Рішення № 42340103, 13.01.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 січня 2015 р. Справа № 902/1531/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99, код ЄДР 31115663)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниччина" (22613, Вінницька обл., Оратівський р-н, с. Човновиця, вул. Леніна, 1)

про стягнення 23 845, 62 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

позивача: не з"явився

відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хавестер" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниччина" 23 845, 62 грн. з яких: 20 911,81 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції (індекс інфляції за період з 10.08.2012р. по 01.10.2014р.), 1181,60 грн. 3% річних за користування чужими коштами, 1752,21 грн. пені (за період з 01.04.2014р. по 01.10.2014р.).

Ухвалою від 31.10.2014р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 27.10.2014 р.

В судовому засіданні 27.10.2014 р., в ході якого з"ясовано, що сторонами надано не усі, необхідні для вирішення спору докази, у зв"язку з чим ухвалою суду від 27.10.2014р. розгляд справи відкладено на 29.12.2014р.

09.12.2014р. до суду від позивача надійшов розрахунок пені, 3% річних та інфляційних № 99 від 04.12.2014р., в якому позивач уточнив період нарахування: 3% річних, інфляційних, а саме з 10.05.2012р. по 01.10.2014р.; пені - з 10.05.2012р.; та просив стягнути з відповідача 24 411, 45 грн. з яких: 21 477,64 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1181,60 грн. 3% річних за користування чужими коштами, 1752,21 грн. пені.

Разом з тим, будь-яких заяв чи клопотань з приводу наданого розрахунку позивачем не надано.

Крім того, змінюючи у розрахунку № 99 від 04.12.2014р. період нарахування пені, позивач тим самим фактично змінює предмет даного спору, що після початку розгляду справи по суті господарським процесуальним кодексом не допускається..

Отже справа розглядається згідно предмету, зазначеного у позовній заяві з урахуванням уточнення у розрахунку № 99 від 04.12.2014 р. періоду річних та інфляційних, який не був зазначений у позовній заяві.

Ухвалою суду від 29.12.2014р. розгляд справи відкладено на 13.01.2015р.

В судове засідання 13.01.2015р. позивач та відповідач повноважних представників не направили.

Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Копії ухвали суду про відкладення розгляду справи, які надіслані позивачу та відповідачу за вказаними у позовній заяві адресами " (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99; 22613, Вінницька обл., Оратівський р-н, с. Човновиця, вул. Леніна, 1), до суду не повернуті.

За змістом статті 64 ГПК, в разі якщо ухвалу суду було надіслано стороні за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути зокрема засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

На цьому, зокрема, наголошено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”.

На підтвердження належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, судом до матеріалів справи долучено копії реєстрів поштових відправлень № 1, № 6.

Отже судом вчинено усі можливі дії для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хавестер" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниччина" (Покупець) укладено договір поставки № 338 (далі – договір № 338), відповідно до якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти, а Покупець зобов'язується приймати визначений цим Договором Товар - запасні частини для сільськогосподарської техніки, та оплачувати його на умовах, визначених цим Договором.

Товар, що продається по цьому Договору - запасні частини до сільськогосподарської техніки, які по назві і коду, що вказані в рахунку-фактурі на кожну окрему партію Товару, відповідають назві і коду, вказаному в каталозі підприємства-виробника (п. 2.3. Договору № 338).

Асортимент Товару передбачається у специфікації, яка додається до даного Договору (Додаток 1) (п. 3.1. Договору № 338).

Відповідно до п. 5.2. Договору № 338, Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за цінами, що визначені за одиницю Товару у специфікації чи накладній.

Відповідно до п. 6.1. Договору № 338, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються безпосередньо між Постачальником і Покупцем в національній валюті України (гривні) у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Порядок оплати - 100% попередня оплата, згідно рахунку-фактури (п. 6.2. Договору № 338).

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника (п. 6.3. Договору № 338).

Згідно з п. 10.6. Договору № 338, за порушення строків оплати Товару Покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його повного виконання (п. 14.1. Договору № 338).

Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить другу сторону в письмовій формі про розірвання договору, строк його дії автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік (п. 14.2. Договору № 338).

На виконання умов договору поставки № 338 від 06.04.2011р., на підставі видаткових накладних: № РН-0001257 від 12.04.2011р., № РН-0001431 від 18.04.2011р., № РН-0001458 від 19.04.2011р., № РН-0001517 від 21.04.2011р., № РН-0001518 від 21.04.2011р., № РН-0002040 від 10.05.2011р., № РН-0003429 від 23.06.2011р., № РН-0000717 від 20.03.2012р., № РН-0001460 від 13.04.2012р., № РН-0001726 від 24.04.2012р., № РН-0002183 від 10.05.2012р. позивач поставив, а відповідач, через представників що діяли на підставі доручень, отримав товар на загальну суму 96 484,48 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату товару.

Відповідач за отриманий товар згідно вищезгаданого договору та видаткових накладних розрахувався частково, сплативши позивачу 77000,00 грн., що стверджується банківськими виписками по рахунку.

19.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хавестер" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниччина" (Покупець) укладено договір поставки № ДГ-0000275 (далі – договір № ДГ-0000275), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати визначений цим Договором Товар - технічні рідини, сільськогосподарську техніку, запасні частини і обладнання для сільськогосподарської техніки, та оплачувати його на умовах, визначених цим Договором.

Асортимент Товару передбачається у заявці та/або рахунку-фактурі (п. 3.1. Договору № ДГ-000275).

Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за цінами, що визначені за одиницю Товару у рахунку-фактурі (п. 5.2. Договору № ДГ-0000275).

Відповідно до п. 6.1. Договору № ДГ-0000275, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються безпосередньо між Постачальником і Покупцем в національній валюті України (гривні) у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. Договору № ДГ-0000275, порядок оплати: 100% попередня оплата.

В разі домовленості між сторонами одержати Товар без попередньої оплати, розрахунок за поставлений Товар здійснюється згідно суми вказаної у видатковій накладній не пізніше 10 (десять) календарних днів, після отримання Товару, якщо інші умови розрахунків не передбачені в специфікаціях або додатках, що становлять невід'ємну частину цього Договору (п.п. 6.2.2. п. 6.2. Договору № ДГ-0000275).

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника (п. 6.3. Договору № ДГ-0000275).

Згідно з п. 10.5. Договору № ДГ-0000275, за порушення строків оплати Товару Покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, у випадку поставки Товару згідно п. 6.2.2. Договору.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013року, але в будь-якому випадку до моменту його повного виконання. У разі відсутності до дати закінчення дії Договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із Сторін про розірвання Договору, дія цього Договору вважається автоматично продовженою до 31 грудня наступного календарного року включно (п. 14.1. Договору № ДГ-0000275).

На виконання умов договору поставки № ДГ-0000275 від 19.03.2013р., на підставі видаткових накладних: № РН-0000733 від 19.03.2013р., № РН-0001375 від 16.04.2013р., № РН-0001384 від 16.04.2013р., № РН-0001753 від 30.04.2013р. позивач поставив, а відповідач, через представника що діяв згідно доручення, отримав товар на загальну суму 63 946,52 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату товару.

Відповідачем було здійснено оплату в розмірі 65 000,00 грн. що стверджується банківською випискою по рахунку № 104 від 16.04.2013р.

На підставі наказів ТОВ “Хавестер” №50/1 від 17.04.2013р., №55/1 від 30.04.2013р. про рознесення платежів, оплату по банківській виписці №104 від 16.04.13 року було віднесено на покриття заборгованості відповідача по поставках за 2013р., залишок у сумі 1053,48 грн. віднесено на часткове покриття дебіторського заборгованості за 2012рік.

Таким чином борг відповідача перед позивачем за Договором № 338 на момент звернення із позовом складає 19484,48 - 1053,48 = 18 431,00 грн.

Наведене стверджується матеріалами справи та відсутністю будь-яких заперечень відповідача на позов.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договорів поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ст. 693 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18 431,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов’язань пред'явлено до стягнення з відповідача 2480,81 грн. інфляційних за період з 10.05.2012р. по 01.10.2014р., 1181,6 грн. 3% річних за користування коштами за період з 10.05.2014р. по 01.10.2014р.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у такий строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, як зазначає позивач у позовній заяві та у розрахунку, поданому до суду 09.12.2014р., остання поставка товару здійснена 10.05.2012р. за видатковою накладною РН-0002183 від 10.05.2012р. Отже, враховуючи положення ст. 253 ЦК України, право вимоги щодо нарахування інфляційних та 3% річних у позивача виникло з 11.05.2012р., а не з 10.05.2012р., як зазначає позивач.

У розрахунку інфляційних та трьох відсотків річних позивач не врахував положення ст. 253 ЦК України. Разом з тим, дослідивши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог, в розмірі 2480,81 грн. інфляційних, 1181,6 грн. - 3% річних.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1752,21 грн. пені за період з 01.04.2014р. по 01.10.2014р., а саме протягом шести місяців, що передують зверненню до суду з даним позовом.

Однак, дані позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Згідно з п. 10.6. Договору № 338, за порушення строків оплати Товару Покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з п. 10.5. Договору № ДГ-0000275, за порушення строків оплати Товару Покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, у випадку поставки Товару згідно п. 6.2.2. Договору.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниччина" (22613, Вінницька обл., Оратівський р-н, с. Човновиця, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 36942392; р/р 26001300147521 філія - Вінницьке обласне управління "Державний ощадний банк", МФО 302076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99, код ЄДРПОУ 31115663; р/р 26003001333667 в АТ "ОТП Банк" (публічне) м. Київ, МФО 300528) 18 431,00 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять одну гривню 00 коп.) боргу, 2 480,81 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят гривень 81 коп.) інфляційних, 1 181,60 грн. (одну тисячу сто вісімдесят одну гривню 60 коп.) - 3% річних, 1 692,75 грн. (одна тисяча шістсот дев"яносто дві гривні 75 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 1 752,21 грн. пені.

Повне рішення складено 19 січня 2015 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи, 2 - позивачу (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99)

3 - відповідачу (22613, Вінницька обл., Оратівський р-н, с. Човновиця, вул. Леніна, 1)