Рішення № 42354963, 13.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26537/14 13.01.15

За позовомМіністерства охорони здоров'я УкраїниДоІноземного підприємства «АІС-Столиця»Простягнення 5 983 575,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кравець І.В. - дов. № 920 від 31.05.2014 р.;

від відповідача: Коротченко Д.В. - дов. № б/н від 12.01.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство охорони здоров'я України звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Іноземного підприємства «АІС-Столиця» про стягнення 2 592 075,00 грн. пені та 3 391 500,00 грн. штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 186Т/326/21-24 від 18.11.2013 р.

Ухвалою суду від 01.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.12.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 15.12.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також невиконання відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі, суд відклав розгляд справи до 13.01.2015.

У судовому засіданні 13.01.2015 р. представник позивача надав усні пояснення по суті позовних вимог відповідно до яких просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому просив суд частково відмовити Міністерству охорони здоров'я України в стягненні неустойки та судового збору у розмірі 6 056 655,00 грн. та зменшити розмір штрафних санкцій, вказаних в позовній заяві міністерства охорони здоров'я на 95 %.

Також представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача ТОВ «ГРЮНБАУ БОРД Україна» посилаючись на те, що порушення відповідачем зобов'язання по поставці автомобілів позивачу виникло з вини неблагонадійного постачальника дефібриляторів - ТОВ «ГРЮНБАУ БОРД Україна».

Відповідно до ч. 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявності достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача суд відмовляє у його задоволенні з огляду на його безпідставність, так як зобов'язаною стороною з поставки автомобілів швидкої медичної допомоги за договором про закупівля товарів за державні кошти № 186Т/326/21-24 є Іноземне підприємство «АІС-Столиця», у зв'язку з чим несвоєчасна поставка ТОВ «ГРЮНБАУ БОРД Україна» дефібриляторів не є підставою для відповідальності останнього за договором про закупівля товарів за державні кошти № 186Т/326/21-24 від 18.11.2013 р.

Також представником відповідача було заявлене усне клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «ГРЮНБАУ БОРД Україна».

Відповідно до статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача суд відмовив у його задоволенні з огляду на те, що прийняття рішення у даній справі ніяким чином не впливає на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЮНБАУ БОРД Україна».

В судовому засіданні 13.01.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2013 р. між Міністерством охорони здоров'я України (постачальник) та Іноземним підприємством «АІС-Столиця» (покупець) було укладеного договір про закупівлю товарів з державні кошти № 186Т/326/21-24, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити автомобілі швидкої медичної допомоги та їх устаткування. Зазначені в специфікації (Додаток №1), а замовник оплатити такий товар на умовах цього договору.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Абзацом 2 пункту 1.1 договору встановлено, що закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2301380 «Розвиток служби екстреної медичної допомоги (придбання медичного автотранспорту) для закладів охорони здоров'я».

Товар постачається уповноваженому підприємству замовника - Державному українському об'єднанню «Політехмед», з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я.

Товар постачається уповноваженому підприємству замовника - Державному українському об'єднанню «Політехмед», з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я.

Відповідно до вимог п. 2.1 договору на адресу покупця постачається наступний товар: 29.10.5автомобілі спеціальної призначеності (автомобілі швидкої медичної допомоги та їх устаткування - 10 лотів), відповідно додатк № 1.

Лот 1 - автомобіль швидкої медичної допомоги для транспортування пацієнта - тип А2. Кількість товару: 103 од.

Умовами п. 3.1 договору, валютою договору є гривня України. Сума цього договору становить 48 925 000,00 грн.

Згідно з п. 5.1 договору, постачальник забезпечує поставку товару, на умовах поставки DDP-Київ (у зазначенні міжнародних правил Інкотермс-2000) на склад Уповноваженого підприємства замовника ДУО «Політехмед» за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 25-27, 04107 у відповідності до узгодженого графіку поставки.

Умовами п. 5.6 договору передбачено, що приймання-передачі товару оформляється актом приймання-передачі транспортного засобу та видатковою накладною постачальника (у двох екземплярах), які підписуються уповноваженими представниками постачальника та уповноваженого підприємства.

Під час приймання-передачі постачальник повинен передати уповноваженому представнику документи для поставки товару на облік в органах ДАІ і надати їх за адресою за домовленістю сторін.

Відповідно до Графіку поставки до договору про закупівлю товарів за державні кошти до договору про закупівлю товарів з державні кошти № 186Т/326/21-24 від 18.11.2013 р., постачальник зобов'язаний був поставити на адресу покупця товар - автомобілі швидкої медичної допомоги типу А2 протягом 90 днів з моменту здійснення оплати.

Відповідно до п. 7.2 договору, у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений пунктом 5.1 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочку понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого (неприйнятого) товару, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник (крім сплати зазначених штрафних санкцій) повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

В обґрунтування поданого позову позивач пояснив, що ним на виконання умов договору було перераховано на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти у розмірі 48 925 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5317 від 17.12.2013 р. на суму 475 000,00 грн. та платіжними дорученнями № 5594 від 26.12.2013 р. на суму у розмірі 48 450 000,00 грн.

Відповідно до графіку поставки, постачання автомобілів здійснюється протягом 90 днів з моменту здійснення попередньої оплати, у зв'язку з чим відповідач не пізніше 25.03.2014 р. був зобов'язаний здійснити поставку на склад ДУО «Політехмед» 1-ої партії товару, а також не пізніше 31.03.2014 р. другої партії твару кількістю102 одиниці товару.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, оскільки Іноземним підприємством «АІС-Столиця» здійснена несвоєчасна поставка товару, а саме - 102 автомобілі були поставлені з простроченням строку. Так, зокрема, відповідачем здійснена поставка 85 одиниць автомобілів 23.05.2014 р.(прострочення складає 53 календарних дні) та 17 одиниць автомобілів було поставлено 26.05.2014 р.(прострочення складає 56 календарних дні).

Оскільки відповідачем неналежним чином були виконані умови договору про закупівлю товарів за державні кошти № 186Т/326/21-24 від 18.11.2013 р., позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 2 592 075,00 грн. пені та штраф за невиконання умов договору понад 30 днів у розмірі 3 391 500,00 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність його вини у простроченні поставки товару з огляду на те, що зрив поставки автомобілів відбувся з вини неблагонадійного постачальника ТОВ «Грюнбау Борд України», який в односторонньому порядку відмовилося від виконання взятих на себе зобов'язань щодо поставки дефібриляторів, якими повинні були укомплектовані автомобілі. Враховуючи зазначене, відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 95 %.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до Графіку поставки до договору про закупівлю товарів за державні кошти до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 186Т/326/21-24 від 18.11.2013 р., постачальник зобов'язаний був поставити на адресу покупця товар - автомобілі швидкої медичної допомоги типу А2 протягом 90 днів з моменту здійснення оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору було перераховано на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти у розмірі 48 925 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5317 від 17.12.2013 р. на суму 475 000,00 грн. та платіжними дорученнями № 5594 від 26.12.2013 р. на суму у розмірі 48 450 000,00 грн.

Відповідно до графіку поставки, постачання автомобілів здійснюється протягом 90 днів з моменту здійснення попередньої оплати, у зв'язку з відповідач не пізніше 25.03.2014 р. був зобов'язаний здійснити поставку на склад ДУО «Політехмед» 1-ої партії товару, а також не пізніше 31.03.2014 р. 102 одиниці товару.

Відповідно до видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що Іноземним підприємством «АІС-Столиця» була здійснена несвоєчасна поставка товару, а саме - 102 автомобілі були поставлені з простроченням строку. Так, зокрема, відповідачем здійснена поставка 85 одиниць автомобілів 23.05.2014 р.(прострочення складає 52 календарних дні) та 17 одиниць автомобілів було поставлено 26.05.2014 р.(прострочення складає 55 календарних дні).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частино 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений пунктом 5.1 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочку понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого (неприйнятого) товару, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник (крім сплати зазначених штрафних санкцій) повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

З умов договору вбачається, що прострочення виконання зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 186 Т/326/21-24 від 18.11.2013 р. стосовно поставки 102 одиниці товару починається з 27.03.2014 р.

Позивач, скориставшись своїм правом, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 139 875,00 грн. за поставку 85 одиниць автомобілів на суму 40 375 000,00 грн. за період прострочення з 01.04.2014 р. до 23.05.2014 р. (прострочення складає 53 календарних дні) та пеню у розмірі 452 200,00 грн. за прострочення поставки 17 одиниць автомобілів на суму 8 075 000,00 грн. за період прострочення з 01.04.2014 р. по 26.05.2014 р. (прострочення складає 56 календарних дні).

Оскільки судом було встановлено, що прострочення поставки 85 одиниць автомобілів на суму 40 375 000,00 грн. складає 52 календарних дні та прострочення з поставки 17 одиниць автомобілів на суму 8 075 000,00 грн. складає 55 календарних дні, то судом здійснено власний розрахунок пені у відповідності до якого за період підлягає до стягненню пеня у розмірі 2 543 625,00 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3 391 500,00 грн. штрафу (7 %) за прострочення поставки товару понад 30 днів, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення постачання товару понад 30 днів.

Судом було розглянуто та відхилено клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником, що відповідає позиції, викладеній в інформаційному листі ВГСУ від 07.04.2008 №01-8/211

У вирішенні питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що Іноземне підприємство «АІС-Столиця» в обґрунтування заяви про зменшення штрафних санкцій посилається на відсутність його вини у простроченні виконання зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 186Т/326/21-24 від 18.11.2013 р. з огляду на те, що прострочення поставки відбулося з вини ТОВ «Грюнбау Борд України», який в односторонньому порядку відмовилося від виконання взятих на себе зобов'язань щодо поставки дефібриляторів, якими повинні були укомплектовані автомобілі.

Відповідно до статті 44 Господарського кодексу України, - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Пунктом 4 частини першої статті 44 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Зважаючи на викладене, суд не знаходить підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Іноземного підприємства «АІС-Столиця» (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, код ЄДРПОУ 34486224) на користь Міністерства охорони здоров'я України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 37567646) 2 543 625 (два мільйони п'ятсот сорок три тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп. пені, 3 391 500 (три мільйони триста дев'яносто одну тисячу п'ятсот) грн. 00 коп. штрафу за невиконання умов договору понад 30 днів.

3. Стягнути з Іноземного підприємства «АІС-Столиця» (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, код ЄДРПОУ 34486224) на користь Державного українського об'єднання «Політехмед» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 37567646) 72 488 (сімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 26 коп. судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

19.01.2015 р.

Суддя Спичак О.М.