Рішення № 42329988, 12.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25745/14 12.01.15

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування"до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»про відшкодування шкоди в розмірі 16142,50 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Ємельянова М.В., довіреність №31/12-14_Є від 31.12.2014;від відповідачане з'явилися.

Суть спору: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія ВіДі-Страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування шкоди в розмірі 16142,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 CLAU №0645 від 02.04.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП), виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2014 порушено провадження у справі №910/25745/14 та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 12.01.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

В судовому засіданні 12.01.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2013 між позивачем, як страховиком та Михайловою Аллою Олександрівною, як страхувальником укладено договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 CLAU №0645, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ, 2013 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору встановлено з 08.04.2013 по 07.04.2014.

09.11.2013 приблизно о 09 год. 40 хв. в м. Києві по пр. Перемоги, 106 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ, автомобіля "Opel", реєстраційний номер АА6892МН та автомобіля "Skoda", реєстраційний номер АА1540ІХ а саме: Тупальський О.В., керуючи технічно справним автомобілем "Skoda", реєстраційний номер АА1540ІХ, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ (водій Михайлова А.О.), що спричинило пошкодження транспортних засобів.

В свою чергу , Рюмін С.О., керуючи автомобілем "Opel", реєстраційний номер АА6892МН, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, під час об'їзду перешкоди не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Skoda", реєстраційний номер АА1540ІХ, водій Тупальський О.В., а також автомобілем "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ, водій Михайлова А.О., який зупинився попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Тупальським О.В. вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України та Рюміним С.О. вимог п.п. 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України №9298407.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2013 у справі №759/18460/13-п встановлено порушення Тупальським Олександром Васильовичем вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, Тупальського Олександра Васильовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2013 у справі №759/18462/13-п встановлено порушення Рюміним Сергієм Олександровичем вимог пунктів 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, Рюміна Сергія Олександровича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку №783 від 27.05.2014, складеного оцінювачем Врублевським Володимиром Олександровичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №3720 від 09.07.2005) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, складає 32285,00 грн.

Згідно рахунків №АдС-00004661 від 13.05.2014, №АдС-00005681 від 10.06.2014 та №АдС-00004722 від 14.05.2014 виставлених власнику застрахованого транспортного засобу ТОВ «ВіДі Край Моторз» вартість відновлюваного ремонту автомобіля "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ склала 40648,08 грн.

03.06.2014 власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування шляхом перерахування на СТО - ТОВ «ВіДі Край Моторз».

Позивачем 15.07.2014 був складений та підписаний страховий акт № КР-008112 Регрес, згідно з яким пошкодження транспортного засобу "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 40648,08 грн.

На підставі складеного страхового акту № КР-008112 Регрес, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" виконуючи свої зобов'язання за договором комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 CLAU №0645 від 02.04.2013, перерахувало: на рахунок СТО - ТОВ «ВіДі Край Моторз» суму страхового відшкодування в розмірі 40453,92 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2119 від 28.07.2014, а також Михайловій Аллі Олександрівні в розмірі 194,16 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи відомістю підтверджених переказів позивача (реєстр №16545, підтверджено 28.07.2014).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Товариства з додатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "Skoda", реєстраційний номер АА1540ІХ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ належить Тупальському Олександру Васильовичу та знаходився під його керуванням, а транспортний засіб - автомобіль "Opel", реєстраційний номер АА6892МН, належить ТОВ «Аргент Груп», та перебував під керуванням Рюміна С.О.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" визначено, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Враховуючи вищевикладені норми та наявні в матеріалах справи докази, вина учасників дорожньо-транспортної пригоди - Рюміна С.О. та Тупальського О.В. визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування має становити 50 відсотків з кожного.

Цивільно-правова відповідальність Тупальського О.В., як власника автомобіля "Skoda", реєстраційний номер АА1540ІХ, застрахована Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» згідно із полісом серії АЕ №2089121 строк дії якого з 03.04.2013 по 02.04.2014, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм розмір вимог позивача про відшкодування фактичних витрат до страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність Тупальського Олександра Васильовича обмежується спеціальним законом, який передбачає відшкодування страховиком цивільно-правової відповідальності лише оціненої шкоди, тобто відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

А особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст.1194 Цивільного кодексу України).

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс серії АЕ №2089121) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ, з урахуванням зносу становить 32285,00 грн. (звіт про оцінку визначення вартості матеріального збитку №783 від 27.05.2014, складеного оцінювачем Врублевським В.О. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №3720 від 09.07.2005)).

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що відповідач, керуючись положеннями ст. ст. 12, 29 Закону, повинен відшкодувати позивачу вартість матеріального збитку з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля "Ford", реєстраційний номер СА8956ВІ, що складає 16142,50 грн. (32285,00 грн. (сума страхового відшкодування) - 0 грн. (франшиза)/ 2 (вина обох водіїв) = 16142,50 грн.)

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України від 30.07.2013 у справі №910/1333/13, від 01.07.2014 у справі №910/19355/13 та ін.

Позивач заявою про страхове відшкодування №15/04/8.04/319-14 від 19.08.2014 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Втім, відповідач відповідь на претензію не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (08131, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56, ідентифікаційний код 35429675) суму страхового відшкодування у розмірі 16142 (шістнадцять тисяч сто сорок дві) грн. 50 коп. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.01.2015.

Суддя Т.В.Васильченко