Ухвала суду № 42351943, 24.12.2014, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/14704/14-ц

Провадження № 2/461/2658/14

УХВАЛА

24.12.2014

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Мисько Х.М.,

при секретарі Коружинець Н.В.,

розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачам та обмежити відповідачів у праві виїзду за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши клопотання про забезпечення позову, позовну заяву та інші матеріали справи, приходжу до висновку, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається із заяви позивача, всупереч вимогам ст.151 ЦПК України, така подана без обґрунтування заявленого виду забезпечення позову, без надання доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та інших відомостей, необхідних для забезпечення позову.

Згідно із ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Позивачем не доведена відповідність та співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати, а відтак з огляду на наведене суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні клопотання відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення або в порядку ч.2 ст.294 ЦПК України.

Головуючий суддя Мисько Х.М.