Постанова № 42330748, 13.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2015 р. Справа № 922/3750/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Калугін О.Ю., за довіреністю № 08-11/4696/2-14 від 24.12.14 р.;

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, м. Харків (вх. №4002Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.14 року у справі №922/3750/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про внесення змін до договору оренди землі від 18.10.2005 р. №040567100087 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Відповідач). Також просив суд покласти на відповідача судовий збір.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2014 року по справі №922/3750/14 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю.

Внесено зміни до договору оренди землі зареєстрованого 18.10.2005 року за № 040567100087 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в визначеній редакції.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради - 1218,00грн. судового збору.

Відповідач, ОСОБА_2, не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального права при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2014 року по справі №922/3750/14.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що відповідно до п. 1 Договору оренди землі орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови. Враховуючи ст. 19 Земельного кодексу України, в розрахунках розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, грошові оцінки яких проведені станом на 01.01.2013 року №№1100/14,1101/14,1102/14, наданих позивачем, безпідставно функціональним використанням земельної ділянки зазначено "землі комерційного використання".

Відповідач наполягає на тому, що відповідно до таблиці Коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки Порядку №18/15/21/11, до земель житлової забудови застосовується коефіцієнт - 1, а у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.11.2013 року №№187, 187/1, 187/2 неправомірно застосовано коефіцієнт - 2,5.

Крім того, апелянт зазначає, що при вирішенні справи по суті судом не бралося до уваги, що на земельній ділянці "2", площею 0,0040 га, знаходяться нежитлові будівлі КТП-3528 і КТП-3529, які згідно Акту прийому-передачі №9 від 12.09.2013 року передані до колективної власності АК "Харківобленерго". Для прийому-передачі зазначених нежитлових будівель на вимогу АК "Харківобленерго" між ФОП ОСОБА_2 та Харківською міською радою був укладений ще один окремий Договір оренди землі №631010004000655 від 05.12.2011 року для зручності прийому-передачі. Таким чином за цю земельну ділянку відповідач сплачує подвійну орендну плату.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги (про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень), до початку розгляду справи по суті від сторін ніяких клопотань або заяв не надходило, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу по суті в судовому засіданні 12.01.2015 року за відсутності представників відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Харківської міської ради від 06.10.2006 №147/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" між позивачем - Харківською міською радою (орендодавець) та відповідачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі від 18.10.2005. Даний договір було зареєстровано 18.10.2005 за № 040567100087 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Згідно пп. 2, 15 Договору в оренду були передані ділянка НОМЕР_1 площею 0,029 га, ділянка НОМЕР_2 площею 0,0040 га, ділянка НОМЕР_3 площею 0,0009 га для будівництва торгівельного центру з рестораном швидкого харчування, КТП та наметом над виходом до станції метрополітену "вул. Двадцять Третього Серпня", що будується (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації.

В п. 8 Договору сторони погодили, що його укладено строком до 01.10.2029 року.

Відповідно до п. 5 вказаного Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки №1 становить 292407 грн., земельної ділянки НОМЕР_2 становить 42931,00 грн., земельної ділянки НОМЕР_3 становить 9716,00 грн.

Відповідно до Витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №187 від 08.11.2013 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки №1 складає 776138,00 грн.

Відповідно до Витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №187/1 від 08.11.2013 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки НОМЕР_2 складає 97065,00 грн.;

Відповідно до Витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №187/2 від 08.11.2013 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки НОМЕР_3 складає 23324,00 грн.;

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 10 Договору).

Пунктом 11 Договору сторонами визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем (відповідачем) рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 13 Договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.

Згідно з п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 року на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 року №335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради року від 27.02.2008 №42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року" (а.с. 42), п.п. 2, 3 встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року" вводиться в дію з 01.01.2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в інших випадках, передбачених законом.

Судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що рішенням позивача (у передбачений діючим законодавством України спосіб) змінено нормативно грошову оцінку земель міста Харкова та затверджено нові ставки орендної плати.

Отже, встановлення статтею 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідні рішення Харківської міської ради на теперішній час є чинні і в судовому порядку не скасовані. Зазначене сторонами не спростовано.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору оренди землі від 18.10.2005 року за №040567100087, разом із листами-пропозиціями №455/0/30-13 від 19.12.2013 та №429/0/30-1р., але відповідач додаткову угоду не підписав.

Відповідно до п. 35 вказаного Договору оренди землі, зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного вказаною нормою зазначеного Кодексу.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правомірно та обгрунтовано зазначив у рішенні, що надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому твердження відповідача про недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Таким чином нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і оскільки укладений між сторонами договір передбачає можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Тож судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необгрунтованості посилань відповідача на те, що зміна методики розрахунку, зміна централізованих цін і тарифів, прийнятих пізніше ніж укладений договір, не мають зворотної дії в часі з посиланням на приписи ч. 1 ст. 58 Конституції України, відсутність доказів отримання відповідачем пропозицій позивача разом із проектом додаткової угоди.

Крім того, правомірно зазначено в рішенні і про безпідставність посилань відповідача на неналежний розрахунок нової орендної плати на підставі витягів про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №№187, 187/1/1, 187/2 від 08.11.2013 року, оскільки такі витяги, це документи, які містять відомості, що надаються з бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні, позивач має право вимагати від відповідача приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, як обґрунтований та доведений матеріалами справи.

Що стосується посилання відповідача на неправомірне застосування у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.11.2013 року №№187, 187/1, 187/2 коефіцієнту - 2,5, в той час, як на думку останнього до земель житлової забудови застосовується коефіцієнт - 1, судова колегія не приймає їх до уваги з наступних підстав.

Відповідно до розділу 3 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.1995 року №213 (із змінами) встановлений порядок визначення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів за встановленою формулою, згідно якої враховується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Згідно ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тої чи іншої категорії по основному цільовому призначенню здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 за №18/15/21/11 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, згідно якого до земель комерційного використання застосовується коефіцієнт, який характеризує функціональне призначення земельної ділянки 2,5.

Згідно п. 3.5 цього Наказу коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Віднесення земельної ділянки до того чи іншого функціонального призначення проводиться саме на підставі документів юридичних та фізичних осіб - землекористувачів, наданих під час розроблення проекту землеустрою.

Приймаючи до уваги викладене, в розрахунках розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, грошові оцінки яких проведені станом на 01.01.2013 року №№1100/14,1101/14,1102/14, наданих позивачем, обгрунтовано зазначено функціональним використанням земельної ділянки "землі комерційного використання" та застосовано коефіцієнт - 2,5.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2014 року по справі №922/3750/14 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст. 144 Конституції України, ст.ст. 20, 96 Земельного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст. 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2014 року по справі №922/3750/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16.01.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.