Ухвала суду № 42347762, 19.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/437/15

Провадження №22ц/790/8666/14 Головуючий 1-ї інстанції Шарко О.П.

Справа 645/5678/14-ц Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: встановлення факту

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третьої особи: приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (надалі - ПН ХМНО), уточнив вимоги при розгляді справи, в якому просила: 1.встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2003 року по теперішній час; 2.визнати майно набуте під час їх спільного проживання спільною сумісною власністю; 3.визнати будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3; 4.визнати недійсним договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, укладений 22 вересня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_4

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що з 2003 року по теперішній час вона проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 Під час спільного проживання з ОСОБА_3 за спільні грошові кошти ними був придбаний житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок придбано 27.05.2005 року на ім'я ОСОБА_3 Договір купівлі-продажу був посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_5 Позивач вважає себе співвласницею вказаного житлового будинку з надвірними будівлями, оскільки на придбання цього будинку вона позичала кошти в розмірі 15 000,00грн. у своєї знайомої ОСОБА_6 Крім того, вказаний житловий будинок придбано у стані, який був непридатний для проживання, а саме після пожежі. На відновлення цього будинку ОСОБА_2 витрачала свої особисті кошти, які отримала від продажу належного їй будинку в м. Чугуєві. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 від фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_3 народилась дочка - ОСОБА_7. В свідоцтві про народження дитини батьком вказано ОСОБА_3 Після народження дочки вони стали проживати у спірному домоволодінні. Лише 22 вересня 2011 року їй стало відомо, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено спірний договір купівлі-продажу житлового будинку. Вважає, що вказаний договір слід визнати недійсним, з урахуванням того, що спірне домоволодіння є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а вона, як його співвласник, не давала своєї згоди на відчуження спірного житлового будинку з надвірними будівлями.

В судовому засідання суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_8 заявлені вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. При цьому позивач зазначала, що ОСОБА_3 завжди визнавав за нею право власності на спірне майно, їй було відомо про укладення договору купівлі-продажу 27.05.2005року, але вона не мала змоги прибути до нотаріальної контори в зв'язку із зайнятістю. Їй було відомо, що право власності на домоволодіння зареєстровано лише за ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав і пояснив, що дійсно проживає з позивачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2003 року по теперішній час. Спірний житловий будинок був придбаний та відремонтований ними за рахунок спільних грошових коштів. Він завжди визнавав за ОСОБА_2 право власності на спірний житловий будинок та не заперечує того факту, що 22 вересня 2011 року договір купівлі-продажу спірного домоволодіння був ним укладений з ОСОБА_1 без погодження із ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 позов не визнала, вважала його безпідставним та необгрунтованим.

Представник третьої особи ПН ХМНО ОСОБА_4 - ОСОБА_10 заперечував проти задоволення позовних вимог, стверджуючи, що спірний договір купівлі-продажу від 22.09.2011року вчинено нотаріусом з дотриманням вимог закону.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2008року. У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити у справі нове рішення по суті заявлених вимог.

При цьому апелянти посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин справи та на неналежну оцінку наданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, зокрема, у частині встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з 2008 року, суд виходив з того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що вони проживали однією сім'єю в період з 2003року по 2008рік.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до вимог ч.2 ст.21 СК України проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Так званий "цивільний шлюб" - це побутова категорія, яка свідчить лише про наявність однієї ознаки шлюбу - сімейного союзу жінки та чоловіка. Отже, жінка та чоловік у цьому союзі мають статус сім'ї, але не мають статусу подружжя.

Ознаками родини є спільне проживання, наявність при цьому проживанні спільного господарства, проява шлюбних відносин перед іншими особами (в листуванні, документах, спільних заявах та ін..), взаємна підтримка один одного, проживання з ними дітей та інші обставини, які можуть характеризувати відносини між чоловіком та жінкою як сімейні.

Вирішуючи спір в цій частині, судом за підставу взяті докази, які існують за період з 2008 року, а саме з часу, коли ОСОБА_2 була взята на облік до медичної установи у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням спільної дочки - ОСОБА_7, а також на час обстеження житлових умов малолітньої ОСОБА_7 Службою у справах дітей Фрунзенського району м. Харкова в 2013 році.

Відповідно до вимог ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно роз'яснень, які містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" під час застосування ст.74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися установлені відносини, що притаманні подружжю.

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у частині визнання майна набутого під час спільного проживання з ОСОБА_3 їх спільною сумісною власністю, суд виходив з того, що позивачем не наведено переліку майна, яке придбано нею разом з ОСОБА_3 під час спільного проживання однією сім'єю в період з 2008 року.

Із матеріалів справи вбачається, що 27 травня 2005 року ОСОБА_3 уклав договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Вказаний договір купівлі-продажу укладено між ОСОБА_3, з однієї сторони, та ОСОБА_11, ОСОБА_12, з іншої сторони, який посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_5 за реєстровим №4362. Згідно наданих ПН ХМНО ОСОБА_5 документів, під час укладення вищеназваного договору купівлі-продажу ОСОБА_3 була надана письмова заява про те, що на час укладення цього договору він ані в зареєстрованої шлюбі, ані у фактичних шлюбних відносинах не перебуває.

Також, судом встановлено, що в липні 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 укладався договір позики та іпотечний договір, предметом якого був житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Вказані договори були посвідчені ПН ХМНО ОСОБА_14 При посвідчені вказаних угод ОСОБА_3 теж надавались заяви, в яких він вказував про те, що не перебуває в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах, і що предмет іпотеки є його особистим майном.

У грудні 2010 року між ОСОБА_3 на ОСОБА_15 був укладений поговір позики та іпотечний договір, предметом якого був житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Вказані договори посвідчені ПН ХМНО ОСОБА_4 Під час укладення цього договору ОСОБА_3 підписав заяву, в якій зазначено, що вказане майно є його особистою власністю, і що він в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах ні з ким не перебуває.

22 вересня 2011 року ПН ОСОБА_4 посвідчено договір купівлі-продажу, який було укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Предметом договору є житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1. При укладенні цього договору ОСОБА_3 також підписав заяву, що житловий будинок належить тільки йому на праві приватної власності, і що на момент придбання цього майна він не перебував ані в зареєстрованому шлюбі, ані у фактичних шлюбних відносинах.

Отже, зібрані у справі докази свідчать, що ОСОБА_3 ніколи не визнавав за ОСОБА_2 права спільної власності на спірний житловий будинок.

За таких обставин суд дійшов правомірного висновку, що для визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку від 22.09.2011року, з підстав неотримання згоди на відчуження спірного будинку ОСОБА_2, не мається.

Більш того, як встановлення факту проживання однією сім'єю, так і встановлення належності жінки та чоловіку майна на праві спільної сумісної власності на підставі ст.74 СК України пов'язується з набранням законної сили рішення суду, яким такі юридичні факти встановлені. Оскільки спірний договір купівлі-продажу укладався 22.09.2011року, а рішення у цій справі про встановлення факту проживання однією сім'єю з 2008 року винесено 10.11.2014року, тому ця обставина (факт) не може впливати на дійсність/недійсність правочину, який було укладено раніше. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року №6-44цс11, яка в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для суддів.

Оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -