Постанова № 42344503, 14.01.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/54/15

Справа №754/21113/14-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.01.2015 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення недоплаченої суми пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача УПФУ в Деснянському районі м. Києва про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення недоплаченої суми пенсії. Позовну заяву обґрунтовує тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою про що отримав відповідний статус. Після переїзду до м. Києва (Деснянський район) звернувся до відповідача з проханням поновити пенсійні права на належні виплати. З моменту реєстрації позивач знову почав отримувати пенсію, але відповідач невірно застосував чинне законодавство про нарахування пенсійних виплат. Позивач просить визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви від 03.11.2014 року, а також щодо неприйняття законного і обґрунтованого рішення про проведення перерахунку розміру основної та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю відповідно до положень ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі яка постраждала внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС інваліду ІІ групи, у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % від мінімальної пенсії за віком. Стягнути з відповідача на користь позивача недоплату основного розміру пенсії за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року у розмірі 72883 грн. 20 коп., та недоплачену додаткову пенсію у розмірі 3985 грн. 80 коп.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14.01.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в Деснянському районі м. Києва про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення недоплаченої суми пенсії за період з 01.01.2014 року по 21.07.2014 року залишені без розгляду.

Представник відповідача у наданих письмових запереченнях позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість та на те, що дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва узгоджуються з чинним законодавством.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи захворювання, що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього Закону.

Відповідно до ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІ групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 4 ст. 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин, позивач має право на призначення основної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі не нижчому 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та восьми мінімальних пенсій за віком.

Положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу її обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Проте, всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач отримував пенсію та додаткову пенсію у меншому розмірі, а ніж встановлено постановою Кабінету міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210.

Так, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу у порівняні з постановою КМ України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210, та є пріоритетним у застосуванні.

Будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку пенсії та додаткової пенсії, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У період з 01 січня по 16 серпня 2014 року правове регулювання правовідносин щодо виплати додаткової пенсії особам, які мають статус осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими законами, крім Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - не здійснювалося.

З довідки від 10.10.2014 року вбачається, що позивач перебуває на обілку осіб, переміщених з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся 03.11.2014 року до відповідача із заявою про здійснення з 01.01.2014 року перерахунку основної та додаткової пенсій.

Проте відповідач у своєму листі від 07.11.2014 року вказав про те, що розмір пенсії розраховано вірно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір основної та додаткової пенсій має бути перераховані відповідно до положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2014 року, враховуючи звернення позивача від 03.11.2014 року.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача недоплачений розмір основної пенсії у розмірі 72883 грн. 20 коп. та додаткової пенсії у сумі 3985 грн. 80 коп., суд приходить до висновку, що вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки суд не має відповідних повноважень для визначення правильності саме такого перерахунку, проведеного позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-13, 18, 19, 104 - 106 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення недоплаченої суми пенсії - задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_1 основної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, передбачену статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 листопада 2014 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: