Постанова № 42338931, 14.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 січня 2015 року №826/15583/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс капітал менеджмент»

До

державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

Про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2014 №0003332201 та від 03.07.2014 №0003322201,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс капітал менеджмент» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2014 №0003332201 та від 03.07.2014 №0003322201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 12.06.2014 №4673/26-51-22-01/32705065 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ктімента Інвест», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.07.2014 №0003332201 та від 03.07.2014 №0003322201. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс капітал менеджмент» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ктімента Інвест» за період з 01.07.2011 по 31.01.2012, та 01.12.2012 по 30.06.2013.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс капітал менеджмент» пункту 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 197 336,00 грн..

Також, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток у розмірі 207 423,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 12.06.2014 №4673/26-51-22-01/32705065 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 03.07.2014 №0003332201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 234 530,00 грн., у тому числі: за основним платежем в сумі 207 423,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 27 107,00 грн.;

від 03.07.2014 №0003322201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 246 670,00 грн., у тому числі: за основним платежем в сумі 197 336,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 49 334,00 грн..

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 12.06.2014 №4673/26-51-22-01/32705065 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс капітал менеджмент» його контрагентами - товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ктімента Інвест».

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс капітал менеджмент» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» (виконавець) укладено типові договори про надання послуг по здійсненню маркетингових досліджень від 25.01.2012 №280, від 11.01.2012 №279, від 29.12.2011 №278, від 28.12.2011 №277, від 27.12.2011 №276, від 08.12.2011 №275, від 05.12.2011 №274, від 04.11.2011 №273, від 27.10.2011 №272, від 28.09.2011 №271, 14.09.2011 №270, від 12.09.2011 №269, від 07.09.2011 №268, від 05.09.2011 №267, від 16.08.2011 №265, від 29.07.2011 №264, від 19.07.2011 №263, від 04.07.2011 №261, відповідно до яких виконавець надає маркетингові послуги по пошуку, зібранню і оброблення інформаційних матеріалів маркетингової тематики по ринках.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів про надання послуг по здійсненню маркетингових досліджень від 25.01.2012 №280, від 11.01.2012 №279, від 29.12.2011 №278, від 28.12.2011 №277, від 27.12.2011 №276, від 08.12.2011 №275, від 05.12.2011 №274, від 04.11.2011 №273, від 27.10.2011 №272, від 28.09.2011 №271, 14.09.2011 №270, від 12.09.2011 №269, від 07.09.2011 №268, від 05.09.2011 №267, від 16.08.2011 №265, від 29.07.2011 №264, від 19.07.2011 №263, від 04.07.2011 №261; актів здачі-прийняття робіт за відповідні періоди.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс капітал менеджмент» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ктімента Інвест» (виконавець) укладено типові договори про надання послуг по здійсненню маркетингових досліджень від 07.12.2012 №54, від 10.12.2012 №57, від 12.12.2012 №59, від 13.12.2012 №61, від 17.12.2012 №65, від 20.12.2012 №70, від 21.12.2012 №73, від 25.12.2012 №77, від 07.02.2013 №117, від 11.02.2013 №121, від 14.02.2013 №127, від 19.02.2013 №117, від 25.02.2013 №123, від 27.02.2013 №128, від 05.03.2013 №133, від 14.03.2013 №137, від 18.03.2013 №140, від 20.03.2013 №143, від 28.03.2013 №148, від 08.04.2013 №155, від 16.04.2013 №159, від 22.04.2013 №163, від 25.04.2013 №167, від 13.05.2013 №172, від 21.05.2013 №175, від 23.05.2013 №177, від 12.06.2013 №183, відповідно до яких виконавець надає послуги по пошуку, зібранню і обробленню та систематизації інформаційних матеріалів.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів про надання послуг по здійсненню маркетингових досліджень від 07.12.2012 №54, від 10.12.2012 №57, від 12.12.2012 №59, від 13.12.2012 №61, від 17.12.2012 №65, від 20.12.2012 №70, від 21.12.2012 №73, від 25.12.2012 №77, від 07.02.2013 №117, від 11.02.2013 №121, від 14.02.2013 №127, від 19.02.2013 №117, від 25.02.2013 №123, від 27.02.2013 №128, від 05.03.2013 №133, від 14.03.2013 №137, від 18.03.2013 №140, від 20.03.2013 №143, від 28.03.2013 №148, від 08.04.2013 №155, від 16.04.2013 №159, від 22.04.2013 №163, від 25.04.2013 №167, від 13.05.2013 №172, від 21.05.2013 №175, від 23.05.2013 №177, від 12.06.2013 №183; актів здачі-прийняття робіт за відповідні періоди.

Аналізуючи документи, надані позивачем на підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та названими контрагентами, суд наголошує на тому, що первинні документи позивача не відображають цього руху.

Так, названі вище договори є типовими, не містять змісту послуг, які були їх предметом.

Ані з договорів, ані з актів наданих послуг не вбачається які саме маркетингові послуги надаватись товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ктімента Інвест».

Згідно підпункту 2.2.2 пункту 2 договорів про надання послуг по здійсненню маркетингових досліджень від 25.01.2012 №280, від 11.01.2012 №279, від 29.12.2011 №278, від 28.12.2011 №277, від 27.12.2011 №276, від 08.12.2011 №275, від 05.12.2011 №274, від 04.11.2011 №273, від 27.10.2011 №272, від 28.09.2011 №271, 14.09.2011 №270, від 12.09.2011 №269, від 07.09.2011 №268, від 05.09.2011 №267, від 16.08.2011 №265, від 10.08.2011 №265, від 29.07.2011 №264, від 19.07.2011 №263, від 04.07.2011 №261, від 07.12.2012 №54, від 10.12.2012 №57, від 12.12.2012 №59, від 13.12.2012 №61, від 17.12.2012 №65, від 20.12.2012 №70, від 21.12.2012 №73, від 25.12.2012 №77, від 07.02.2013 №117, від 11.02.2013 №121, від 14.02.2013 №127, від 19.02.2013 №117, від 25.02.2013 №123, від 27.02.2013 №128, від 05.03.2013 №133, від 14.03.2013 №137, від 18.03.2013 №140, від 20.03.2013 №143, від 28.03.2013 №148, від 08.04.2013 №155, від 16.04.2013 №159, від 22.04.2013 №163, від 25.04.2013 №167, від 13.05.2013 №172, від 21.05.2013 №175, від 23.05.2013 №177, від 12.06.2013 №183 початок строку виконання робіт припадає на наступний день після підписання договору (від 25.01.2012 №280 початок виконання 26.01.2012, від 11.01.2012 №279 початок виконання 12.01.2012 і так далі).

А підпунктом 2.3.1 пункту 2 договорів про надання послуг по здійсненню маркетингових досліджень від 25.01.2012 №280, від 11.01.2012 №279, від 29.12.2011 №278, від 28.12.2011 №277, від 27.12.2011 №276, від 08.12.2011 №275, від 05.12.2011 №274, від 04.11.2011 №273, від 27.10.2011 №272, від 28.09.2011 №271, 14.09.2011 №270, від 12.09.2011 №269, від 07.09.2011 №268, від 05.09.2011 №267, від 16.08.2011 №265, від 10.08.2011 №265, від 29.07.2011 №264, від 19.07.2011 №263, від 04.07.2011 №261, від 07.12.2012 №54, від 10.12.2012 №57, від 12.12.2012 №59, від 13.12.2012 №61, від 17.12.2012 №65, від 20.12.2012 №70, від 21.12.2012 №73, від 25.12.2012 №77, від 07.02.2013 №117, від 11.02.2013 №121, від 14.02.2013 №127, від 19.02.2013 №117, від 25.02.2013 №123, від 27.02.2013 №128, від 05.03.2013 №133, від 14.03.2013 №137, від 18.03.2013 №140, від 20.03.2013 №143, від 28.03.2013 №148, від 08.04.2013 №155, від 16.04.2013 №159, від 22.04.2013 №163, від 25.04.2013 №167, від 13.05.2013 №172, від 21.05.2013 №175, від 23.05.2013 №177, від 12.06.2013 №183 передбачено, що документальним підтвердженням виконання маркетингових послуг замовником є підписаний акт виконаних робіт.

Суд звертає увагу, що всі акти підписані в день коли, згідно умов договору почався відлік виконання договору (від 26.01.2012 №280 підписаний акт 26.01.2012, від 12.01.2012 №279 підписаний акт 12.01.2012 і так далі) , тобто всі роботи за вказаними договорами були виконані контрагентом за добу. При цьому, які саме були виконані роботи акти не містять (лише загальна фраза - маркетингові послуги згідно договору).

При цьому, позивачем не наведено суду як ділової, так і економічної доцільності на укладання договорів із товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ктімента Інвест», враховуючи, що основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс капітал менеджмент», згідно витягу з ЄДРПОУ (32705065) є дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність.

Отже предметом договорів були послуги, які відносяться до основного виду діяльності саме позивача. Доказів неможливості виконання передбаченого договорами обсягу робіт враховуючи, що згідно штатного розпису станом на квітень 2011 року на підприємстві працювало 10 осіб та станом на січень 2012 року 7 осіб, позивачем суду також не надано.

Доводи позивача, що укладання договорів із товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ктімента Інвест» пов’язано із необхідністю виконати свої зобов’язання товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс капітал менеджмент» перед третіми особами, також не приймаються судом до уваги, оскільки через відсутність конкретизації змісту та обсягів послуг, строків їх виконання в договорах неможливо прослідкувати цей взаємозв’язок, а також їх економічну доцільність (тобто наявність прибутку від здійснення господарської діяльності у позивача).

Також, суд наголошує на тому, що акти здачі-прийняття робіт, що підписані позивачем із товариством з обмеженою відповідальністю «Ктімента Інвест», містять розбіжності щодо зазначення найменування виконавця (товариство з обмеженою відповідальністю «Інверест»), тобто в актах зазначений інший виконавець послуг.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення перевірки позивача по фінансово-господарським взаємовідносинам товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс капітал менеджмент» із товариством з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ктімента Інвест», контролюючим органом встановлено порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин.

Так, згідно даних акту перевірки державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 12.06.2014 №4673/26-51-22-01/32705065, встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» не декларувало свої податкові зобов’язання за вказані періоди, оскільки не проводило зовсім ніякої фінансово-господарської діяльності.

За результатами співставлення даних податкового обліку позивача із даними податкового обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Декос Альянс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Ктімента Інвест», контролюючим органом встановлені значні відхилення, чим порушено фіскальні інтереси держави.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про правомірність винесених відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 03.07.2014 №0003332201 та від 03.07.2014 №0003322201, а тому позовні вимоги про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 4 384,80 грн. (4 872,00 грн. – 487,20 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс капітал менеджмент» (02099, місто Київ, вулиця Ялтинська, 5-б, код ЄДРПОУ 32705065) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.