Ухвала суду № 42351973, 05.01.2015, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8353/14-к

У Х В А Л А

05 січня 2015 року колегія суддів Залізничного районного суду м.Львова у складі:

головуючого - судді Колодяжного С.Ю.

суддів Бориславського Ю.Л., Ліуша А.І.

при секретарі Обертас Н.М.

з участю прокурора Німаса А.М.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12014140060003350 відносно ОСОБА_6 про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

встановила:

27.11.2014 року до Залізничного районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014140060003350 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільні позови потерпілих і розписки про отримання копій обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільних позовів ОСОБА_6 і його захисником.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд в даному кримінальному провадженні.

Потерпілі, обвинувачений і його захисник проти призначення судового розгляду не заперечили.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до переконання, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокуророві, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Згідно ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і який завершує досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Зі змісту ч.1 ст.91 КПК України вбачається, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення, а саме: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, відтак виклад фактичних обставин кримінального правопорушення повинен містити вказані відомості.

Злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України, вчинення якого інкримінується обвинуваченому, є злочином з матеріальним складом, обов'язковими елементами такого є дія (бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки та прямий безпосередній зв'язок між ними. Об'єктивна сторона полягає у заволодінні чужим майном або придбанням право на майно шляхом обману потерпілого або зловживанням його довірою.

Разом з тим, у поданому прокурором обвинувальному акті при викладенні фактичних обставин кримінальногоправопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, по кожному із чотирьох наведених епізодів лише зазначено про спосіб вчинення обвинуваченим шахрайства «шляхом обману та зловживання довірою», тобто без наведення будь-яких обставин того, в чому саме виражається такий обман і зловживання довірою. Отже, такий виклад обставин фактично лише дублює формулювання обвинувачення, не розкриваючи при цьому обставин, за яких вчинено злочин, відтак обов'язкових складових об'єктивної сторони шахрайства.Крім цього, наведене формулювання без розкриття способу вчинення злочину не дає змоги відмежувати шахрайство і подібні за змістом цивільно-правові відносини.

Викладене свідчить про неконкретність обвинувачення, що може призвести, у випадку судового розгляду такого обвинувального акту, до порушення прав учасників судового провадження, та позбавляє суд можливості роз'яснити суть обвинувачення відповідно до вимог ст.348 КПК України у разі призначення судового розгляду, а відтак - не відповідає вимогам ст.20 КПК України щодо забезпечення права обвинуваченого на захист.

Окрім цього, як видно із свідоцтва про розірвання шлюбу від 30.09.2014 року, виданого Залізничним відділомДРАЦС реєстраційної служби Львівського МУЮ, обвинуваченому після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище «Баранець». Між тим, в обвинувальному акті, який складено 27.11.2014 року, вказаних змін не враховано, обвинувачений значиться як «Тимрук», отже перед направлення в суд, на виконання п.2 ч.2 ст.291 КПК України, не перевірено анкетних відомостей обвинуваченого.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, то суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про повернення його прокурору.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що за таких обставин без усунення виявлених недоліків не може бути призначено судовий розгляд у даному кримінальному провадженні та обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для виправлення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 110, 291, 314, 395 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014140060003350 відносно ОСОБА_6 про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, повернути прокурору прокуратури Залізничного району м.Львова Німасу А.М. для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова.

Головуючий-суддя: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Головуючий-суддя: Колодяжний С.Ю.