Ухвала суду № 42351198, 11.12.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/1847/14-ц

Провадження №2/333/1349/14

УХВАЛА

Іменем України

11 грудня 2014 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучков С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення первісного позову по цивільній справі №333/1847/14-ц за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю одного з подружжя,

В С Т А Н О В И В :

Справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю одного з подружжя, знаходилась в провадженні судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя Кулик В.Б. 18 листопада 2014 року зазначена справа надійшла в провадження судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучкова С.С. Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 18.11.2014 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

11.12.2014 року до суду надійшла заява позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 В обґрунтування заяви зазначено, що до переліку майна, яке придбане під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя, входять: однокімнатна квартира №237, загальною площею 35.43 кв.м, розташована у будинку №4 по вул.Новокузнецькій у м.Запоріжжя, вартістю 190000,00 гривень, транспортний засіб: автомобіль легковий «Nissan Qashqai», ідентифікаційний номер двигуна (VIN) SJNFBAJ10V2309241, рік випуску 2011, шасі: MR №20063929W, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ №958640, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 340370,00 гривень. Під час розгляду справи відповідач за первісним позовом без згоди позивача за первісним позовом переоформив частку спільної власності зазначеного автомобіля, що є спільною власністю на свого батька ОСОБА_3 У звязку з викладеним, заявник вважає необхідним вжити заходів щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд розглядає заяву про забезпечення позову за правилами ст.153 ЦПК України без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши матеріали цивільної справи №333/1847/14-ц, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

У поданій до суду заяві заявником не конкретизовано майно відповідача за первісним позовом, на яке він просить суд накласти арешт, у звязку з чим не можливо встановити на даний час співмірність та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач за первісним позовом, позовним вимогам.

Також заявником не надано доказів, які б свідчили про наміри відповідача за первісним позовом утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (наприклад, оголошення відповідача про відчуження зазначеного в заяві майна, зняття майна з реєстраційного обліку), мотиви подання такої заяви позивачем ґрунтуються лише на припущеннях. Доводи позивача за первісним позовом про переоформлення частки спільної власності зазначеного автомобіля, що перебувало у спільній власності, матеріалами справи не підтверджується. Згідно відповіді МРЕВ ОСОБА_4 України у Запорізької області спірний автомобіль з 27.02.2014 року зареєстровано за ОСОБА_3, однак хто був попередній власник не зазначено.

Відсутність зазначених відомостей у заяві про забезпечення позову позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, а також зробить неможливим виконання такої ухвали.

Реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення первісного позову, на даний час суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151, 153 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення первісного позову по цивільній справі №333/1847/14-ц за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю одного з подружжя відмовити повністю.

Копію ухвали суду направити сторонам по справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков