Постанова № 42341234, 15.01.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

15 січня 2015 р. справа № 820/19944/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника відповідача - Дударевої І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, в якому просить суд:

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області припинити неправомірні дії стосовно незаконного утримання грошових коштів з пенсії позивача, які проводяться на підставі вимог № 1074 від 21.05.2013 р. та № 1074 від 08.08.2013 р.;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області повернути незаконно вирахуванні грошові кошти з пенсії позивача в сумі 1553,23 грн., згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області № 14019/13-19 від 28.11.2014 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що УПФУ в Лозівському районі Харківської області 20.02.2013 р. було виставлено позивачу вимогу № 1074 про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 4572,42 грн., яка була оскаржена позивачем в судовому порядку та скасована постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. по справі № 820/5025/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 р., оскільки судом було встановлено, що позивач є пенсіонером за віком та відповідно звільнений від обов'язку сплачувати єдиний соціальний внесок. Проте, в процесі оскарження вказаної вимоги УПФУ в Лозівському районі Харківської області були винесені вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску № 1074 від 21.05.2013 р. на суму 1194,03 грн. та № 1074 від 08.08.2013 р. на суму 8804,30 грн. Позивач вважає незаконним утримання грошових коштів з його пенсії, що проводиться на підставі зазначених вимог. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. по справі № 820/5025/13-а було скасовано вимогу про сплату недоїмки № 1074 від 20.02.2014 р., проте позивачеві було відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання органів Пенсійного фонду вирішити питання про припинення вимагання з позивача сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України. Отже, на думку відповідача, УПФУ в Лозівському районі Харківської області не було позбавлено права стягувати з позивача сум єдиного внеску по існуючим та не оскарженим в судовому порядку боргам, у зв'язку з чим позивачу були виставлені зазначені вимоги від 21.05.2013 р. та від 08.08.2013 р. Крім того, відповідач вважає, що пенсія за віком та пенсія за віком на пільгових умовах є різними поняттями, а тому ФОП ОСОБА_2 буде звільнено від сплати єдиного внеску після досягнення нею пенсійного віку - 60 років, тобто з 07.06.2021 р. Відповідач зазначив, що вказані вимоги про сплату недоїмки № 1074 від 21.05.2013 р. та № 1074 від 08.08.2013 р. були винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як було встановлено судом, ФОП ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.07.1999 р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії (а.с. 60-61), є платником єдиного податку згідно свідоцтва серії НОМЕР_2, виданого Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією. Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_2 є пенсіонером за віком. ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Лозівському районі Харківської області з 07.06.2006 р. ФОП ОСОБА_2 призначена пенсія за віком на пільгових умовах при повному пільговому стажі (за списком № 1).

Управлінням Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області було сформовано та надіслано на адресу позивача вимоги про сплату недоїмки № 1074 від 21.05.2013 р. на суму 1194,03 грн. та № 1074 від 08.08.2013 р. на суму 8804,30 грн. (а.с. 14, 15). Вказані вимоги були отримані позивачем, в адміністративному порядку не оскаржувались.

Згідно довідки УПФУ в Лозівському районі Харківської області № 14019/13-19 від 28.11.2014 р., позивачу було повідомлено, що згідно виконавчого провадження № 38808303 від 04.09.2013 р. було проведено відрахування з пенсії позивача з травня по листопад 2014 року боргу на користь УПФУ в Лозівському районі Харківської області в сумі 1194,03 грн., витрат на проведення виконавчих дій в сумі 30,00 грн. та виконавчого збору в сумі 119,40 грн., та повідомлено про відрахування 20 % з пенсії позивача за грудень 2014 року, що складає 209,80 грн. (а.с. 8). Отже, загальна сума відрахування з пенсії позивача з травня по грудень 2014 року складає 1553,23 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції УПФУ в Лозівському районі Харківської області посилається на те, що позивач не досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення якого позивач буде звільнений від сплати єдиного внеску, та отримував пільгову пенсію на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому позивач зобов'язаний був сплачувати єдиний внесок, а спірні вимоги є правомірними.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті (а саме - фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, з аналізу наведеної норми виходить, що від сплати єдиного внеску звільняються фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За цим Законом призначаються трудові пенсії, за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.

Згідно зі статтею 12 вказаного Закону, право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Приписами статті 13 зазначеного Закону визначено підстави, за якими громадяни мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно яких на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Тобто, оскільки позивач був зайнятий на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, визначених списком N 1, то йому призначена пенсія за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку.

Стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, міститься в розділі II "Трудові пенсії. Пенсії за віком".

Таким чином, особи, яким пенсія призначена зі зниженням пенсійного віку (на пільгових умовах), є пенсіонерами за віком.

При цьому матеріалами справи не підтверджено укладення позивачем з органом Пенсійного фонду України договору про добровільну сплату єдиного внеску.

Тому, оскільки позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, є пенсіонером за віком та отримує пенсію, він звільняється від обов'язку сплачувати єдиний внесок.

При цьому, доводи відповідача про те, що у зв'язку недосягненням позивачем віку, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особа не може бути звільнена від сплати єдиного внеску, суд вважає необґрунтованими, оскільки приписи ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не пов'язують звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку та отриманням пенсії лише відповідно до певного закону, а передбачають звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.

З частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" виходить, що однією з умов звільнення осіб від сплати за себе єдиного внеску є те, якщо вони є пенсіонерами за віком. Будь-яких застережень в цій нормі та в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про те, що під пенсіонерами за віком слід розуміти лише тих осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не має.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що під пенсіонерами за віком, указаними в частині четвертій статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", необхідно розуміти всіх осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з досягненням віку і незалежно від законів, якими таке право на пенсію за віком встановлено.

Суд зазначає, що вищевикладені обставини щодо ФОП ОСОБА_2 були встановлені у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р., залишеній без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 р., по адміністративній справі № 820/5025/13-а за позовом ФОП ОСОБА_2 до УПФУ в Лозівському районі Харківської області, ГУ ПФУ в Харківській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними та скасування вимоги та рішень, зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 9-10, 12-13).

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою правову позицію позивача про неправомірність дій відповідача стосовно незаконного утримання грошових коштів з пенсії позивача, які проводяться на підставі вимог про сплату недоїмки № 1074 від 21.05.2013 р. та № 1074 від 08.08.2013 р., винесених у зв'язку з несплатою позивачем єдиного внеску, та з метою поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати УПФУ в Лозівському районі Харківської області повернути незаконно вирахуванні грошові кошти з пенсії позивача в сумі 1553,23 грн., згідно довідки УПФУ в Лозівському районі Харківської області № 14019/13-19 від 28.11.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області (код ЄДРПОУ 22681992) припинити неправомірні дії стосовно незаконного утримання грошових коштів з пенсії ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), які проводяться на підставі вимог № 1074 від 21.05.2013 р. та № 1074 від 08.08.2013 р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області (код ЄДРПОУ 22681992) повернути незаконно вирахувані грошові кошти з пенсії ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в сумі 1553,23 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три гривні двадцять три копійки) згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області № 14019/13-19 від 28.11.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 19.01.2015 р.

Суддя Сагайдак В.В.