Рішення № 42330028, 12.01.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2015 р.Справа № 916/852/13

Господарський суд Одеської області у складі :

головуючого судді Никифорчука М.І.

судді Горячук Н.О

судді Рога Н.В.

при секретареві Ніколаєві П.В..

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (ТОВ "ДЄОН ПЛЮС"): не з'явився;

від відповідача за первісним позовом (ПП „ТОРГОВИЙ ДІМ „УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ"): не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄОН ПЛЮС";

до відповідача: Приватного підприємства „ТОРГОВИЙ ДІМ „УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ";

про стягнення 10497,60грн.

та за зустрічним позовом: Приватного підприємства „ТОРГОВИЙ ДІМ „УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄОН ПЛЮС";

про визнання недійсною видаткової накладної №ДН - 0000837 від 28.03.2011р., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю ДЄОН ПЛЮС" (далі - Позивач) звернулось до Приватного підприємства „Торговий Дім Унікальний проект" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення коштів посилаючись на наступне.

Відповідно до видаткової накладної № ДН-0000837 від 28.03.2011 р., податкової накладної № 127 від 28.03.2011 р. та довіреності № 18 від 29.03.2011 р., відповідачеві було відвантажено товару (варення пелюсток троянд 460 грам) в кількості 600 штук на загальну суму 10497,60 грн.

На заявлену позивачем претензію, відповідач не відреагував. Дотеперішнього часу борг не сплачений.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 611. 712 ЦК України та ст.265 Господарського кодексу України позивач просить позов задовольнити.

Не погоджуючись із позовом, відповідач ПП „Торговий Дім Унікальний проект" звернувся до ТОВ „ДЄОН ПЛЮС" із зустрічним позовом про визнання недійсною вказаної видаткової накладної у якому зазначає, що вказана видаткова накладна на підписувалась директором ПП Ясинським С.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01 квітня 2013 р. (суддя Фаєр Ю.Г.) порушено провадження по справі №916/852/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄОН ПЛЮС" до відповідача Приватного підприємства „ТОРГОВИЙ ДІМ „УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ" про стягнення 10497,60грн.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області №170 від 11.06.2013р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/852/13.

За допомогою системи автоматичного розподілу, справу №916/852/13 призначено до розгляду суддею Никифорчуком М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12 червня 2013 р. справу № 916/852/13 прийнято до свого провадження суддею Никифорчуком М.І.

10.06.2013р. до господарського суду Одеської області надійшов зустрічний позов Приватного підприємства „ТОРГОВИЙ ДІМ „УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄОН ПЛЮС" про визнання недійсною видаткової накладної №ДН - 0000837 від 28.03.2011р. по справі №916/852/13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 14 червня 2013р. справу № 916/852/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Никифорчука М.І., судді Погребної К.Ф., судді Степанової Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 14 червня 2013р. зустрічний позов Приватного підприємства „ТОРГОВИЙ ДІМ „УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄОН ПЛЮС" про визнання недійсною видаткової накладної №ДН - 0000837 від 28.03.2011р. - прийнято до розгляду з первісним позовом по справі №916/852/13 та об'єднано зустрічний позов в одне провадження із первісним позовом.

Приймаючи до уваги знаходження судді Погребної К.Ф. у відпустці, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 06.08.2013р., справу № 916/852/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Никифорчук М.І., судді -Степанової Л.В. та Панченко О.Л.

Приймаючи до уваги, що суддя Никифорчук М.І. з 19.08.2013р. по 20.09.2013р. включно перебував у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, за розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 19.08.2013р. справу № 916/852/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Меденцева П.А, судді Панченко О.Л., судді Степанової Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.08.2013р. справу № 916/852/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Меденцева П.А, судді Степанової Л.В., судді Панченко О.Л.

Приймаючи до уваги повернення судді Никифорчука М.І. з відпустки, а також перебування судді Степанової Л.В. у відпустці з 09.09.2013р. по 24.09.2013р. включно, розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 23 вересня 2013 року справу №916/852/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Никифорчука М.І., судді Панченко О.Л., судді Горячук Н.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2013р. справу № 916/852/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Никифорчука М.І., судді Панченко О.Л., судді Горячук Н.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2013 р. по справі №916/852/13 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовим експертам - НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області (адреса: 65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 35). Оплату проведення судової експертизи покладено на Приватне підприємство „ТОРГОВИЙ ДІМ „УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ".

08.11.2013р. до господарського суду Одеської області від судового експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області надійшло клопотання про надання додаткових зразків та оплати за проведення експертного дослідження за матеріалами справи № 916/852/13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2013р. справу № 916/852/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Никифорчука М.І., судді Горячук Н.О., судді Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2013р. клопотання судового експерта про надання додаткових зразків та оплати за проведення експертного дослідження - за матеріалами справи № 916/852/13 задоволено. Провадження у справі №916/852/13 зупинено.

09 грудня 2014р. до господарського суду Одеської області надійшов лист експертної установи разом з висновком експерта № 7-п від 21.01.2014р. по справі № 916/852/13 та документами, які підлягали дослідженню при проведенні експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2014р. провадження у справі № 916/852/13 поновлено з 12.01.2015р. Розгляд справи призначено на 12.01.2015р. о 11:00.

Представники сторін в засідання суду 12 січня 2015 р. не з'явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи (повідомлення у справі).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, колегія суддів господарського суду прийшла до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Як випливає із змісту первісного позову, позивач просить стягнути з відповідача кошти за поставлений товар по видатковій накладній №ДН - 0000837 від 28.03.2011р. та довіреності до неї на загальну суму 10 497,60 грн.

Вказана видаткова накладна містить підписи обох сторін у справі та печатки обох підприємств.

Відповідно до висновку експерта №7-п від 21.01.2014 р. Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Одеській області - підпис в графі „Получил(а)" у видатковій накладній № ДН-0000837 від 28.03.2011 р. виконаний не Ясинським Сергієм Анатолійовичем, а іншою особою з наслідуванням підпису Ясинського С.А.

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Аналізуючи вказаний висновок, колегія суддів приймає його до уваги як доказ того, що директор ПП „ТОРГОВИЙ ДІМ „УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ" - Ясинський С.А. не підписував вказану видаткову накладну.

Позивач у справі ТОВ „ДЄОН ПЛЮС" зворотнього суду не довів. Доказів, які б свідчили б про те що директор ПП „ТОРГОВИЙ ДІМ „УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ" Ясинський С.А. підписував вказану накладну позивачем суду не надано. Підстав для відхиляння вказаного експертного висновку у колегії суддів немає.

З приведеного випливає, що оскільки директор ПП „ТОРГОВИЙ ДІМ „УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ" не підписував вказану накладну, то і поставки товару по ній не було. Відтак, підстави для стягнення коштів з ПП „ТОРГОВИЙ ДІМ „УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ" на користь ТОВ "ДЄОН ПЛЮС" - відсутні.

Таким чином, правових підстав для задоволення первісного позову немає.

Щодо вимог за зустрічним позовом колегія судів зазначає таке.

Як випливає із змісту зустрічного позову, ПП „Торговий Дім Унікальний проект" заявлені вимоги про визнання недійсною видаткову накладну.

Розглянувши дані вимоги колегія суддів вважає, що у задоволенні цих вимог слід відмовити за таких підстав.

Можливі способи захисту своїх порушених або невизнаних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, який є Основним актом цивільного законодавства України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути :

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Господарського кодексу України, який регулює основні принципи господарювання, права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, серед іншого шляхом: визнання наявності або відсутності прав.

За частиною 2 цієї ж статті кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

У даному випадку колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав - визнання вказаної видаткової накладній недійсною не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, перерахованим вище. При цьому яким іншим способом можливо захистити своє право або інтерес, встановлений договором або законом, позивач не зазначає.

Відповідно до п.4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4-6, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів господарського суду, -

В И Р І Ш И Л А:

1. У задоволенні первісного позову - відмовити повністю.

2. У задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 17 січня 2015 р.

Головуючий суддя М.І. Никифорчук

Суддя Н.О. Горячук

Суддя Н.В. Рога