Ухвала суду № 42353833, 29.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 грудня 2014 року м. Київ В/800/5964/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого, судді Ситникова О.Ф.,

суддів: Ліпського Д.В.,

Олексієнка М.М.,

Рецебуринського Ю.Й.,

Юрченка В.В.,

перевіривши подану заяву ОСОБА_4 про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рота міліції особливого призначення "Беркут" при Управлінні Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяв про зміну та збільшення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Тернопільській області від 23.07.2012 року № 744 "Про порушення законності та службової дисципліни, допущені працівником РМОП "Беркут" при УМВС України в області, та покарати винних"; визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Тернопільській області від 24.07.2012 року № 162 о/с про звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил пп. "є" п. 64 (за порушення дисципліни") Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ України № 114 від 29.07.1991 року (далі - Положення); визнати дії начальника Управління кадрового забезпечення УМВС України в Тернопільській області протиправними; зобов'язати УМВС України в Тернопільській області поновити його на посаді заступника командира РМОП "Беркут" при УМВС України в Тернопільській області, стягнути з УМВС України в Тернопільській області на його користь грошове утримання за час вимушеного прогулу.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 23.07.2012 року № 744 "Про порушення законності та службової дисципліни, допущені працівником РМОП "Беркут" при УМВС України в області, та покарання винних";

- визнано протиправним та скасовано наказ відповідача по особовому складу від 24.07.2012 року № 162 о/с про звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за пп. "є" п. 64 (за порушення дисципліни) Положення;

- поновлено позивача на посаді заступника командира роти міліції особливого призначення "Беркут" при УМВС України в Тернопільській області;

- стягнуто з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 25.07.2012 року по 10.04.2013 року у розмірі 39 712,40 грн. із утриманням обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дисциплінарне стягнення, накладено на позивача через 9 місяців і 7 днів (з вирахуванням строку провадження по адміністративній справі), тобто з грубим порушенням вимог ч. 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту, а тому спірні накази слід визнати протиправними та скасувати, поновивши позивача на займаній посаді.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року скасовано та ухвалено нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу відповідач діяв на підставі та у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції".

Зазначив, що підставою для звільнення позивача зі служби з органів внутрішніх справ стало порушення службової дисципліни, яке виразилось у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172 -2 КУпАП, на підставі постанови Тернопільського міськрайонного суду від 22.06.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 19.07.2012 року. На позивача накладено адміністративне стягнення та у вигляді штрафу з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру в доход держави.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року залишено без змін.

У заяві про перегляд Верховним Судом України зазначеної вище ухвали Вищого адміністративного суду України заявник порушує питання про її скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заявник посилається на неоднакове застосування судами положень статей 14, 16, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV у подібних правовідносинах щодо порушення відповідачем строків і порядку накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

На підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, що призвело до ухвалення протилежних за змістом рішень, ОСОБА_4 посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2012 року № К/9991/41644/12; від 24 липня 2012 року № К/9991/23859/11; якими вказано на порушення суб'єктом владних повноважень строків накладення дисциплінарного стягнення встановленого ст. 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за умови наявності порушених кримінальних справ відносно осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ.

Згідно зі статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Установлений статтею 237 КАС України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Вивчивши вказану заяву та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов до висновку про допуск справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рота міліції особливого призначення "Беркут" при Управлінні Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області про поновлення на роботі - до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року, оскільки вважає, що при застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права мають місце різні за змістом рішення у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рота міліції особливого призначення "Беркут" при Управлінні Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області про поновлення на роботі - для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Ф. Ситников

суддів: Д.В. Ліпський

М.М.Олексієнко

Ю.Й.Рецебуринський

В.В.Юрченко