Постанова № 42354128, 17.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року , о 15:08 годині,

Справа № 808/6134/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор Комплекс»

до державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що відповідачем було проведено зустрічну звірку позивача, за результатами якої складено довідку ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №348/7/08-29-22-1308/38191295 від 10.07.2014 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Алькор Комплекс», код за ЄДРПОУ 38191295, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків «СКРИП ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 38969568) за період березень 2014 року».

У довідці зроблено висновок про те, що реальність взаємовідносин позивача з ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» у березені 2014 року на суму ПДВ 578691 гривень є документально не підтвердженою та, відповідно, вбачається нереальність здійснення господарських відносин позивача з контрагентом-покупцем, а саме: ДП «НАЕК «Енергоатом» у березні 2014 року на суму ПДВ 594444 гривень. На підставі довідки відповідачем здійснено коригування показників податкової звітності позивача за березень 2014 року в Аналітичній інформаційній системі «Податковий блок».

Позивач зазначив, що у ДПІ були відсутні підстави для самостійного визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість відносно нього. Відповідач вправі був проводити зустрічну звірку тільки при наявності запиту ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області про проведення зустрічної звірки позивача.

Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою КМУ №1232 від 27.12.2010, не передбачено право органу державної податкової служби, який проводив зустрічну звірку і склав довідку, здійснювати коригування показників податкової звітності платника податків в Аналітичних інформаційних системах Державної податкової служби на підставі складеної довідки. Єдине, що вправі зробити орган державної податкової служби, який проводив зустрічну звірку, - це надіслати матеріали зустрічної звірки до органу державної податкової служби (ініціатора), як це передбачено п.9 Порядку.

Таким чином, перевірка відносно позивача за березень 2014 року ДПІ не проводилася, податкове повідомлення-рішення позивачу не направлялося і не вручалося.

Податковим кодексом України передбачено узгодження податкових зобов'язань.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Відповідач за наслідками проведеної зустрічної звірки не приймав податкове повідомлення-рішення, на підставі якого після його узгодження можливо було б внести дані до АІС «Податковий блок».

Отже, дії ДПІ по коригуванню задекларованих позивачем показників податкової звітності за березень 2014 року у такий спосіб ставлять позивача у правову невизначеність, оскільки, з одного боку, наявні висновки довідки зустрічної звірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу.

Аналітичні інформаційні системи Державної податкової служби повинні відображати фактичні задекларовані позивачем показники господарської діяльності, і її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань. Податкові органи використовують аналітичну інформаційну систему «Податковий блок» у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, а розбіжності в цих показниках призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Таким чином, коригування відповідачем в АІС «Податковий блок» показників податкової звітності позивача за березень 2014 року є безпідставним і таким, що порушує права позивача.

Згідно з договором поставки продукції №ТР032014 від 17.03.2014 ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» зобов'язалося поставити, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити електротехнічну продукцію. Згідно з п.4.1 вказаного договору, поставка продукції здійснюється на умовах DDP в редакції Інкотермс-2010. Отримувач продукції: ЗО ОП «Складське господарство» ГП НАЕК «Енергоатом» за адресою: м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133. Це означає, що транспортування товару до пункту призначення здійснюється за рахунок і силами ТОВ «СКРИП ТРЕЙД». Зобов'язання ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» з поставки товару вважаються виконаними в момент передачі товару у пункті призначення уповноваженому представнику позивача. Ризик випадкової загибелі товару до моменту його передачі позивачу у пункті призначення несе ТОВ «СКРИП ТРЕЙД». На виконання умов договору останнє поставило на користь позивача два трансформатори ТОМ765 1-1.Г У1, загальною вартістю 3472147,20 гривень, у тому числі ПДВ 578691,20 гривень. Товар ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» передало директору позивача 25.03.2014 на складі №4 ЗО ОП «Складське господарство» ГП НАЕК «Енергоатом» за адресою: м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, згідно з видатковою накладною №59 від 28.03.2014.

При цьому представниками ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» було допущено помилку у даті складення видаткової накладної №59, рахунку-фактури №59 і податкової накладної №35, а саме: замість реальної дати складення цих документів - 25.03.2014 помилково вказана дата 28.03.1014, яка не відповідає дійсності. Насправді передача товару ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» на користь позивача відбувалася 25.03.2014.

Зазначена невідповідність у датах не спростовує дійсності і реальності передачі товару від ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» на користь позивача, а свідчить лише про бухгалтерську помилку у документальному відображенні руху товару. До того ж, для цілей оподаткування немає значення, відбулася передача товару 25 чи 28 березня 2014 року, оскільки ці дати знаходяться у межах одного податкового періоду.

Реальність поставки товару, згідно з договором поставки продукції №ТР032014 від 17.03.2014, підтверджується наступними документами: договором поставки продукції №ТР032014 від 17.03.2014; видатковою накладною ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» №59 від 28.03.2014; рахунком - фактурою ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» №59 від 28.03.2014; податковою накладною ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» №35 від 28.03.2014 (зареєстрована в ЄРПН); платіжними дорученнями позивача №5 від 18.04.2014 на суму 200000 гривень, №6 від 23.04.2014 на суму 150000 гривень, №7 від 24.04.2014 на суму 220000 гривень, №8 від 25.04.2014 на суму 180000 гривень, №12 від 12.05.2014 на суму 795000 гривень, №13 від 14.05.2014 на суму 300000 гривень, №14 від 19.05.2014 на суму 250000 гривень; договором про відступлення права вимоги №ВПВ201407 від 10.07.2014, згідно з яким ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» відступило право вимоги до позивача по договору поставки продукції №ТР032014 від 17.03.2014 у розмірі 1377147,20 гривень на користь нового кредитора - ТОВ «ГРІНВІЧ-БАГ»; повідомленням ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» на адресу позивача про відступлення права вимоги у розмірі 1377147,20 гривень по договору поставки продукції №ТР032014 від 17.03.2014 на користь нового кредитора - ТОВ «ГРІНВІЧ-БАГ»; договором поставки продукції №393(1) 13УК/11-І 1-1-13-1762 від 09.072014, що укладений між позивачем і ДП НАЕК «Енергоатом»; видатковою накладною позивача РН-0000002 від 25.03.2014, якою підтверджується факт передачі позивачем на користь ДП НАЕК «Енергоатом» 25.03.2014 двох трансформаторів ТОМ765 І-І.Г У1, які були поставлені ТОВ «СКРИП ТРЕЙД»; довіреністю ЗВ ВП СГ ДП НАЕК «Енергоатом» №3/7902 від 25.03.2014 на отримання від ТОВ «Алькор Комплекс» цінностей по договору №393(1) 13УК від 09.072014; податковою накладною позивача №1 від 25.03.2014, яку зареєстровано в ЄРПН і видано на користь ДП НАЕК «Енергоатом»; платіжними дорученнями, згідно з якими ДП НАЕК «Енергоатом» сплатило на користь позивача 3566664 гривень в оплату за поставлені трансформатори.

Таким чином, факт поставки товару, згідно з договором поставки продукції №ТР032014 від 17.03.2014, що укладений між позивачем та ТОВ «СКРИП ТРЕЙД», підтверджений належним чином оформленими документами, а доводи відповідача стосовно нереальності або безтоварності взаємовідносин вищевказаних підприємств є надуманими і не підтверджені документально.

Однією з загальних засад цивільного законодавства, передбаченою ст. 3 ЦК України, є свобода договору.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. До таких вимог відносяться наступні: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтепесам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Договір поставки продукці №ТР032014 ї від 17.03.2014, що укладений між позивачем та ТОВ «СКРИП ТРЕЙД», повністю відповідає всім зазначеним вимогам.

При цьому, довідка не містить вказівок на порушення вищевказаних вимог з боку позивача або ТОВ «СКРИП ТРЕЙД». Договір поставки продукції №ТР032014 від 17.03.2014 виконаний сторонами належним чином, претензій господарюючі суб’єкти один до одного не мають.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір поставки продукції №ТР0320І4 від 17.03.2014, що укладений між позивачем та ТОВ «СКРИП ТРЕЙД», є правомірним і спричинив правові наслідки для сторін. Недійсність цього договору прямо не встановлена законом, і він не визнаний судом недійсним.

Усе вищевикладене свідчить про безпідставність і необґрунтованість висновків, які зроблені відповідачем у довідці і стали підґрунтям для внесення коригування показників податкової звітності позивача за березень 2014 року в Аналітичній інформаційній системі «Податковий блок».

Не відповідає дійсності і зроблений у довідці висновок (стор.6, абз.1,2) про те, що націнка позивача на одиниці реалізованої продукції становить 238% від ціни придбання, оскільки ціна реалізації трансформатора у КТ «ЗЗВА» складає 625000 гривень, а реалізація трансформатора позивачем кінцевому споживачу відбулася за ціною 1486110 гривень. Отже, діяльність позивача і ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» спрямована на формування податкової вигоди для третіх осіб за рахунок створення штучного зростання вартості реалізованих товарів. Зростання ціни направлене на формування податкової вигоди для контрагентів покупців та потребує коригування по ланцюгу постачання до реальних вигодокористувачів.

Насправді ціна придбання одного трансформатора ТОМ765 І-І.Г У1 для позивача, згідно з договором поставки продукції №ТР032014 від 17.03.2014, становить 1446728 гривень, а не 625000 гривень, як помилково вважає відповідач. До того ж, законодавство України не містить жодних обмежень для позивача щодо встановлення розміру націнки або продажної ціни на трансформатори.

Висновок відповідача стосовно формування Позивачем і ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» податкової вигоди для третіх осіб (ДП НАЕК «Енергоатом») за рахунок створення штучного зростання вартості реалізованих товарів є суперечливим і нелогічним навіть з огляду на те, що перерахована ДП НАЕК «Енергоатом» сума грошових коштів в оплату за трансформатори (3566664 гривень) є у декілька разів більшою втратою, ніж отриманий цим підприємством податковий кредит з ПДВ («податкова вигода») у розмірі 594444 гривень), якщо припустити, що трансформатори ДП НАЕК «Енергоатом» не отримало.

Висновки відповідача у довідці про безтоварність взаємовідносин Позивача з ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» по договру поставки продукції №ТР032014 від 17.03.2014 з огляду на неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «СКРИП ТРЕЙД», відсутністю цього підприємства за податковою адресою, ненаданням ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» первинних документів, про неможливість перевірити реальність господарських операцій ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» з його постачальниками є надуманими і базуються лише на припущеннях і домислах відповідача, які не підтверджені ні належними доказами, ні нормами законодавства.

Позивач просить визнати протиправними дії ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Алькор Комплекс» в АІС «Податковий блок» за березень 2014 року та зобов’язати ДПІ відновити в АІС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Алькор Комплекс» за березень 2014 року, що зазначені в податкових деклараціях позивача з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримує і просить його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях, зазначивши, що, згідно з чинним законодавством, податковий орган проводить зустрічну звірку, зокрема, за результатами проведеного аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх або зовнішніх джерел, які свідчать (можуть свідчити) про порушення платником податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було отримано від ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області податкову інформацію, а саме акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Скріп Трейд» (код ЄДРПОУ 38969568) за період з 01.01.2014 по 31.03.2014» № 566/2204/38969568/160 від 30.04.2014. Тому за результатами співставлення інформації, отриманої ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, було складено довідку про результати зустрічної звірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

Таким чином, дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо проведення зустрічної звірки є правомірні, оскільки фахівці ДПІ діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Коригування/зміна податкових зобов'язань платника податків можливе лише в наступних випадках: відповідно до ст. 50 ПК України, внесення змін до податкової звітності відбувається у разі - п.50.1. - якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються;

п.50.2: платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу;

п.50.3: у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Треба зазначити, що внесення чи видалення з АІС «Податковий блок», підсистем «Податковий аудит» та «Аналітична система» відомостей щодо результатів проведення перевірки позивача жодним чином не може порушувати права, свободи чи його законні інтереси, виходячи з наступного: згідно із ст.ст. 72, 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно ст. 16 Закону України «Про інформацію», податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому в силу ст. 6 вищезазначеного Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

Наказом Державної податкової служби України № 948 від 31.10.2012 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків. Згідно з п. 2.6., документи складаються, ведуться та накопичуються в електронному вигляді в підсистемі «Податковий аудит» системи «Податковий блок».

Відповідно до вищенаведеної норми ДПІ було відображено результати перевірки в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що в свою чергу не є корегуванням податкової звітності позивача, оскільки остання залишається без змін як і дані облікової картки платника податку.

Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» - після її впровадження) на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової-) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

Відповідні підрозділи органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум податкових зобов'язань із відповідним повідомленням органу ДПС, що здійснював (очолював) перевірку, про результати апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

На підставі проведених перевірок підрозділи органу ДПС, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань (у випадку їх виявлення) та вносять їх до АС «Реєстр схем і елементів ухилення».

Відповідач просить відмовити у позові.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено зустрічну звірку ТОВ «Алькор Комплекс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» за період березень 2014 року, результати якої викладені в довідці №348/7/08-29-22-1308/38191295 від 10.07.2014 (а.с.9). Зустрічною звіркою позивача було встановлено, що ТОВ «Алькор Комплекс» документально не підтверджено реальність взаємовідносин з ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38969568) у березні 2014 року у сумі ПДВ 578691 гривень та відповідно вбачається нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Алькор Комплекс» (код за ЄДРПОУ 38191295) з контрагентом – покупцем, а саме: ДП «НАЕК «Енергоатом» (код за ЄДРПОУ 24584661) у березні 2014 року в сумі ПДВ 594444 гривень.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, «контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення».

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, «з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін».

На виконання п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі – Порядок). Відповідно до п.3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Згідно з п. 4 Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з п. 9 Положення, «матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора)».

Відповідно до п. 2.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової служби України № 236 від 22.04.2011, «необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС».

Згідно з п. 3.1 вищевказаних Методичних рекомендацій, «з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС-виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи «Зустрічні звірки» .

На підставі довідки №348/7/08-29-22-1308/38191295 від 10.07.2014, відповідачем було здійснено коригування показників податкової звітності ТОВ «Алькор Комплекс» за березень 2014 року в АІС «Податковий блок».

Судом встановлено, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було отримано від ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області податкову інформацію, викладену в акті «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38969568) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014» №566/2204/38969568/160 від 30.04.2014 (а.с.124).

Отже, відповідач запитів про проведення зустрічної звірки ТОВ «Алькор Комплекс» не одержував, а підставою для призначення зустрічної звірки стало отримання вищезазначеного акту. Проте, відповідно до вимог Положення, відповідач був вправі провести зустрічну звірку тільки за наявності запиту ДПІ у м. Сумах щодо проведення зустрічної звірки позивача.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, «контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження». Згідно з абз. 6, 7 вказаного пункту, «письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Судом встановлено, що відповідач надіслав позивачу запит про надання пояснень та їх документального підтвердження №4775/10/08-29-22-1306/920 від 26.06.2014 (а.с. 186). На вказаний запит позивач відповів листом за вих. №37/06 від 27.06.2014, додавши до нього запитувані документи (а.с.187).

Згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, отримавши від позивача вищевказану відповідь на його запит про надання пояснень та їх документального підтвердження №4775/10/08-29-22-1306/920 від 26.06.2014, відповідач був вправі ініціювати проведення позапланової перевірки ТОВ «Алькор Комплекс» у разі ненадання в повному обсязі запитуваних документів, або якщо виявлені порушення не усунені позивачем, шляхом добровільного коригування податкової звітності.

Проте, позапланової перевірки позивача за період березень 2014 року відповідачем здійснено не було, отже й податкових повідомлень-рішень позивачу не надсилалось і не вручалось.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, «крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою». Згідно з п. 54.3 вказаної статті, «контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях».

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, «якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом».

Враховуючи вище викладені норми чинного законодавства, суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає можливості вносити до бази даних «Податковий блок» відомості на підставі довідки про результати зустрічної звірки. Чинне законодавство зобов’язує податковий орган (виконавця) направити на адресу податкового органу (ініціатора) матеріали, зібрані при проведенні зустрічної звірки.

Твердження відповідача про те, що податковий орган вправі проводити зустрічну звірку за результатами проведеного аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх або зовнішніх джерел, які свідчать про порушення платником податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на п. 2.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, є хибним, оскільки відповідно до вимог п. 3.1 вказаних Методичних рекомендацій, зустрічна звірка може бути проведена лише за наявності належним чином оформленого запиту про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Зразок вказаного запиту є додатком 1 до вказаних Методичних рекомендацій, й оформлюється і надсилається органом ДПС, що ініціює проведення такої звірки (орган ДПС - ініціатор) органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (орган ДПС-виконавець).

Інформація, зазначена в запереченнях відповідача щодо коригування/зміни податкових зобов’язань платника податків (а.с.96-97), на думку суду є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ДПІ в даній частині своїх заперечень зазначено лише норми податкового права щодо подання уточненої декларації платником податків, а жодної обставини справи чи пояснення, яким саме чином ці норми права стосуються внесення змін до АІС «Податковий блок» в даному конкретному випадку, ним не зазначено.

Згідно із ст. 72 Податкового кодексу України, «для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ; про експортні та імпортні операції платників податків; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Згідно з ст. 74 Податкового кодексу України, «податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про інформацію» № 2657-XII від 02.10.1992, «податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України».

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011, "відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень".

Відповідно до п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПС України № 948 від 31.10.2012 (які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин), «організації проведення документальної або фактичної перевірки в обов'язковому порядку передує процедура встановлення податкових ризиків у діяльності платника податків у разі, якщо робота, що проводиться з платником податків на підставі норм Кодексу, не сприяла їх усуненню або податковий ризик не було підтверджено. Податкові ризики може бути виявлено при отриманні податкової інформації у встановленому Кодексом порядку. Податковий ризик - можливість втрати бюджетних надходжень внаслідок вірогідного або встановленого порушення податкового та валютного законодавства. Податкові ризики встановлюються під час первинного аналізу отриманої із внутрішніх та/або зовнішніх джерел податкової інформації, а також під час проведення органами ДПС вторинного аналізу діяльності платника податків, у т. ч і під час підготовки до перевірки - доперевірочного аналізу, та/або під час проведення перевірки платника. Податкові ризики, встановлені під час первинного аналізу, підлягають опрацюванню відповідними структурними підрозділами Інформаційно-аналітичної групи або групи Податкового контролю у порядку, встановленому нормативними документами ДПС України, та/або за визначенням керівника (заступника керівника) органу ДПС. Під час такого опрацювання, зокрема відповідно до норм Кодексу, направляються запити платнику податків з метою отримання пояснень та їх документального підтвердження, у разі необхідності проводяться зустрічні звірки тощо. У разі якщо при проведенні первинного аналізу податкових ризиків робота, що проводиться з платником податків, не сприяє їх усуненню шляхом добровільного коригування платником податків податкової звітності або податковий ризик не було підтверджено, керівником (заступником керівника) органу ДПС відповідно до норм статей 77, 78 залежно від істотності можливих втрат бюджету приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки або врахування результатів опрацювання ризиків під час проведення документальної планової перевірки у подальшому».

Згідно з п. 2.6 вищезазначених Методичних рекомендацій, «після впровадження підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» форми, передбачені додатками 1 - 9 до Методичних рекомендацій, а також передбачені Методичними рекомендаціями документи складаються, ведуться та накопичуються в електронному вигляді в підсистемі «Податковий аудит» системи «Податковий блок». Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» - після її впровадження) на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу ДПС, такими працівниками забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу ДПС, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» - після її впровадження) та інших баз даних органів ДПС.

Відповідні підрозділи органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум податкових зобов'язань із відповідним повідомленням органу ДПС, що здійснював (очолював) перевірку, про результати апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

На підставі проведених перевірок підрозділи органу ДПС, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань (у випадку їх виявлення) та вносять їх до АС "Реєстр схем і елементів ухилення».

Наказом Державної податкової служби України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» №1197 від 24.12.2012 було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів з 01.01.2013.

Конституційний Суд України визначив поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам (Рішення Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)» від 01.12.2004 № 18-рп/2004).

Таким чином, у позивача є легітимний інтерес, який полягає в достовірності податкової інформації відносно нього, яка міститься в інформаційній базі «Податковий блок» податкового органу, згідно раніше поданих позивачем податкових декларації з податку на додану вартість.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Аналізуючи положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що передбачений у ст.ст.37,38 Податкового кодексу України податковий обов'язок в грошовому еквіваленті підлягає відображенню платником податків у складеній за правилами ст.46 Податкового кодексу України і поданій до контролюючого органу в порядку ст.49 Податкового кодексу України податковій декларації або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України податковому повідомленні-рішенні. При цьому, відповідно до ст.54 Податкового кодексу України, підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору). Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі і у спосіб зменшення розміру грошового зобов'язання з податку і збору, закон не містить.

Складена контролюючим органом довідка не віднесена законодавцем до тих обставин, які зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору. Податкового повідомлення-рішення за результатами дій по проведенню звірки позивача прийнято не було.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Ці показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст.56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями-рішеннями, які прийняті контролюючими органами відповідно до ст.ст.54,58 Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи неправомірність проведення зустрічної звірки, а також те, що за наслідками звірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно внесено зміни до інформаційної системи «Податковий блок» щодо ТОВ «Алькор Комплекс».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, «обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини».

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області про визнання дії ДПІ щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» та складення акту №566/2204/38969568/160 від 30.04.2014 та дій щодо коригування на підставі вказаного акту в АІС «Податковий блок» та інших системах суми податкового зобов’язання ТОВ «СКРІП ТРЕЙД», протиправними й зобов’язання ДПІ відновити показники в АІС «Податковий блок» за податковими деклараціями ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 (справа №804/14308/14).

Постановою ДОАС від 29.09.2014 у вищевказаній справі позовні вимоги ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» було задоволено повністю – дії ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» та складення акту №566/2204/38969568/160 від 30.04.2014 та дії щодо коригування на підставі вказаного акту в АІС «Податковий блок» та інших системах суми податкового зобов’язання ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» визнано протиправними й зобов’язано ДПІ відновити показники в АІС «Податковий блок» за податковими деклараціями ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» за період з 01.01.2014 по 31.03.2014.

За таких обставин суд дійшов висновку, що, оскільки дії ДПІ у м. Сумах щодо проведення звірки ТОВ «СКРІП ТРЕЙД», складання акту №566/2204/38969568/160 від 30.04.2014 (на підставі якого ДПІ у Ордонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено зустрічну звірку ТОВ «Алькор Комплекс», складено довідку й здійснено коригування показників позивача в АІС «Податковий блок») визнано протиправними, зобов’язано ДПІ у м. Сумах відновити показники в АІС «Податковий блок» за податковими деклараціями ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, отже, й висновок, зроблений ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в довідці №348/7/08-29-22-1308/38191295 від 10.07.2014 щодо того, що ТОВ «Алькор Комплекс» документально не підтверджено реальність взаємовідносин з ТОВ «СКРИП ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38969568) у березні 2014 року у сумі ПДВ 578691 гривень та, відповідно, вбачається нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Алькор Комплекс» (код за ЄДРПОУ 38191295) з контрагентом – покупцем, а саме: ДП «НАЕК «Енергоатом» (код за ЄДРПОУ 24584661) у березні 2014 року у сумі ПДВ 594444 гривень, є незаконним оскільки ґрунтується на акті, дії по винесенню якого визнані судом протиправними. Також, оскільки показники ТОВ «СКРІП ТРЕЙД» в АІС «Податковий блок» відновлено відповідно до поданих ним декларацій, то й показники ТОВ «Алькор Комплекс» необхідно відновити відповідно до поданих ними податкових декларацій за березень 2014 року.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 146,16 гривень (73,08 гривень згідно з платіжним дорученням №32 від 19.09.2014 й 73,08 гривень згідно з платіжним дорученням №33 від 24.09.2014 (а.с.7,8). Отже, відповідно до вимог ст. 94 КАС України, дані витрати позивача підлягають присудженню на його користь.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо коригування показників податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор Комплекс» (ЄДРПОУ 38191295) в Аналітичній інформаційній системі «Податковий блок» за березень 2014 року.

Зобов’язати державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відновити в Аналітичній інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Алькор Комплекс» (ЄДРПОУ 38191295) за березень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях ТОВ «Алькор Комплекс» з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Алькор Комплекс» судовий збір у розмірі 146 (ста сорока шести) гривень 16 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш