Ухвала суду № 42337426, 15.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у закритті провадження в адміністративній справі

15 січня 2015 року м. Київ№ 826/19325/14Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування розпорядженняза участю представників сторін:

від позивача Дряхлов Є.О. (довіреність)

від відповідача Мазур І.О. (довіреність)

ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кершер» (надалі-позивач/СУН ТОВІІ «Кершер») до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі-відповідач/ПОТВ АМК України), в якому просить суд:

1. Розпорядження відповідача №02/143-р від 07.10.2014 року в частині визнання СУН ТОВІІ «Кершер» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, код ЄДРПОУ 30862359) таким, що в період 2012 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі дизельним пальним в межах автомагістрального шляху Державного значення МОЗ Київ-Харків-Довжанський, що проходить по території Пирятинського, Лубенського, Хорольського, Великобагачанського, Решетилівського, Полтавського та Чутівського районів Полтавської області визнати протиправним та скасувати.

2. Витрати по справі покласти на відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2014 р. провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду.

Водночас, 05.01.2015 р. через відділ документального обігу та контролю суду до судді Саніна Б.В. від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження (вх.№01-5/142/15 від 05.01.2015 р.), в якому останній просив суд закрити провадження в адміністративній справі №826/19325/14 у зв'язку з неналежністю її розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В судовому засіданні 15.01.2014 р. судом було поставлено на обговорення подане клопотання про закриття провадження у справі.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Так, в обґрунтування заявленого клопотання про закриття провадження у справі, представник відповідача зазначає про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, при цьому зазначаючи, що спори про оскарження рішень (розпоряджень) органів АМК України підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами встановленими ГПК України.

Однак, суд критично ставиться до вищевикладених доводів представника відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем оскаржується винесене ПОТВ АМК України Розпорядження №02/143-р від 07.10.2014 р. в частині визнання СУН ТОВІІ «Кершер» таким, що в період 2012 р. займало монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі дизельним пальним в межах автомагістрального шляху державного значення МОЗ Київ-Харків-Довжанський.

Так, ч.2 ст.17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів, поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Водночас, п.7 ст.3 КАС України встановлено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функції на основі законодавства в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, відповідно до ч.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, що в свою чергу відповідає ознакам суб'єкта владних повноважень, наведеним у ст.3 КАС України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що спори за участю органів АМК України щодо виконання ними своїх повноважень є публічно правовими.

В той же час, нормативно-правовим актом, що визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин є Закон України «Про захист економічної конкуренції» (надалі-Закон №2210).

Так, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Закон №2210 містить спеціальні норми щодо захисту економічної конкуренції та загальні, що стосуються визначення порядку захисту в суді суб'єктом господарювання прав, порушених органами АМК України.

Зокрема, ч.1 ст.60 Закону №2210 визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон №2210 не є процесуальним і після набрання чинності КАС України не може визначати компетенцію судів щодо розгляду публічно-правових спорів за участю АМК України.

Таким чином, з огляду на вищевикладене адміністративним судам підвідомчі всі публічно-правові спори щодо рішень, дій або бездіяльності АМК України як суб'єктів владних повноважень.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду України №61-624во07 від 16.09.2008 р., та в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К-24322/10 від 10.11.2010 р.

В той же час, суд звертає увагу на положення ч.1 ст.2442 КАС України, відповідно до якої рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі обґрунтованим, як наслідок в задоволенні клопотання про закриття провадження по справі суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись положеннями ст.157, ст.158, 160-167, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В зволенні клопотання Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про закриття провадження по справі відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали було виготовлено та підписано - 16.01.2015 р.