Рішення № 42355035, 15.01.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2015 р. Справа № 911/4710/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Димерське лісове господарство»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ»

про стягнення 32 500, 00 грн.

Представники:

від позивача:

не з’явилися

від відповідача:

не з’явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 32 500, 00 грн. заборгованості за договором № 90 поставки товару від 02.12.2010 та договором № 06.01.11 ДМ-6/6.1 поставки товару від 06.01.2011.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2014 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 27.11.2014.

27.11.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання № 01-955 від 27.11.2014 (вх. № 26680/14 від 27.11.2014) про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2014 розгляд справи відкладено на 22.12.2014, у зв’язку з нез’явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

Присутній у судовому засіданні 22.12.2014 представник позивача надав суду документи по справі (вх. № 28843/14 від 22.12.2014) та підтримав заявлені позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2014, за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/4710/14 на п’ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 15.01.2015, у зв’язку з нез’явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 15.01.2015 не з’явилися, причин неявки суду не повідомили, відповідач відзив на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.01.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02.12.2010 між сторонами укладено договір № 90 поставки товару, за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача пиловник березовий, будліс березовий, дров’яну деревину твердолистяних порід для технологічних потреб і баланси (далі - товар), а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити даний товар.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товару, що має бути поставлена за даним договором, вказується в специфікації.

Згідно з п. 3.1 договору відповідач здійснює попередню оплату вартості товару, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, на підставі виставленого рахунку-фактури.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що до товару, що відпускається додається товарно-транспортна накладна, в якій зазначається ідентифікація товару по кількості та позиціям специфікації.

Відповідно до п. 4.4 договору після підписання товарно-транспортних накладних товар переходить у власність відповідача і будь-які зауваження з боку відповідача стосовно кількості та якості товару до уваги не беруться.

Згідно з п. 7.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010, а в частині проведення розрахунків — до повного розрахунку сторін.

Додатком № 1 та додатком № 2 до договору № 90 поставки товару від 02.12.2010 сторони затвердили специфікацію № 1 та специфікацію № 2, якими визначили найменування, одиницю виміру, ціну та загальний об’єм поставки товару.

Додатковою угодою № 01/1 від 04.01.2011 до договору № 90 поставки товару від 02.12.2010 сторони продовжили термін дії вказаного договору до 31.12.2011.

06.01.2011 між сторонами укладено договір № 06.01.11 ДМ-6/6.1 поставки товару, за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача дров`яну деревину твердолистяних порід для технологічних потреб і баланси (далі - товар), а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити даний товар.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товару, що має бути поставлена за даним договором, вказується в специфікації.

Згідно з п. 3.1 договору відповідач здійснює попередню оплату вартості товару, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, на підставі виставленого рахунку-фактури.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що до товару, що відпускається додається товарно-транспортна накладна, в якій зазначається ідентифікація товару по кількості та позиціям специфікації.

Відповідно до п. 4.4 договору після підписання товарно-транспортних накладних товар переходить у власність відповідача і будь-які зауваження з боку відповідача стосовно кількості та якості товару до уваги не беруться.

Згідно з п. 7.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.04.2011, а в частині проведення розрахунків — до повного розрахунку сторін.

Додатком № 1 до договору № 06.01.11 ДМ-6/6.1 поставки товару від 06.01.2011 сторони затвердили специфікацію № 1, якою визначили найменування, одиницю виміру та ціну товару.

На виконання умов договору № 90 поставки товару від 02.12.2010 та договору № 06.01.11 ДМ-6/6.1 поставки товару від 06.01.2011 позивач по товарно-транспортних накладних за період з 02.12.2010 по 06.05.2011 поставив відповідачу товар на загальну суму 375 605, 09 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Крім того, на виконання вимог Податкового кодексу України, позивачем згідно вищезазначеної поставки товару за договором № 90 поставки товару від 02.12.2010 та договором № 06.01.11 ДМ-6/6.1 поставки товару від 06.01.2011 було виписано на користь відповідача податкові накладні за період з 02.12.2010 по 06.05.2011 на загальну суму 375 605, 09 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань, відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково, а саме на суму 343 105, 09 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, довідкою з установи банку № 286-44.11 від 19.12.2014 та платіжними дорученнями, у зв’язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 32 500, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 01-520 від 02.07.2014 з вимогою сплатити існуючу заборгованість за поставлений товар у розмірі 32 500, 00 грн. В підтвердження надсилання вказаної претензії позивачем до суду надано опис вкладення у цінний лист від 03.07.2014 та фіскальний чек № 6710 від 03.07.2014, копії яких залучено до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого зобов’язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за отриманий товар не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов’язань за договором № 90 поставки товару від 02.12.2010 та договором № 06.01.11 ДМ-6/6.1 поставки товару від 06.01.2011 суду не надав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011 по 11.06.2013, відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» перед Державним підприємством «Димерське лісове господарство» складає 32 500, 00 грн. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати за отриманий відповідачем товар настав, доказів його оплати останнім не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 32 500, 00 грн. заборгованості (основного боргу) за договором № 90 поставки товару від 02.12.2010 та договором № 06.01.11 ДМ-6/6.1 поставки товару від 06.01.2011 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Димерське лісове господарство» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Леніна, будинок 20-г, ідентифікаційний код - 36108411) на користь Державного підприємствам «Димерське лісове господарство» (07313, Київська область, Вишгородський район, село Катюжанка, вулиця Шевченка, будинок 1, ідентифікаційний код - 00992036) 32 500 (тридцять дві тисячі п’ятсот) грн. 00 коп. - заборгованості та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак