Постанова № 42341588, 15.01.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року №813/8485/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Сасевича О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Стрийської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства «Сколівське кар’єроуправління» про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

15 грудня 2014 року Стрийська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі по тексту – Стрийська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області) звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Сколівське кар’єроуправління» (надалі по тексту – ВАТ «Сколівське кар’єроуправління»), в якому просить стягнути з відповідача кошти у сумі 104 572,51 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків для погашення податкового боргу. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість у сумі 104 572,51 грн., яка виникла внаслідок несплати податкового зобов’язання з податку на прибуток, податку на додану вартість, по земельному податку з юридичних осіб та з орендної плати за землю з юридичних осіб. Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому Стрийська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області звернулася із означеним позовом до суду.

Ухвалою судді від 16.12.2014 року у даній адміністративній справі відкрито скорочене провадження.

Відповідачу надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження, разом із витягом про процесуальні права і обов’язки та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову і необхідні документи або заяву про визнання позову. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, направлені судом документи, отримані відповідачем, однак у встановлений строк заперечень чи пояснень останнього щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

У відповідності до положень ч.4 ст.183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов’язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши повідомлені позивачем обставини та долучені до справи докази на їх підтвердження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи наступним.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ВАТ «Сколівське кар’єроуправління» зареєстроване як юридична особа та з 30.12.1998 року перебуває на податковому обліку у контролюючих органах за №6.

Довідкою Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області (Сколівське відділення) №3556/13-28-1800-06/497 від 25.09.2014 року підтверджується, що відповідач має відкриті рахунки в установах банків.

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачений обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом і законами з питань митної справи.

Відповідно до довідки-розрахунку Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області №б/н, б/д про заборгованість по платежах до бюджету і згідно даних картки особового рахунку платника, по відповідачу обліковується заборгованість із: податку на прибуток у розмірі 3 655,66 грн., податку на додану вартість у розмірі 18 466,81 грн., земельного податку з юридичних осіб у розмірі 81 219,02 грн., орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 1 231,02 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник на підставі наступних обставин.

Відповідачем самостійно було подано до Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області податкові декларації з податку на додану вартість:

- від 20.06.2013 року №9036614244, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 1 315,00 грн.;

- від 19.07.2013 року №9043636502, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 1 311,00 грн.;

- від 20.08.2013 року №9052032342, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 457,00 грн.;

- від 20.09.2013 року №9059291758, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 236,00 грн.;

- від 21.10.2013 року №9066795263, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 1 881,00 грн.;

- від 20.11.2013 року №9075012414, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 876,00 грн.;

- від 18.12.2013 року №9081773919, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 462,00 грн.;

- від 19.01.2014 року №9088051872, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 1 038,00 грн.;

- від 19.02.2014 року №9008597169, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 1 765,00 грн.;

- від 14.03.2014 року №9013269291, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 2 733,00 грн.;

- від 15.04.2014 року №9020391421, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 1 622,00 грн.;

- від 20.05.2014 року №9028715040, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 1 746,00 грн.;

- від 17.06.2014 року №9034531155, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 2 277,00 грн.;

- від 18.07.2014 року №9041626877, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 248,00 грн.;

- від 18.08.2014 року №9047789053, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 270,00 грн.;

- від 18.09.2014 року №9053760085, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 85,00 грн.

Крім того, відповідачу донараховано штрафні санкції, згідно податкового повідомлення-рішення №0001461500 від 11.12.2013 pоку, за яким сума заборгованості складає 130,18 грн. Дане податкове повідомлення-рішення, відповідно до відмітки на корінці податкового повідомлення-рішення, було отримане уповноваженою особою відповідача 11.12.2013 року та в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалось.

Також відповідачу було нараховано пеню у розмірі 14,63 грн. за період з 07.06.2013 року по 14.10.2014 року, на підставі ст.129 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, де визначено, що нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В силу п.286.2 ст.286 платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається із матеріалів справи, податкова заборгованість Підприємства із земельного податку з юридичних осіб виникла згідно самостійно поданих ним податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в яких відповідач самостійно задекларував податкове зобов’язання по даному платежу, що підтверджується копіями податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9007397150 від 18.02.2013 року у розмірі 38 280,63 грн., податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9007427048 від 18.02.2013 року у розмірі 19 806,60 грн., податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9006238538 від 12.02.2014 року у розмірі 38 280,63 грн. та податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9006238541 від 12.02.2014 року у розмірі 19 806,60 грн.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем сума податкових зобов’язань за вказаними деклараціями в повному обсязі сплачена не була.

Позивачем, відповідно до акта перевірки №091/15-00/3327227 від 24.09.2013 року, яким встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати суми грошового зобов’язання за платежем - земельний податок з юридичних осіб, винесено податкове повідомлення-рішення №0000981500 від 24.09.2013 року. У вказаному податковому повідомленні-рішенні контролюючим органом було визначено Підприємству суму штрафу у розмірі 20 % на підставі ст.126 Податкового кодексу України.

Як підтверджується матеріалами справи, дане податкове повідомлення-рішення позивачем було надіслано на адресу Підприємства та вручене його уповноваженій особі, проте в адміністративному та судовому порядку таке не оскаржувалось.

Також позивачем на суму непогашеного узгодженого грошового зобов’язання із земельного податку з юридичних осіб було нараховано пеню в розмірі 791,31 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб у сумі 1 231,02 грн., який виник відповідно до поданої контролюючому органу декларації з орендної плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 12.02.2014 року №9006238531 по строку сплати: 02.03.2014 року за січень 2014 року – 0,07 грн.; 30.03.2014 року за лютий 2014 року – 175,85 грн.; 30.04.2014 року за березень 2014 року – 175,85 грн.; 30.05.2014 року за квітень 2014 року – 175,85 грн.; 30.06.2014 року за травень 2014 року – 175,85 грн.; 30.07.2014 року за червень 2014 року – 175,85 грн.; 30.08.2014 року за липень 2014 року – 175,85 грн.; 30.09.2014 року за серпень 2014 року – 175,85 грн.

Що стосується податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств, то вона виникла у результаті подання до ДПІ у Сколівському районі податкових декларацій з податку на прибуток:

-№9047519103 від 19.08.2012 року, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на прибуток на суму 3 105,01 грн.

-№9068992887 від 06.11.2012 року, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на прибуток на суму 147,00 грн.;

-№9087315021 від 11.02.2013 року, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на прибуток на суму 189,00 грн.;

-№9090037339 від 07.02.2013 року, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на прибуток на суму 210,00 грн.

Як вбачається, позивачем, відповідно до акта перевірки №070/15-00/3327227 від 11.09.2013 року, яким встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, винесено податкове повідомлення-рішення №0000161500 від 11.09.2013 року й визначено суму штрафу у розмірі 20 % (3,61 грн.) на підставі ст.126 Податкового кодексу України.

Як підтверджується матеріалами справи, дане податкове повідомлення-рішення позивачем надсилалось на адресу Підприємства, проте в адміністративному та судовому порядку таке оскаржене не було.

Окрім того, відповідачу було нараховано також пеню у розмірі 1,04 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

При досліджені матеріалів справи в судовому засіданні встановлено, що на день розгляду справи судом, відповідачем податковий борг не сплачено.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було сформовано та направлено на адресу відповідача на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» першу податкову вимогу форми «Ю1» №1/14 від 06.07.2011 року на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов’язаннями – 228,78 грн. та другу податкову вимогу форми «Ю2» №2/23 від 04.11.2011 року на суму 613,78 грн.

При цьому, сторонами у справі доказів оскарження зазначених податкових вимог у встановленому законом порядку не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, станом на день розгляду справи у суді, податкова заборгованість ВАТ «Сколівське кар’єроуправління», згідно картки особового рахунку, по вищевказаних податкових зобов’язаннях перед бюджетом становить 104 572,51 грн., при цьому, відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду відповідачем подано не було.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Відкритого акціонерного товариства «Сколівське кар’єроуправління» (місцезнаходження: Львівська обл., Сколівський район, с.Гребенів, вул.Шевченка, буд. №44; код ЄДРПОУ 03327227) у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь бюджету кошти у сумі 104 572 (сто чотири тисячі п’ятсот сімдесят дві) грн. 51 коп. для погашення податкового боргу.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сасевич О.М.