Постанова № 42339463, 26.12.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року Справа № 814/3224/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" про накладення арешту на кошти та інші цінності в сумі 109 616,45 грн., -

В С Т А Н О В И В: До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" про накладення арешту на кошти та інші цінності в сумі 109 616,45грн. Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" має загальну заборгованість зі сплати податків і зборів на загальну суму 16 605 703, у тому числі: податок на додану вартість - 17 224,83 грн., податок на прибуток іноземних юридичних осіб - 27 676,40 грн., авансові внески з податку на прибуток приватних підприємців - 64 011,37 грн., земельний податок з юридичних осіб - 703,85 грн. Відповідач податковий борг в добровільному порядку не сплачує, а тому позивач просить суд накласти арешт кошти та інші цінності в сумі боргу. Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання від 26.12.2014 р. про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження. Представник відповідача до суду не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини не прибуття не повідомив, жодних пояснень, заперечень проти позову, заяв до суду не надав. Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.1995 року товариство з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Товариство з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції Ленінського району м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області з 11.12.1995 року за №173/0234561, що підтверджується довідкою від 18.07.2014 року (а.с.8). Підпунктом 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Підпункт 14.1.175 п.14.1 - ст. 14 ПК встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що станом на 29.08.2014 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" має податковий борг перед бюджетом в сумі 16 605703,83 грн., в тому числі: податок на додану вартість - 17 224,83 грн., визначений за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням від 01.112013 р. № 0006821501; податок на прибуток іноземних юридичних осіб - 27 676,40, визначений за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2013 року №0000122202; авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств, які були нараховані за результатами перевірки на підставі податкових повідомлень - рішень від 06.05.2014 року №0007551502, №0007561502, самостійно задекларованих відповідачем сум у податкових деклараціях від 09.02.2013 року №9087199725 (строк сплати 28.02.2014 року) , від 24.02.2014 року №9090578936 (строк сплати 30.03.2014 р., 30.04.2014 р., 30.05.2014 р., 30.06.2014 р.), та пені нарахованої за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання в сумі 4533,23 грн.; земельний податок -703,85 грн. самостійно визначений відповідачем у розрахунку земельного податку від 22.01.2013 року №9001683529.

В порядку забезпечення сплати зазначеної заборгованості на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" (54044, Миколаївська область, м. Миколаїв, Ленінський район, вул. Миколаївська, будинок 34-А, кв.3) податковим органом надсилалась податкова вимога форми «Ю» від 13.11.2013 року №114-11 на загальну суму податкового боргу 109 616,45 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 року по справі №814/2166/14 з товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» було стягнуто на користь Держави податковий борг в сумі 109616,45 грн. Станом на момент звернення до суду податковий борг перед бюджетом відповідачем не погашений. Відповідно до довідки від 04.12.2013 року № 9/2-4130, виданої начальником УДАІ УМВС України в Миколаївській області, автотранспортних засобів за ТОВ" Судносервіс" не зареєстровано. (а.с. 10) Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.08.2014 року, щодо ТОВ "Судносервіс" - відомості відсутні. (а.с. 12) Щодо позовних вимог позивача про накладання арешту на кошти з розрахункових рахунків відповідача, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу. Відповідно до п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно. Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу. Проте, відсутність майна позивача унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу. Відповідно до п.п.19 1.1.21. на контролюючі органи покладений обов'язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку. За приписами підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право податкового органу звертатися до суду з вимогою накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, який має податковий борг, за наявності наступних підстав: відсутність майна; балансова вартість майна менша суми податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Підстави, встановлені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є спеціальними нормами, виключно для накладення адміністративного арешту за рішенням суду (судом) (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг. Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення. Таким чином, державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має відкриті рахунки в банківських установах: ПАТ «Промінвестбанк», рах.№2600861995884, рах.№26042619993186, МФО 300012; ПАТ «Банк Кредит Дніпро» рах.№2600930546801, МФО 305749; Ф «ПРУ АТ «Фінанси та Кредит» місто Миколаїв, рах.№26004011510980, рах.№26005011510978, МФО 326933; АБ «Південний» рах.№26003000030133, рах.№26004010030133, МФО 328209. Враховуючи викладене та посилаючись на зазначені вище норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" про накладення арешту є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" про накладення арешту на кошти та інші цінності в сумі 109 616,45 грн. - задовольнити. Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" (код ЄДРПОУ 23619147, адреса: 54044, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, буд. 34-А, кв.3), що знаходяться у банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства в сумі 109616,45 грн. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Г.В. Лебедєва