Ухвала суду № 42346427, 13.01.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №211/767/14-ц

Провадження №22ц/774/94/К/15 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 27 (І) Рибаєв О.А.

Доповідач - Михайлів Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

13 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Михайлів Л.В.

суддів: Барильської А.П., Ляховської І.Є.,

при секретарі: Булах К.А.,

за участю: відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" до ОСОБА_2, Приватного підприємства "Т.І.К." про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк" (надалі - ПАТ "Банк "Демарк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, Приватного підприємства "Т.І.К."(надалі - ПП "Т.І.К.") про стягнення заборгованості за кредитним договором №44-065 від 20.12.2007 року, посилаючись на те що рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 року по справі №5024/738/2011 з ПП "Т.І.К.", як поручителя ОСОБА_2, стягнуто заборгованість за вищевказаним кредитним договором, нараховану станом на 14.04.2011 р., фактичне виконання зазначеного рішення відбулось 28.04.2012 року.

Умовами кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 24% річних, пеню за порушення за порушення строків сплати відсотків та щомісячну комісію до дати повного погашення заборгованості за кредитом. Оскільки датою фактичного погашення заборгованості за кредитом є 28.04.2012 року то станом на 05.02.2014 р. заборгованість позичальника перед Банком становить 4 542,22 грн., та яка складається з 2 935,51 грн. - заборгованість по відсоткам за період з 15.04.2011 року по 27.04.2012р.; 406,71грн.- пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 06.02.2013 року по 05.02.2014р.; 1200,00 грн. - несплачена щомісячна комісія за період з 01.05.2011р. по 27.04.2012р., яку після уточнення позову, у березні 2014 року, і просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку та судові витрати по справі.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2014 року позов ПАТ "Банк "Демарк" - задоволено.

Стягнуто у солідарно з ОСОБА_2 та ПП "Т.І.К." на користь Банку заборгованість за кредитним договором №44/065 від 20.12.2007 року станом на 06.02.2014р. у сумі 4 542,22 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Банку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, правову позицію верховного суду України викладену у постанові від 19 березня 2014 року, за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме що стосується ч.3 ст.254, ст.ст. 256-258 та ч.1 ст.261 та ст..1050 ЦК України.

Безпідставно не застосував строк позовної давності до позовних вимог Банку, оскільки строк виконання кредитного договору встановлений до 18.12.2009 року, перше невиконання зобов'язань мало місце ще у 2008 році, а з позовними вимогами кредитор звернувся лише у 2014 році.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 20 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Банк "Демарк", правонаступником прав і обов'язків якого є ПАТ "Банк "Демарк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 44-065, за умовами якого останньому надано кредит у сумі 20 000 грн. під 24 % річних з кінцевим строком повернення 18 грудня 2009 року.

20 грудня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язання за укладеним кредитним договором між Банком та ПП "Т.І.К." укладено договір поруки № 44-065/1.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань за вказаним кредитним договором рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 грудня 2011 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 44-065 від 20.12.2007 року в сумі 13296,41 грн., 132,96 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 року по справі №5024/738/2011 з ПП "Т.І.К.", як поручителя ОСОБА_2, стягнуто заборгованість за Кредитним договором, нараховану станом на 14.04.2011 р. у сумі 19 833,68 грн., з них: 11 618,01 грн. - заборгованість за кредитом, 5 415,67 грн. - заборгованість по відсоткам, 2 800,00 грн. - комісійні.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

На виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р. №5024/738/2011, ПП "Т.І.К." 28.04.2012 року сплачено заборгованість за кредитом, відсотками за користування кредитом та комісією, що нараховані станом на 14.04.2011 р., у загальній сумі 19 833,68 грн. (а.с.21).

Отже датою фактичного погашення заборгованості є 28.04.2012 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "Банк "Демарк", суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги заявлені в межах строків позовної давності, з факту неналежного виконання боржником та поручителем зобов'язань за укладеним кредитним договором, в частині сплати відсотків, пені та щомісячної комісії, з непогашення боргу відповідачами в добровільному порядку та з права банку, у зв'язку з цим вимагати від відповідачів, як солідарних боржників, сплати передбачених у кредитному договорі обов'язкових платежів.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Предметом позову є стягнення залишених несплачених відсотків за користування кредитом за період з 15.04.2011р. по 27.04.2012р. (дата фактичного повернення кредиту поручителем за рішенням суду).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 року стягнуті нараховані відсотки за користування кредитом та комісія станом на 14.04.2011р. Зазначене рішення виконано 28.04.2012 року.

Крім того, Банком відповідно до п.3.5.2 Кредитного договору нарахована пеня у зв'язку із порушенням строків сплати відсотків за користування кредитом, в межах річного строку, тобто за період з 06.02.2013р. по 05.02.2014р. у сумі 406,71 та комісія за період з 01.05.2011р. по 27.04.2012р. у сумі 1200 грн.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

При цьому, згідно до положень ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя.

Встановивши наявність заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Банку на суму 4542,22 грн.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про невірне вирішення спору, у зв'язку із незастосуванням строку позовної давності, так як перше невиконання умов договору мало місце ще у 2008 році, колегія суддів не бере до уваги враховуючи наступне.

Відповідно до ст.. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як зазначено вище, позивач звертався до суду з позовом про стягнення частини заборгованості за кредитним договором № 44-065 від 20.12.2007р. і рішенням судів ухвалені рішення про стягнення частини заборгованості станом на 26.03.2009р. (а.с. 191-192) та станом на 14.01.2011р., отже пред'явленням вказаного позову перебіг позовної давності перервався.

Крім того, слід зазначити, що позов заявлено про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими з 15.04.2011 року, строк сплати яких згідно п.3.7.1 кредитного договору настав 11.05.2011р., та комісії, строк сплати якої настав 10.06.2011р.

Позов по даній справі було подано 12.02.2014 року, тобто в межах строку позовної давності, у зв'язку із чим доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: