Вирок № 4234109, 05.11.2007, Черкаський районний суд Черкаської області

 Справа № 1-265/2007 рік.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2007 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Іваненка І. В.

при секретарі Чубенко Ю.Ю.

з участю: прокурора Кривенко Є.П.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працює, раніше засуджений Черкаським районним судом Черкаської області 21 липня 2005 року за ч. 1 ст. 164 КК України до одного року обмеження волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком в один рік, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

За матеріалами досудового слідства по справі обвинувачується громадянин ОСОБА_1 у тому, що він 17 червня 2007 року близько тринадцятої години, перебуваючи у будинку за адресою АДРЕСА_1, у стані алкогольного сп'яніння умисно завдав потерпілій ОСОБА_2удару кохонним ножем у праву руку, чим спричинив, відповідно до висновків експертизи, потерпілій тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Допитаний під час досудового слідства та у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що він дійсно 17 червня 2007 року близько тринадцятої години, перебуваючи у будинку за адресою АДРЕСА_1, у стані алкогольного сп'яніння умисно завдав потерпілій ОСОБА_2 удару кохонним ножем у праву руку, чим спричинив, відповідно до висновків експертизи, потерпілій тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. У вчиненому підсудний розкаюється (а.с. 89, 135).

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими у судовому засіданні в порядку ст. 299 КПК України. Докази по справі, досліджені у судовому засіданні, є належними і допустимими, відповідають фактичним обставинам справи, і учасниками розгляду справи не оспорюються.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведене повністю.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Під час призначення покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; враховуючи, що підсудний вже був засуджений за інший умисний злочин, був звільнений від відбування покарання з випробуванням, однак випробувальний строк через факти притягнення до адміністративної відповідальності не пройшов, і був направлений до відбування покарання у вигляді обмеження волі згідно з вироком суду; враховуючи, що підсудний відбув кримінальне покарання у вигляді обмеження волі й на шлях виправлення не став, про що свідчить вчинення ним нового умисного злочину під час тривання строку судимості за попередній умисний злочин (загальний рецидив); з метою подальшого виправлення особи й запобігання вчинення підсудним нових злочинів, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для підсудного є кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Суд вважає, що більш м'яке кримінальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 122 КК України, не буде достатнім для виправлення підсудного. Також суд вважає, що обгрунтованих підстав для застосування щодо підсудного ОСОБА_1 звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, немає.

Як обставину, що пом'якшує покарання, суд враховує, розкаяння підсудного у вчиненому.

Як обставину, що обтяжує покарання, суд враховує, що підсудний ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому діяння у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 67 КК України суд вважає можливим не визнати у якості обставини, що обтяжує покарання, рецидив злочину, оскільки умисні злочини, на грунті яких виникає ситуація щодо рецидиву, є непов'язаними між собою щодо об'єкта посягання, мотивів посягання, окремих ознак об'єктивної сторони цих злочинів.

Потерпіла у судовому засіданні під час судового слідства, подавши відповідну позовну заяву, заявила до підсудного цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, на суму 30 000 гривень. В обгрунтування своїх вимог вона вказала, що злочином їй завдано й матеріальних збитків, однак вона не має документів на їх підтвердження, тому заявляє позов лише у межах відшкодування моральної шкоди. Вона обґрунтовує свій позов тим, що зазнала серйозних моральних страждань від наслідків вчиненого відносно неї злочину, оскільки ії пошкоджена рука функціонує не в повній мірі, внаслідок чого вона не може виконувати цілий ряд звичних для себе робіт (шиття, тощо).

Підсудний у своїх поясненнях заявлений цивільний позов визнав частково, вказавши, що він визнає факт спричинення ним потерпілій моральних збитків й готовий їх відшкодувати, однак вважає, що заявлена сума моральних збитків є надто високою.

Заслухавши потерпілу як цивільного позивача, та підсудного як цивільного відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що цивільний позов слід залишити без розгляду, оскільки його було заявлено потерпілою під час судового слідства по справі, що суперечить вимогам ч.3 ст. 28 КПК України, відповідно до якої цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства.

Стосовно речового доказу по справі, а саме ножа, яким було завдано ушкодження, то, враховуючи, що, згідно з висновками експертизи, цей ніж не є холодною зброєю, однак є знаряддям злочину, суд вважає, що, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК України, його потрібно конфіскувати.

Заслухавши прокурора, підсудного, потерпілу, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком у два роки.

Взяти засудженого ОСОБА_1 під варту у залі суду.

Початком відбування покарання ОСОБА_1 визначити день взяття під варту у залі суду, а саме 05 листопада 2007 року.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2у судовому засіданні на суму 30 000 гривень 00 копійок, залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з проведенням експертизи холодної зброї, у розмірі 70 грв. 62 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, та перерахувати ці кошти на р/р 35223003000037, банк одержувач УДК в Черкаській області, код 25574009, МФО 854018.

Речовий доказ по справі, а саме кухонний ніж, прийнятий на збереження у чергову частину Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області, конфіскувати.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб.