Рішення № 42346578, 13.01.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/925/14-ц

Провадження № 22-ц/779/48/2015

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на заочне рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Ясенська сільська рада про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3., третя особа Ясенська сільська рада та просив стягнути з відповідачів на його користь 1163 грн матеріальної та 5000 грн моральної шкоди, а також судові витрати по справі. Позовні вимоги обґрунтував тим, що згідно рішення Ясенської сільської ради від 10.01.2007 його нині покійній дружині ОСОБА_5, передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,0804 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Цим рішенням визнано дорогу громадською між домоволодіннями ОСОБА_5 до господарства ОСОБА_6 шириною 4,60 м, а на повороті 6,20 м і визнано під'їздну дорогу до господарства ОСОБА_2 довжиною 16 м та шириною 3,0 м, а на повороті 4,20 м. Як вказує позивач, під'їздна дорога до господарства сусіда ОСОБА_2 знаходиться між його земельними ділянками. Зі слів ОСОБА_4, ним була встановлена штахетна огорожа по межі своєї земельної ділянки з обох боків громадської дороги, при чому він встановлюючи згадану огорожу відступив ще на 5 см по всій довжині дороги в глиб своєї ділянки. Як зазначає позивач, 30.07.2012 відповідачі пошкодили огорожу та на його зауваження погрожували йому вбивством. Таким чином, на думку ОСОБА_4, протиправними діями ОСОБА_2 йому завдано матеріальну шкоду на суму 1163 грн, а також моральну шкоду на суму 5000 грн, яка виразилася в перенесенні ним моральних страждань та переживань, порушенні душевної рівноваги та сильних душевних хвилюваннях через пошкоджену покрівлю господарської споруди та зруйнованої огорожі, пониженні його працездатності, нормальних життєвих зв'язків через його теперішній фізичний та психологічний стан.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2014 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2013 залишено без задоволення (а.с. 82-83).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Рожнятівського районного суду від 16 липня 2014 року повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог ч. 2 ст. 293 ЦПК України (а.с. 95).

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2014 року апеляційну скаргу повернуто заявникам (а.с. 99).

Заочним рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2013 року позов ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1163 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди 700 грн та 432 грн судового збору.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 оскаржили вказане рішення, а також ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2014 року про відмову в перегляді заочного рішення в апеляційному порядку. Вважають оскаржуване заочне рішення необ'єктивним, необґрунтованим та винесеним із грубим порушенням процесуального права. Зі слів апелянтів, копія заочного рішення суду першої інстанції була ними отримана в порушення вимог ч. 2 ст. 228 ЦПК України лише 20.06.2014. Як зазначають ОСОБА_7, у судовому засіданні ними доводився факт підробки підпису на повістці сторонньою особою, але даний факт був залишений судом поза увагою. Крім того ОСОБА_3 не був попереджений про час і місце розгляду належним чином, оскільки був відсутній вдома, а конверти з суду чомусь надходили на номер 15, не на номер 24, де відповідачі мешкають. Апелянти з посиланням на ст. 82 ЦПК України зазначають, що суд, враховуючи майновий стан сторони своєю ухвалою може зменшити розмір матеріальної та моральної шкоди. Також вказують, що ОСОБА_2 має на утриманні двох малолітніх дітей.

Просять скасувати рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2013 року та ухвалу від 16 липня 2014 року та направити справу на новий розгляд у іншому складі суду.

У судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 та представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити з наведених у ній мотивів.

Позивач просив апеляційну скаргу відхилити з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду.

Представник Ясенської сільської ради в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Заслухавши сторони по справі, представника відповідача, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам закону рішення суду в повному обсязі не відповідає.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11) на праві приватної власності належали земельні ділянки площею 0,0086 га та 0,0165 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд відповідно до копій Державних актів на право власності на земельну ділянку від 05.08.2008 (а.с. 9,10).

Рішенням Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 10.01.2007 визнано дорогу громадською між домоволодіннями ОСОБА_5 до господарства ОСОБА_6 шириною 4,60см, а на повороті 6,20м і визнано під'їзну дорогу до господарства ОСОБА_2, ОСОБА_9 довжиною 16м шириною - 3,0м, а на повороті 4,20м (а.с. 7, 8).

Відповідно до повідомлення Рожнятівського РВ УМВС України № 4707 від 08.08.2011 в порушенні кримінальної справи за фактом пошкодження дерев'яної огорожі та погрози фізичною розправою відносно гр. ОСОБА_2 відмовлено за відсутності в його діях складу злочину (а.с. 12, 45).

Згідно Акта земельно-узгоджувальної комісії по питанню під'їздної дороги до господарства ОСОБА_2 від 03.09.2012 встановлена ОСОБА_4 огорожа частково зруйнована, зокрема зруйновано 7,60 м огорожі, а на повороті огорожа встановлена не по межі, а з відхиленням на 20 см (а.с. 15).

З Відмовного матеріалу № 827 по факту погрози фізичною розправою ОСОБА_4 від 31.07.2012 УМВС України в Івано-Франківській області Рожнятівського районного відділу вбачається, що паркан встановлений позивачем пошкоджений ОСОБА_3 відповідно до Протоколу огляду місця події від 02.08.2012 та Пояснень від 03.08.2012 відповідача ОСОБА_3 (а.с. 41).

Відповідно до кошторису на відновлення пошкодженої дерев'яної огорожі гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 складеного архітектурно-планувальним бюро відділу містобудування та архітектури Рожнятівської РДА, загальна вартість збитків становить 1163 грн (а.с. 13-14).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції, з урахуванням приписів ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку щодо відшкодування відповідачами матеріальної і моральної шкоди, яку вони завдали спільними діями позивачеві, також на підставі належно досліджених доказів правильно визначив розмір відшкодування. При цьому колегія суддів виходить із того, що факт заподіяння матеріальної та моральної шкоди відповідачами-апелянтами не заперечується, а заперечується тільки визначений судом розмір матеріальної та моральної шкоди, яку апелянти просять зменшити з огляду на наявність двох малолітніх дітей і приписів ст. 82 неназваного закону. Ці доводи апеляційної скарги до уваги прийняті бути не можуть, оскільки чинним законом така можливість у даних ситуаціях не передбачена.

Разом з тим, судом стягнуто судовий збір у солідарному порядку, що є невірним, оскільки ні Законом України «Про судовий збір» ні чинним ЦПК України солідарне стягнення судового збору не передбачено.

Приписами Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних» визначено, що при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

Тому колегія суддів вважає необхідним змінити судове рішення у частині стягнення судового збору та стягнути з кожного з відповідачів по 216 грн судового збору. В решті рішення слід залишити без зміни.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2013 року в частині стягнення судового збору змінити, стягнути на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 216 грн судового збору з кожного. У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.Є. Меленко

В.М. Васильковський