Ухвала суду № 42341449, 16.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

Справа № 910/25210/14

16.01.15

за заявою

Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України

про

забезпечення позову

у справі

за позовом

Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські середземноморські авіалінії”

про

стягнення заборгованості з державного збору в сумі 131 153,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

17.11.2014 р. до господарського суду міста Києва звернувся перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські середземноморські авіалінії” (далі - ТОВ “Українські середземноморські авіалінії”) про стягнення заборгованості з державного збору в сумі 131 153,38 грн.

Позов мотивовано тим, що за результатами перевірки, проведеної прокуратурою міста Києва за зверненням Державної авіаційної служби України про вжиття заходів представницького характеру про стягнення заборгованості до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі – Фонд фінансування), було встановлено, що ТОВ “Українські середземноморські авіалінії" допущено порушення вимог чинного законодавства при сплаті зборів до Фонду фінансування за здійснення чартерних, регулярних авіаперевезень та відправки вантажу за період червень-серпень 2014 р., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 131 143,38 грн.

У позові прокурор просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські середземноморські авіалінії” заборгованість з державного збору в сумі 131 153,38 грн.

Також прокурор подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунку ТОВ “Українські середземноморські авіалінії”, та заборони відповідачу відкривати нові поточні рахунки в установах банку.

Подана заява мотивована тим, що відповідач не здійснює погашення вищевказаної заборгованості в добровільному порядку, що свідчить про ухилення ним від обов'язку, передбаченого Бюджетним кодексом України, Податковим кодексом України, Повітряним кодексом України. Вказане на думку заявника може утруднити або призвести до невиконання рішення суду.

Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26 грудня 2011 року № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Пунктом 3 вищевказаної постанови встановлено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заявник (прокурор) не подав суду доказів, які б свідчили про те, що грошові кошти на рахунку ТОВ “Українські середземноморські авіалінії” можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення суду.

Також прокурор не довів суду, що відповідач вчиняє будь-які дії, направлені на зменшення його грошових коштів або їх зникнення.

Непогашення вищевказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем, на яке посилається прокурор, не дає суду припущення, що стягнення даної суми заборгованості не буде можливим у майбутньому. Будь-яких інших фактичних обставин, з якими пов’язувалося б застосування забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунку ТОВ “Українські середземноморські авіалінії” та заборони відповідачу відкривати нові поточні рахунки в установах банку, позивачем не наведено.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення чи невиконання рішення суду відповідачем без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р.).

Крім того, суд зазначає, що, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунку ТОВ “Українські середземноморські авіалінії”, судом фактично вирішується спір про стягнення 138 928,13 грн. без розгляду справи по суті, що є недопостумим (п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р.).

З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави для накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на рахунку ТОВ “Українські середземноморські авіалінії”, та заборони йому відкривати нові поточні рахунки в установах банку.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної авіаційної служби України про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя К.І. Головіна