Ухвала суду № 42340433, 16.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

16 січня 2015 року

Справа № 808/161/15

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької областідо Головного управління юстиції у Запорізькій області в особі відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої службипро визнання протиправними дій та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

13.01.20154 Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління юстиції у Запорізькій області в особі відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 22.12.2014 ВП№44791000 про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, з огляду на наступне.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивач на виконання вимог ч. 3 ст. 106 КАС України надав суду копію фіскального чеку №6098 від 05.01.2015, проте із його змісту суд не має можливості встановити чи виконані позивачем приписи ч. 3 ст. 106 КАС України, оскільки у зазначеному документі не вказано адресу та не наведено переліку надісланих документів.

Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі з дотриманням вимог ст. 106 КАС України є, зокрема, бланк опису вкладення до листа з оголошеною цінністю, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Крім того, правову позицію щодо дотримання суб'єктом владних повноважень порядку направлення копії адміністративного позову та доданих до нього документів на адресу відповідача, викладено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 №2091/11/13-11, в якому визначено, що належним доказом надіслання суб’єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з ч. 1. ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі – Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як встановлено пп.1 п.3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VІ під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Частиною 1 ст.4 вищезазначеного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2015 року становить 1 218,00 грн.

Відтак, з 01.01.2015 мінімальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 1 827,00 грн., максимальний – 4 872,00 грн., за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру – 73,08 грн.

Щодо визначення характеру адміністративного позову як майнового судом враховано наступне.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

На підставі аналізу вищевикладених норм, суд дійшов висновку, що звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача – суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

З позовної заяви вбачається, що предметом оскарження є постанова від 22.12.2014 ВП№44791000 про накладення штрафу на суму 680,00 грн. Отже, вимога про скасування такого рішення є вимогою майнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду з вимогою про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, становить 1 827,00 грн., а з урахуванням вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивач при зверненні до суду із такою вимогою повинен сплатити 10 % від зазначеної суми, тобто – 182,70 грн.

Проте, до адміністративного позову позивачем не додано документу про сплату судового збору.

Посилання позивача на п.21 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд вважає необґрунтованим, оскільки згідно із приписами вказаної норми статті від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України – у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів. У даному випадку, спір з приводу якого позивач звернувся до адміністративного суду не пов'язаний з питаннями, що стосуються повноважень органів Державної казначейської служби України, у зв’язку з чим позивач не звільняється від сплати судового збору із поданням даного адміністративного позову.

Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду належних доказів виконання позивачем ч. 3 ст. 106 КАС України; надання суду документу про сплату судового збору в розмірі, що встановлений Законом України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру в розмірі 182,70 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача ГУДКCУ у Запорізькій області, р/р 31215206784006, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335, прізвище, ініціали, ідентифікаційний код; документів, що підтверджує повноваження представника.

Керуючись ст.ст. 106, 108 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області до Головного управління юстиції у Запорізькій області в особі відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби про визнання протиправними дій та скасування рішення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з урахуванням поштового перебігу до 05 лютого 2015 року

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак