Ухвала суду № 42343456, 12.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/1153/14-ц Головуючий у І інстанції Гончарук О.П.Провадження № 22-ц/780/548/15 Доповідач у 2 інстанції ВерлановКатегорія 12.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

12 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 05 листопада 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, посилаючись на те, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04 квітня 2014 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-12, виданого Іванківським районним судом Київської області 11 квітня 2012 року, з пропуском строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, що не відповідає вимогам ст.24 Закону України «Про виконавче провадження». Тому заявник просив визнати вказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2014 року неправомірною та зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. усунути порушення.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 28 травня 2014 року скаргу задоволено. Визнано рішення державного виконавця Артемчука Т.В. про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2014 року у виконавчому провадженні № 42828357 за заявою представника ПАТ «Банк Столиця» про примусове виконання виконавчого листа №2-12, виданого 11 квітня 2012 року - неправомірним. Зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. усунути порушення.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 07 липня 2014 року ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 28 травня 2014 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 змінив підстави для задоволення скарги, посилаючись на те, що у виконавчому листі № 2-12, виданого Іванківським районним судом Київської області 11 квітня 2012 року не вказано ідентифікаційного коду боржника, а тому, на думку заявника, виконавчий лист не може бути прийнятий до виконання, оскільки він не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (т.2, а.с.131-132).

В судовому засіданні ОСОБА_1 доповнив підстави для задоволення скарги, посилаючись на те, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком М.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2014 року з примусового виконання виконавчого листа №2-12 за заявою представника публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» (далі - ПАТ «Банк Столиця») - Гуленка Ю.М. від 27 березня 2014 року з порушенням вимог ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки Гуленко Ю.М. не мав повноважень підписувати та подавати вказану заяву про відкриття виконавчого провадження від імені ПАТ «Банк Столиця», так як термін дії довіреності ПАТ «Банк Столиця» №21-08/01 від 07 лютого 2014 року сплив ще 21 березня 2014 року.

З наведених підстав заявник просив визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. щодо відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2014 року за заявою представника ПАТ «Банк Столиця» Гуленка Ю.М. неправомірними; визнати рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Т.В. про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2014 року неправомірним та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2014 року (т.2, а.с.147-149).

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 05 листопада 2014 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано рішення державного виконавця Артемчука Т.В. про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2014 року у виконавчому провадженні № 42828357 за заявою представника ПАТ «Банк Столиця» про примусове виконання виконавчого листа №2-12, виданого 11 квітня 2012 року - неправомірним.

Визнано дії державного виконавця Артемчука Т.В. про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2014 року у виконавчому провадженні № 42828357 за заявою представника ПАТ «Банк Столиця» про примусове виконання виконавчого листа №2-12, виданого 11 квітня 2012 року - неправомірними.

Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2014 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі старший державний відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.11 ЦПК України).

Тобто право визначення підстав та предмету скарги належить виключно заявнику і суд сам за власною ініціативою їх змінити не може.

Обгрунтовуючи вимоги скарги, з урахуванням зміни підстав для її задоволення, заявник посилався на те, що у виконавчому листі № 2-12, виданого Іванківським районним судом Київської області 11 квітня 2012 року, не вказано ідентифікаційного коду боржника, що є порушенням п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що представник ПАТ «Банк Столиця» Гуленко Ю.М. не мав повноважень підписувати та подавати заяву про відкриття виконавчого провадження від імені ПАТ «Банк Столиця» від 27 березня 2014 року, оскільки термін дії довіреності ПАТ «Банк Столиця» №21-08/01 від 07 лютого 2014 року сплив ще 21 березня 2014 року, а тому у державного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження (т.2, а.с.131-32, 147-149).

Проте суд першої інстанції в порушення зазначених вище положень закону доводам скарги ОСОБА_1 щодо незаконності дій державного виконавця оцінки не дав та задовольнив скаргу з інших підстав (у виконавчому листі не вказано повне найменування стягувача - Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця»), якими заявник скаргу не обґрунтовував. Тобто, суд з власної ініціативи змінив підстави скарги, у зв'язку з чим вийшов за її межі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення скарги з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Під час нового розгляду справи суду необхідно дати оцінку доводами скарги ОСОБА_1 щодо незаконності дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при відкритті виконавчого провадження, та ухвалити у справі законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задовольнити частково.

УхвалуІванківського районного суду Київської області від 05 листопада 2014 року скасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді