Рішення № 42344704, 27.11.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9404/14-ц

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Гребенюка В. В. ,

за участю секретаря - Шабатин Н. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства страхова компанія «Лафорт», третя особа - Моторно (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1.) та ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2.) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 (надалі за текстом - ОСОБА_3.), приватного акціонерного товариства страхова компанія «Лафорт» (надалі за текстом - ПрАТ СК «Лафорт»), третя особа - Моторно (транспортне) страхове бюро України (надалі за текстом - третя особа), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 06.12.2013 р. ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі Кіпті - Глухів - Бичівськ в напрямку с. Кіпті, Козелецького району, Чернігівської області. Під час руху транспортного засобу водій ОСОБА_3 наближаючись до 20 км. + 324,3 м. зазначеної дороги допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України: п. 2.3 (б) - водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі; п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозить, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, в результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 (надалі за текстом - ОСОБА_4.), який рухався в напрямку м. Глухів, Сумської області. В салоні автомобіля «ВАЗ-21101» знаходились пасажири ОСОБА_5 (надалі за тексом - ОСОБА_5.) та ОСОБА_6 (надалі за тексом - ОСОБА_6.). В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-21101» ОСОБА_4 і пасажири цього автомобіля ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень померли на місці пригоди. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були батьками позивача - ОСОБА_1, а ОСОБА_6 чоловіком позивача - ОСОБА_2

Вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 15.04.2014 р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а цивільні позови потерпілих залишено без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10.06.2014 р. Вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 15.04.2014 р. залишено без змін.

12.12.2012 р. між ПрАТ СК «Лафорт» та ОСОБА_3 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 0656347, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 на якому обвинуваченим було скоєно ДТП. У зв'язку із смертю батьків, ОСОБА_1 поніс витрати на поховання у розмірі 13 306 грн. 14 коп. де: 3 660 грн. 89 коп. придбання необхідних речей для поховання, 5 000 грн. та 4 645 грн. 25 коп. - витрати на поминальні обіди, які підлягають стягненню з ПрАТ СК «Лафорт».

Також, ОСОБА_1 внаслідок ДТП була завдана майнова шкода, а саме, відбулось пошкодження транспортного засобу «ВАЗ-21101», д.н.з. НОМЕР_4, власником якого був його батько, в свою чергу, ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті свого батька. Згідно звіту автотоварознавчого дослідження № 01/02/14 від 12.02.2014 р. вартість збитку розрахована з огляду на те, що здійснення відновлювального ремонту є економічно необґрунтованим та вартість відновлювального ремонту буде значно перевищувати середню вартість ТЗ на день складання звіту, таким чином, розмір матеріального збитку складає 37 330 грн., що також підлягає стягненню з ПрАТ СК «Лафорт».

Крім того, ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, яку він оцінив в 14 616 грн. на одну особу, а оскільки загинуло обидвоє його батьків загальна сума моральної шкоди складає 29 232 грн., яку він просив стягнути з ПрАТ СК «Лафорт». Також, оскільки ОСОБА_3 визнаний винним у ДТП, а також є власником джерела підвищеної небезпеки, а діями останнього було спричинено моральну шкоду ОСОБА_1, яку він у розмірі 200 000 грн.

З огляду на вищевикладені підстави, в свою чергу, співпозивачем - ОСОБА_2 було понесено наступні витрати, які підлягають відшкодуванню, а саме, витрати на поховання у розмірі 3 093 грн. 29 коп. та на відшкодування спричиненої моральної шкоди у розмірі 14 616 грн., яка підлягає стягненню з ПрАТ СК «Лафорт» на її користь. Крім того, ОСОБА_2 просить стягнути моральну шкоду з ОСОБА_3, як з винуватця ДТП у розмірі 100 000 грн.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, що викладені у позові.

ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, крім того, надав пояснення, що на даний момент перебуває у скрутному матеріальному становищі, а відтак, не визнає пред'явленні до нього позовні вимоги.

ПрАТ СК «Лафорт» в судове засідання не з'явилося, участь представника не забезпечило, про дату та час судового засідання було повідомлено належним чином та завчасно, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без участі представника до суду не подавало.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, на адресу суду направив пояснення з якого вбачається, що представник просить суд прийняти рішення на підставі чинного законодавства, а справу просить слухати без участі представника (а.с. 124 - 126).

Вислухавши пояснення позивачів та їх представника, відповідача, дослідивши письмові пояснення третьої особи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 06.12.2013 р. ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі Кіпті - Глухів - Бичівськ в напрямку с. Кіпті, Козелецького району, Чернігівської області. Під час руху транспортного засобу водій ОСОБА_3 наближаючись до 20 км. + 324,3 м. зазначеної дороги допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме, п. 2.3 (б), згідно якого водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі; п. 12.1, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозить, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, в результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався в напрямку м. Глухів, Сумської області. В салоні автомобіля «ВАЗ-21101» знаходились пасажири ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-21101» ОСОБА_4 і пасажири цього автомобіля ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень померли на місці пригоди.

Вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 15.04.2014 р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, а цивільні позови потерпілих залишено без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10.06.2014 р. Вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 15.04.2014 р. залишено без змін (а.с. 28 - 34).

В силу положень ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

12.12.2012 р. між ПрАТ СК «Лафорт» та ОСОБА_3 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 0656347, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 40).

Згідно звіту автотоварознавчого дослідження № 01/02/14 від 12.02.2014 р. розмір матеріального збитку складає 37 330 гривень(а.с. 62 - 87).

Відповідно п. 30.1.ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, внаслідок вчинення ДТП, була заподіяна майнова шкода у розмірі 37 330 гривень, оскільки було пошкоджено транспортний засіб «ВАЗ-21101», д.н.з. НОМЕР_4, власником якого був його батько, в свою чергу, ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті свого батька, а згідно звіту автотоварознавчого дослідження вартість збитку розрахована з огляду на те, що здійснення відновлювального ремонту є економічно необґрунтованим та вартість відновлювального ремонту буде значно перевищувати середню вартість ТЗ на день складання звіту.

Згідно довідки, квитанції та товарних чеків, у зв'язку із смертю обох батьків, ОСОБА_1 було понесено витрати на поховання у загальному розмірі 13 306 грн. 14 коп. (а.с. 22 - 23, 136).

Однак, ОСОБА_3 було частково відшкодовано ОСОБА_1 витрати на поховання батьків у розмірі 5 000 грн., що підтверджено розпискою та не заперечувалось сторонами (а.с. 88).

В свою чергу співпозивачем - ОСОБА_2 було понесено витрати на поховання у розмірі 3 093 гривні 29 копійок (а.с. 136).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 28 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено шкоду, яка заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, як шкоду, пов'язану: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Статтею 25 ЗУ «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 р. (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

У відповідності до ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які піддягають застосуванню до цих правовідносин, прийшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ПрАТ СК «Лафорт» на користь ОСОБА_1 витрати на поховання у розмірі 8 306 гривень 14 копійок, на відшкодування майнової шкоди за транспортний засіб у розмірі 37 330 гривень, з ПрАТ СК «Лафорт» на користь ОСОБА_2 витрати на поховання у розмірі 3 093 гривні 29 копійок

Одночасно, позов в частині стягнення витрат на поховання у розмірі 5 000 грн. задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_3 добровільно було частково відшкодовано ОСОБА_1 витрати на поховання у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України відшкодування моральної шкоди, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до п. 27.1., п. 27.3. ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи досліджені та встановлені судом обставини справи, пояснення позивачів та їх представника, суд приходить до висновку, що позивачами обґрунтовано та доведено факт спричинення діями ОСОБА_3 моральної шкоди та беручи до уваги втрату позивачем - ОСОБА_1 в результаті ДТП обох батьків, втрату співпозивачем - ОСОБА_2 в результаті ДТП чоловіка та характер і обсяг душевних страждань, пов'язану з цим тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках співпозивачів, значний термін часу порушення прав позивачів, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди та стягнення з ПрАТ СК «Лафорт» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди у розмірі 29 232 гривні, з ПрАТ СК «Лафорт» на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди у розмірі 14 616 гривень, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000 гривень, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а відтак, з відповідача 1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. з відповідача 2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 730 гривні 89 копійки.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22 - 23, 1166 - 1167, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 22, 27 - 28, 30, 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 8 ЗУ «Про страхування», ст. ст. 3, 10 - 11, 15, 57 - 61, 88, 145, 208 - 209, 212 - 215, 218, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства страхова компанія «Лафорт», третя особа - Моторно (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково;

Стягнути з приватного акціонерного товариства страхова компанія «Лафорт» (Код ЄДРПОУ 25005889) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) витрати на поховання у розмірі 8 306 (вісім тисяч триста шість) гривень 14 копійок, на відшкодування майнової шкоди за транспортний засіб у розмірі 37 330 (тридцять сім тисяч триста тридцять) гривень, на відшкодування моральної шкоди у розмірі 29 232 (двадцять дев'ять тисяч двісті тридцять дві) гривні;

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень;

Стягнути з приватного акціонерного товариства страхова компанія «Лафорт» (Код ЄДРПОУ 25005889) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) витрати на поховання у розмірі 3 093 (три тисячі дев'яносто три) гривні 29 копійок, на відшкодування моральної шкоди у розмірі 14 616 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень;

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень;

В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовити;

Стягнути з приватного акціонерного товариства страхова компанія «Лафорт» (Код ЄДРПОУ 25005889) в дохід держави судовий збір у розмірі 730 (сімсот тридцять) гривень 89 копійок, з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) в дохід держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Гребенюк