Ухвала суду № 42338452, 15.01.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року справа №805/4019/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року в справі № 805/4019/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Візантія» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Візантія» звернулося до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанови Інспекції від 11.03.2014 року № 49/7/5-09-1502 про накладання на ТОВ «Візантія» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 54810,00 грн. та постанови Інспекції від 11.03.2014 року № 50/7/5-09-1503 про накладання на ТОВ «Візантія» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 43848,00 грн.

В обґрунтування позову товариство зазначило, що позивачем були виконані вимоги ст..ст. 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснив будівництво та ввів об'єкт в експлуатацію у передбачений законом спосіб. На час прийняття оскаржуваних постанов були відсутні обставини, що обумовлюють накладання на позивача штрафних санкцій, передбачених п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 р. позовні вимоги Товариства задоволені повністю. Визнані протиправними та скасовані постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 11.03.2014 року № 49/7/5-09-1502 про накладання на товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Візантія» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 54810,00 грн. та постанова відповідача від 11.03.2014 року № 50/7/5-09-1503 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 43848,00 грн. та стягнуто з Державного бюджету на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 365,40 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач є юридичною особою, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, пр.. Ілліча, б.141, про що внесений запис до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Уповноваженою особою підприємства є ОСОБА_2 (а. с. 108).

Під час апеляційного розгляду встановлено, що 26 грудня 2013 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 року №553, на підставі вимоги Управління СБУ в Донецькій області від 08.11.2013 року № 01-07-0608 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Візантія», об'єкт будівництва -промислові корпуси для розташування транспорту та складування вторинної сировини у Північному промвузлі Іллічівського району АДРЕСА_1, результати якої оформлені актом перевірки від 26.12.2013.

Перевірка проводилася у присутності засновника ТОВ Фірма «Візантія» ОСОБА_3

За результатами перевірки встановлено, що згідно технічного паспорту БТІ станом на 13.09.2011 року на земельній ділянці площею 6168 кв.м розташованій за адресою АДРЕСА_1 самовільно збудовані основні будівлі літ. А-1, Б-1, В-1, Г-1, Д-1, Е-1, Ж-1, И-1, К-1 прибудови Е1-1 та Ж1-1, а також вбиральня З-1, паркан № 1та ворота № 2 та № 3. Площа приміщень згідно паспорту БТІ складає 431,2 кв. м (основна - 424,3 кв. м, допоміжна 6,9 кв. м.

Перевіркою достовірності даних поданих у декларації про початок виконання будівельних робіт до Інспекції за № 10-53-08-18295 від 10.12.2013 року встановлено, що ТОВ «Візантія» планується виконати нове будівництво промислових корпусів загальною площею 431,2 кв. м (основна 424,3 кв. м, допоміжна 6,9 кв. м).

Внаслідок чого зроблений висновок про те, що зазначені будівлі було збудовано без документів дозвільного характеру, оскільки їх відображено у технічному паспорті станом на 13.09.2013 року та виконання робіт з нового будівництва щодо зазначених будівель та споруд лише планується згідно поданої декларації, що не відповідає дійсності.

Тобто вбачається наявність самочинного будівництва, а саме виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 34 та ч. 1, абз 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

26.12.2013 року Інспекцією був складений протокол б/н про правопорушення у сфері містобудівної діяльності ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при заповненні інформації про необхідність отримання чи наявність містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у Північному промвузлі Іллічівського району АДРЕСА_1 у декларації про початок виконання будівельних робіт та наданні вказаної декларації на реєстрацію до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області за вх.. № 10-53-08-18295 від 10.12.2013 року стосовно позивача.

Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена п.4 ч.2ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Також 26.12.2013 року був складений протокол б/н про порушення ст.. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при виконанні будівельних робіт з будівництва промислових корпусів за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті ІІ (другої) категорії складності, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання робіт. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

В той же день, 26.12.2013 року складений протокол б/н про порушення ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при наведенні недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, яка надана до реєстрації до інспекції держархконтролю у Донецькій області № 10-53-08-18295 від 10.12.2013, так до запланованих до будівництва будівель вказані ті, що вже збудовані та зафіксовані у технічному паспорті, розробленому Маріупольським бюро технічної інвентаризації (інвент. Справа - 12961) станом на 13 вересня 2011 року. Відповідальність передбачена п.4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Та протокол від 2612.2013 року б/н про правопорушення у сфері містобудівної діяльності ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при використанні об'єктів, а саме промислових корпусів за адресою АДРЕСА_1, які не прийняті в експлуатацію та належать до ІІ категорії складності. Відповідальність передбачена п.6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

11.03.2014 року Інспекцією були винесені постанова № 49/7/5-09-1502 та визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 ч. 2ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Зазначеною постановою на позивача було накладено штраф за правопорушення у сфері містобудування в сумі 54810 грн., в зв'язку із експлуатацією об'єкта, промислові корпуси для розташування транспорту та складування вторинної сировини у Північному промвузлі Іллічівського району АДРЕСА_1, віднесеного до ІІ категорії складності не прийнятого до експлуатації, а саме під'єднаний до мереж електро- та водопостачання, технологічне обладнання працює, у приміщеннях зберігається сировина, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Постановою № 50/7/5-09-1503 від 11.03.2014 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 4 ч. 2 ст. 2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та на позивача накладено штраф за правопорушення у сфері містобудування в сумі 43848 грн. у зв'язку з тим, що на земельній ділянці за адресою промислових корпусів для розташування транспорту та складування вторинної сировини у Північному промвузлі Іллічівського району АДРЕСА_1, який належить до ІІ категорії складності, у 2011 році (за даними технічної інвентаризації) збудовані будівлі Ж-1, Ж1-1 та К-1, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з їх будівництва; у декларації про початок виконання будівельних робіт, вх.. 10-53-08-18295 від 10.12.2013 надані недостовірні дані, а саме вказана інформація про відсутність необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; у декларації про початок виконання будівельних робіт, вх.. 10-53-08-18295 від 10.12.2013 надані недостовірні дані, а саме вказана інформація про планування будівництва будівель, які на час перевірки вже збудовані, (за даними технічної інвентаризації у 1996-1997р. будівлі Г-1, Д-1, Е-1, Е1-1, у 2009р. будівля И-1, у 2011р. будівлі Ж-1, Ж1-1 та К-1, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 34 та ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Постанови підписано т.в.о. начальника Інспекції ОСОБА_4

Примірники постанов було направлено позивачу Укрпоштою 13.03.2014 року.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553.

У відповідності до частини 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (надалі - Закон) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Згідно п. 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 9 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

За правилами п. 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Згідно п.15 Порядку форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Відповідно до п.16 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

За змістом п.21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом 2 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що Замовник набуває право на виконання будівельних робіт після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до п.6 ст.35 Закону інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання підготовчих робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Пунктом 10 ст.35 цього Закону визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.

Відповідно до ст. 34 Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Таким чином, обов'язок подати в установленому порядку декларацію про початок виконання будівельних робіт та повідомлення про початок будівельних робіт покладена на замовника будівництва.

Згідно до п.1, 2 ст.36 Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Частиною 8 ст.36 Закону також визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Тобто, даним законом відповідальність за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації несе саме замовник.

Разом з тим, п.4 ч. 2ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачена відповідальність суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації у вигляді штрафу: на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат;на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат;на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат, що суперечить Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтями 7,8 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що одним із принципів адміністративного судочинства є принцип верховенства права, згідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Пунктом 4 ч. 2ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначає відповідальність суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації, на об'єктах ІІ категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат, тобто законодавцем визначено фіксований розмір штрафу, який не може змінюватись у залежності від будь-яких обставин.

Разом з тим, ч. 4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, визначені права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки серед яких є право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

Абзацом 1 п.12 Порядку передбачено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

З аналізу зазначених норм вбачається, що застосування штрафних санкцій є правом, а не обов'язком Інспекції.

Згідно з п.2 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 5 цього Положення визначено, що Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема видавати обов'язкові до виконання приписи щодо: усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; усунення порушень вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства; складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства; складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства; здійснювати контроль за виконанням виданих приписів про усунення порушень, одержувати від посадових осіб місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, замовників, проектних та будівельних організацій письмові пояснення щодо причин допущення порушень законодавства у відповідних сферах.

Зазначене кореспондується з ч. 4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Тобто, у Інспекції існує можливість не застосовувати до суб'єктів містобудування штрафні санкції та скористатися іншими заходами реагування.

Приймаючи спірне рішення Інспекцією не було враховано наступне.

Ззгідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Частиною 8 вказаної статті встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (ч. 9 ст. 39).

Із матеріалів справи вбачається, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації стосовно будівельного комплексу нежитлових будівель по пр.. Ілліча, 152, м. Маріуполь зареєстрована 17.02.2014 року.

Договір на постачання електроенергії споживачу - ТОВ Фірма «Візантія» від постачальника ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі укладений 01.03.2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо спростування висновків відповідача про експлуатацію позивачем не прийнятого до експлуатації об'єкту, оскільки останній приєднано до мереж електро- та водопостачання, технічне обладнання працює, у приміщенні зберігається сировина.

Колегія суддів погоджується також з судом першої інстанції щодо скасування постанови Інспекції від 11.03.2014 року № 50/7/5-09-1503про накладання на ТОВ «Візантія» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 43848,00 грн., за висновками якої на земельній ділянці за вищевказаною адресою у 2011 році збудовані будівлі «Ж-1», «Ж1-1» та «К-1» без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; у декларації про виконання будівельних робіт, вх. 10-53-08-18295 від 10.12.2013 року надані недостовірні дані, а саме: 1) вказана інформація про відсутність необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; 2) вказана інформація про планування будівництва будівель, які на час перевірки вже збудовані «Г-1», «Д-1», «Е-1», «Е1-1», «И-1», «Ж-1», «Ж1-1» та «К-1», що є порушенням вимог ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи декларація про початок виконання будівельних робіт щодо вищевказаних об'єктів будівництва зареєстрована Інспекцією 15.01.2014 року.

У відповідності до технічного паспорту на вищевказаний будівельний комплекс, що складений за станом на 25.03.2014 року, будівлі «Ж-1», «Ж1-1» та «К-1» збудовані у лютому 2014 року, що також підтверджується договором будівельного підряду № 8/11-13 від 30.11.2013 року та актом прийому виконаних робіт від 12.02.2014 року.

Щодо наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт в частині зазначення інформації про відсутність необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а також зазначення інформації про планування будівництва будівель, які на час перевірки вже збудовані «Г-1», «Д-1», «Е-1», «Е1-1», «И-1», «Ж-1», «Ж1-1» та «К-1», то суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт взагалі не зазначена інформація про містобудівні умови та обстеження забудови земельної ділянки. Про що також свідчить рішення відповідача від 13.12.2013 року № ДЦ093133470645 про відмову у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Крім того, суд вірно послався на ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Згідно проектної документації, декларації про початок виконання будівельних робіт (а.с. 26-28), декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 30-35) спірний об'єкт будівництва віднесений до ІІІ категорії складності.

В оскаржуваних постановах Інспекції та документах, що були складені відповідачем за результатами перевірки вищевказаний об'єкт віднесено до ІІ категорії складності.

Як вірно суд першої інстанції звернув увагу, за приписами Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» розмір штрафу визначається у відповідності до категорії складності об'єкта будівництва, що свідчіть про невідповідність оскаржуваних постанов вимогам чинного законодавства.

Слід також зазначити, що п.1 ст.4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"передбачено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначено.

Крім того, уповноважена особа підприємства не була присутня при складанні протоколів, пояснень не надавала.

Інспекцією у протоколах зазначено, що розгляд справи відбудеться о 15 год.09 січня 2014 року у приміщенні Інспекції. Докази повідомлення уповноваженої особи про час та місце розгляду справи відповідачем не надано, тобто позивач був позбавлений права на захист при розгляді питання про притягнення його до відповідальності. Інспекцією зазначене не спростовано.

Приймаючи до уваги викладене судова колегія вважає, що постанови від 11.03.2014 № 49/7/5-09-1та № 50/7/5-09-1503, якими на товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Візантія» накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 54810,00 грн. та 43848 грн. є не обґрунтованими, та такими що винесені з порушеннями вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції.

Таким чином судом правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі № 805/4019/14 - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

С.Ю. Чумак