Постанова № 42354389, 14.01.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року м. Черкаси справа № 823/3483/14

09 годин 26 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участю секретаря - Литвинчук В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №823/3483/14

за позовом інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області (надалі - позивач) [представник позивача Коновал В.І. - за довіреністю]

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2.) [відповідач - особисто]

про стягнення штрафних санкцій, прийняв постанову.

Позивач, звернувшись до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_2, просить стягнути з відповідача штрафні санкції згідно постанови від 29.04.2014 №92 про застосування штрафних санкцій у сумі 4250 грн. та від 29.04.2014 №93 про застосування штрафних санкцій у сумі 2550 грн., а всього у сумі 6800 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, не виконав вимог постанов про застосування штрафних санкцій, тому позивач звернувся за стягненням суми штрафу у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснив, що перевірені товари були забезпечені національним знаком відповідності, що міститься у супровідній (експлуатаційній) документації до кожної одиниці товару та на індивідуальній упаковці. У обґрунтування своєї позиції відповідач надав копії: декларацій про відповідність продукції вимогам технічних регламентів (а.с.102-104), сертифікату відповідності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позицію сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити з огляду на таке.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець з 12.11.2002 (а.с.23). Відповідно до свідоцтва від 17.04.2012 НОМЕР_2 відповідач є платником єдиного податку.

Законом, що регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів є Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII (надалі - Закон №1023).

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.26 Закону №1023 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, та на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 №465/2011 (надалі - Положення №465/2011), державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до п.3 Положення №465/2011 основними завданнями Держспоживінспекції України є: реалізація державної політики у сферах: державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державного ринкового нагляду; державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Згідно з п.4 Положення №465/2011 Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів; здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; здійснює у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.24 Закону № 2735 органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду. Згідно з пп.«а» п.1 ч.2 ст.24 Закону №2735 під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених п.1 і пп.«а» п.2 ч.1 цієї статті на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2736-VI (надалі - Закон №2736) розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка пропонує продукцію на ринку України; ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача). Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2735 національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються; неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.

Згідно Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 №1149 (у редакції постанови КМУ від 29.08.2012 №810) - цей Технічний регламент встановлює вимоги до низьковольтного електричного обладнання та його введення в обіг або в експлуатацію на ринку України (надалі - Регламент №1149). Пунктами 7-10 Регламенту №1149 визначено, що перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту. Виробник або імпортер може надавати органу державного ринкового нагляду оформлений призначеним органом з оцінки відповідності протокол випробувань, що підтверджує відповідність електрообладнання вимогам п.3 цього Технічного регламенту. У разі коли на електрообладнання поширюється дія інших технічних регламентів, які передбачають нанесення національного знака відповідності, наявність на електрообладнанні національного знака відповідності означає, що воно вважається таким, що відповідає вимогам інших технічних регламентів. У разі коли протягом періоду впровадження інших технічних регламентів виробник може застосовувати той чи інший технічний регламент, національний знак відповідності свідчить про відповідність вимогам лише тих технічних регламентів, які були застосовані виробником. При цьому особливості застосування технічних регламентів наводяться в документації, повідомленнях або інструкціях, які згідно з цими технічними регламентами супроводжують електрообладнання. Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність. Відповідно до п.17, п.24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №785 (у редакції постанови КМУ від 20.06.2012 №631) на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у п.13 або п.4 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник. Кожна одиниця апаратури повинна супроводжуватися інформацією про найменування та адресу виробника і, якщо він не є резидентом України, - найменування та адресу уповноваженого представника, а у разі, коли уповноважений представник відсутній, - найменування та адресу імпортера.

Пунктом 1 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою КМУ від 29.11.2001 №1599 національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, що поширюються на неї. У п.2 Правил визначено, що знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом (п.4 Правил). Відповідно до п.5 Правил знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.44 Закону №2735 до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно п.2 ч.3 ст.44 Закону №2735 до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що відповідно до направлення від 17.04.2014. № 90 (а.с.8 - зворотній бік) на підставі наказу від 26.03.2014 №35 (а.с.6) про затвердження плану перевірок СПД на IІ квартал 2014 року посадовими особами відповідача 17.04.2014 проведено планову виїзну перевірку магазину ФОП ОСОБА_2 Результати перевірки оформлено актом від 17.04.2014 №000080 (а.с.9-11), де зафіксовано порушення: п.7, п.10 Регламенту №1149, а саме відсутність національного знаку відповідності на продукції зазначеній у п.1-3 ст.3 акту від 17.04.2014 №000080; та п. 24 Технічного регламенту № 785 від 29.07.2009р. - встановлено неналежне застосування національного знаку відповідності на продукції зазначеній у п. 4-5 ст.3 акту від 17.04.2014 №000080. За результатами перевірки складено протокол від 17.04.2014 №000051 (а.с.12) про виявлені порушення за результатами перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_2, що полягають у розповсюдженні продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, чим порушено п.1 ч.3 ст.44 Закону № 2735 та розповсюдження продукції щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності, чим порушено п.2 ч.3 ст.44 Закону №2735.

За результатами розгляду акту від 17.04.2014 №000080 прийнято постанови про накладення штрафних санкцій від 29.04.2014 №92 у сумі 4250 грн. та №93 у сумі 2550 грн.

Судом встановлено, що правомірність постанов про накладення штрафних санкцій від 29.04.2014 №92 у сумі 4250 грн. та №93 у сумі 2550 грн. була предметом розгляду в Черкаському окружному адміністративному суді у справі №823/1358/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень. 28.05.2014 прийнято постанову №823/1358/14, якою у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю. У мотивувальній частині постанови зазначено, що посадові особи відповідача при проведенні перевірки 17.04.2014 діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а оскаржувані постанови та рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, є законними та обґрунтованими. Зазначена постанова набрала законної сили 30.10.2014 згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 про повернення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 №823/1358/14.

Згідно КАС України (ч.1 ст.72) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, що, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Виконання судового рішення є кінцевою стадією судового захисту. За загальним правилом обов'язковими до виконання є судові рішення (постанови та ухвали), що набрали законної сили. Судові рішення набирають законної сили за правилами статті 254 КАС України. За таких обставин суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Вирішуючи клопотання позивача від 17.11.2014 про відстрочення сплати судового збору суд зазначає наступне. Згідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Ухвалою від 02.12.2014 позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 ст.88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно ч.2 зазначеної статті визначено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 159, 160, 162, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (18029, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (р/р 31114106700002, МФО 854018, ГУДКСУ у Черкаській області, УК у м. Черкасах/Черкаси, код ЄДРПОУ 38031150, код платежу 21081100) у рахунок сплати штрафних санкції у сумі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп., відповідно до постанов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області від 29.04.2014 №92 та від 29.04.2014 № 93.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 січня 2015 року.

Суддя Л.В.Трофімова