Рішення № 42349317, 15.01.2015, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа №667/9641/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого - судді: Дзиговського Ю.В.,

при секретарі: Капітоновій А.Ф.

адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа відділ державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про звільнення нерухомого майна з-під арешту, суд -

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона з нього на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 було стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 07.12.2006 року та до їх повнолітня, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В рамках виконавчого провадження № 23909724 державним виконавцем Пасіковою Х.П. 18.08.2011 року було накладено арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1. Однак на сьогоднішній день він розрахувався з заборгованістю по аліментам в розмірі 44 444, 20 грн., в зв'язку з чим, позивач просить суд звільнити з-під арешту, квартиру АДРЕСА_1, який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.08.2011 року у виконавчому провадженні № 23909724.

Адвокат позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала, проти його задоволення не заперечувала.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано, після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище «ОСОБА_3», що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 06.02.2007 року.

У відповідності до виконавчого листа № 2-893/2008 від 04.06.2008 року, виданого Комсомольським районним судом м. Херсона на стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в м. Херсоні на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 було стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 07.12.2006 року та до їх повнолітня, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

25.01.2011 року державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні на підставі виконавчого листа № 2-893, виданого Комсомольським районним судом м. Херсона 04.06.2008 року, було відкрито виконавче провадження.

Відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.08.2011 року державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що також підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.03.2012 року.

Згідно довідки-розрахунку ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні № 78 від 14.01.2015 року заборгованість по аліментам у ОСОБА_2 станом на 01.01.2015 року відсутня, що також підтверджується заявою представника ОСОБА_3 від 15.08.2014 року та розпискою про отримання грошей від 01.08.2014 року.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 391 ЦК України, ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа відділ державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про звільнення нерухомого майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту, квартиру АДРЕСА_1, який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.08.2011 року у виконавчому провадженні № 23909724.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: