Рішення № 42339044, 16.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.15р. Справа № 904/8946/14

За позовом Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, (м. Дніпропетровськ)

до Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпропетровської міської ради, (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 108 302,15 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Сєдов Ю.М. - представник (дов. № 11 від 08.01.15р.)

від відповідача: Васюта К.С. - представник (дов. № 479 від 24.11.14р.)

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпропетровської міської ради (далі-відповідач) про стягнення 108 302,15 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 96 198,81 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 10 004,85 грн. - пеня, 2 098,49 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 569/02-13 від 01.06.13р., в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.

В судовому засіданні від представника відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому вважає частину вимог необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені, так як вони є безпідставними.

Відзив мотивований тим, що на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені нараховується не більше шести місяців в зворотному відліку, тобто з 11.05.2014р. по 11.11.2014р. та є 6 953,30 грн., згідно розрахунку, який додається до відзиву, а не з 01.03.2014р. і розрахунки нарахування пені КП "Коменергосервіс" є помилковими. Тобто загальна сума є 105 250,60 грн., у т.ч. 6 953,30 та 3% річних 2 098,49 грн.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2013 року між Комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, як теплопостачальна організація, та Комунальним підприємством "Жилсервіс-5", як споживач, було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 569/02-13.

Строк дії даного договору з 01.06.13р. по 31.05.14р. Даний договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення його дії (п. 10.1. договору).

Згідно п. 1.1. договору, у відповідності з цим договором теплопостачальна організація приймає на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію згідно затверджених тарифів у строки і на умовах, обумовлених цим договором.

При виконанні умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування, Правилами користування тепловою енергією, Законом України "Про теплопостачання", Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, тимчасовими Правилами обліку теплової енергії (далі-Правила), Положенням про Держенергонагляд, нормативними актами з питань користування і взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1. договору).

Теплопостачальна організація зобов'язується здійснювати постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби споживача: опалення і тепловентиляцию - в період опалювального сезону і гарячого водопостачання - протягом року (за винятком періоду зупинки на щорічний профілактичний ремонт), у межах балансової належності теплових мереж споживача і транспортує організацією; в кількостях (обсягах) згідно з Додатком № 1 до цього договору, при дотриманні та виконанні Споживачем умов цього договору та отримання акта готовності до опалювального сезону без зауважень теплопостачальної організації, на об'єкт(и) споживача, розташовані за адресою вул. Карагандинська, 11-А (п. 2.2., п. 2.2.1. договору).

Споживач зобов'язується не підвищувати лімітів споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, визначених у Додатку № 1 до цього договору, та своєчасно сплачувати за фактично спожиту теплову енергію. Виконувати умови та порядок оплати за спожиту теплову енергію в кількості (обсягах) і в строки, які передбачені розділом 6 цього договору (п. 2.3., п.п. 2.3.1, 2.3.2. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору, за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води в межах договірної величини, зазначеної в Додатку № 1 до цього договору, споживач сплачує теплопостачальної організації за діючими тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування за 1 Гкал теплової енергії 327,25 грн. (в т. ч. ПДВ). При зміні тарифів на теплову енергію органами місцевого самоврядування, сума оплати за відпущену теплову енергію перераховується з моменту введення нових тарифів і доводиться до споживача.

Пунктами 6.2., 6.3. договору передбачено, що розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами. Можливі інші форми розрахунків, що не суперечать чинному законодавству, з обов'язковим укладенням додаткових угод. Розрахунковим періодом приймається місяць з 28 числа попереднього місяця до 28 числа розрахункового місяця.

Згідно п. 6.4. договору, після закінчення розрахункового періоду теплопостачальна організація складає та направляє споживачу акт про кількість відпущеної теплової енергії і виставлений на його підставі рахунок. Розрахунки за теплову енергію споживач здійснює з теплопостачальною організацією в наступному порядку:

- остаточна оплата проводиться протягом 5 днів з моменту отримання рахунку теплопостачальної організації;

- у разі виникнення переплати, вона обліковується в рахунок наступних платежів.

По закінченню розрахункового періоду теплопостачальна організація надає споживачу рахунок, акти на відпуск теплової енергії (2 примірники) та податкову накладну (при необхідності). Споживач зобов'язується протягом 5 днів розглянути, підписати і повернути теплопостачальної організації один примірник акта. У випадку не повернення акту теплопостачальної організації в зазначений строк або необґрунтованої відмови від підписання акта даний акт вважається прийнятим споживачем, і підтверджує передачу права власності на теплову енергію споживачу (п. 6.5. договору).

Відповідно до п. 6.8. договору, споживачеві необхідно до 20-го числа розрахункового місяця надавати в теплоснабжающую організацію відомості про фактичну чисельність своїх мешканців, а також при відсутності приладу обліку на гаряче водопостачання на вводі в будівлю відомості про витрату води на потреби гарячого водопостачання за приладами обліку, встановленими в квартирах. У разі не надання - розрахунок споживача гарячої води буде проводиться за договірними навантажень. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем у строк, передбачений п. 6.6. договору.

У відповідності до п. 6.10 договору, орієнтовна річна вартість теплової енергії, яка постачається споживачу, згідно з тарифами, діючими на момент підписання цього договору, складає 164 839,1 грн., в т. ч. ПДВ 27 473,18 грн.

Позивач зазначає, що свої умови відповідно до договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 569/02-13 від 01.06.13р., виконав належним чином та у повному обсязі.

Однак, відповідач з жовтня 2013 року по квітень 2014 року свої обов'язки по сплаті наданих послуг вчасно і в повному обсязі не виконував, у зв'язку з чим, станом на 11.11.14р. у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка складається у сумі 96 198,81 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Наявність вказаної заборгованості відповідача підтверджується актами про постачання теплової енергії та рахунками за спожиту теплову енергію.

Позивачем в період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року відповідачу були виставлені рахунки: за жовтень 2013р. у сумі 14 726,96 грн., за листопад 2013р. у сумі 18 743,40 грн., за грудень 2013р. у сумі 29 974,57 грн., за січень 2014р. у сумі 34 432,33 грн., за лютий 2014р. у сумі 27 073,36 грн., за березень 2014р. у сумі 20 289,47 грн., за квітень у сумі 2014р. у сумі 2 794,72 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року включно, відповідачу до сплати за поставлену теплову енергію пред'явлена грошова сума в розмірі 148 034,81 грн.

В період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 51 836,00 грн. Отже, станом на 11.11.14р. до сплати підлягає сума у розмірі 96 198,81 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.13р. по 26.11.14р., який підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та знаходиться в матеріалах справи.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію у сумі 96 198,81 грн.

Доказів виконання по оплаті за поставлену теплову енергію за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 569/02-13 від 01.06.13р. у сумі 96 198,81 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, але позов в частині стягнення основного боргу визнав повністю.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 96 198,81 грн.

Згідно п. 7.2.4. договору, споживач несе відповідальність за невиконання умов цього договору, несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5%, належної до сплати суми за кожен день прострочки, але не більше 2 облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

На підставі п. 7.2.4. договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за спожиту теплову енергію у сумі 10 004,85 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 28).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені за спожиту теплову енергію у сумі 10 004,85 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача за період з 01.03.14р. по 11.11.14р. 3% річних у сумі 2 098,49 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 29).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимогу позивача щодо стягнення 3% річних за період з 01.03.14р. по 11.11.14р. у сумі 2 098,49 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпропетровської міської ради (49069, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 14; р/р 26001060808716 в ПАО КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 38199687) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-б; р/р 260023015872 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 305482, код ЄДРПОУ 36639101) - 96 198 (дев'яносто шість тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 81 коп. основного боргу, 10 004 (десять тисяч чотири) грн. 85 коп. пені, 2 098 (дві тисячі дев'яносто вісім) грн. 49 коп. 3% річних, 2 166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 04 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.01.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін