Рішення № 42329938, 13.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/142/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2015 Справа № 908/5662/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до Відділу освіти Бердянської районної державної адміністрації (71112 Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, 3)

про стягнення 6 698 грн. 98 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Солоніна Є.С., дов. № 3577 від 03.11.2014р.

Від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Відділу освіти Бердянської районної державної адміністрації про стягнення 6 280 грн. 14 коп. основного боргу, 201 грн. 68 коп. інфляційних витрат, 42 грн. 05 коп. 3 % річних, 175 грн. 11 коп. пені.

Відповідно до Витягу з реєстру автоматизованого розподілу справи від 10.12.2014р., справу № 908/5662/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 11.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5662/14, присвоєно справі номер провадження 27/142/14 та призначено судове засідання на 13.01.2015р.

13.01.2015р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 6 280 грн. 14 коп. основного боргу, 201 грн. 68 коп. інфляційних витрат, 42 грн. 05 коп. 3 % річних, 175 грн. 11 коп. пені.

Відповідач у судове засідання, відкрите 13.01.2015р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 09.01.2015р. відповідач надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, у зв'язку з відсутністю коштів на відрядження.

Клопотання відповідача прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» № 8 від 14.06.2011р. перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» та затверджено статут ПАТ «Укртелеком».

Згідно з п. 1.2. Статуту, Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства «Українське державне підприємство електрозв'язку «Укртелеком»,

відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та всього майна, прав та обов'язків

дочірнього підприємства «Утел» відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».

Господарським судом встановлено, що 01.08.2006р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (підприємство зв'язку) та Відділом освіти Бердянської районної державної адміністрації (споживач) укладено договір № 100470 про надання послуг електрозв'язку.

Відповідно до розділу 1 договору підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно п. 2.1.1 договору підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

Згідно пункту 3.2.8 договору, відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктами 4.2, 4.5 договору передбачено, що відповідач проводить оплату за кредитною формою оплати з виставленням рахунків, тобто, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем (відповідачем) протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як свідчать матеріали справи, на сплату наданих позивачем послуг відповідачу, щомісяця, простою кореспонденцією позивачем направлялись відповідачу рахунки для оплати наданих послуг. Повторно рахунки за період надання послуг з травня 2014р. по жовтень 2014р., а також акт звірки взаєморозрахунків були надіслані позивачем відповідачу 25.11.2014р. на юридичну адресу відповідача.

Свої обов'язки за договором позивач виконав в повному обсязі, щомісячно надаючи відповідачу послуги телефонного зв'язку.

Згідно з п.п. 6 п. 36 Правил та п. 4.3 договору, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати вартість отриманих телекомунікаційних послуг.

Відповідач з травня 2014р. по жовтень 2014р. зобов'язання по оплаті за надані телекомунікаційні послуги не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за надані послуги електрозв'язку у розмірі 6 280 грн. 14 коп.

Отже, відповідач не дотримується вимог Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, ухиляється від оплати вартості наданих позивачем телекомунікаційних послуг, не виконує договірні зобов'язання, що є відповідно до статті 218 Господарського Кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором про надання послуг електрозв'язку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми заборгованості у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Відділу освіти Бердянської районної державної адміністрації 6 280 грн. 14 коп. основного боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 175 грн. 11 коп. пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.8 договору та ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» у разі несвоєчасної оплати наданих позивачем послуг відповідач сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до договору пеня у розмірі 175 грн. 11 коп. за період з 21.06.2014р. по 30.11.2014р. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 201 грн. 68 коп. інфляційних витрат за період з 01.07.2014р. по 31.10.2014р., 42 грн. 05 коп. 3 % річних за період з 21.06.2014р. по 30.11.2014р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних та індекс інфляції.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт виконання зобов'язань за договором про надання послуг електрозв'язку належним чином відповідач не довів.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 201 грн. 68 коп. інфляційних витрат за період з 01.07.2014р. по 31.10.2014р. та 42 грн. 05 коп. 3 % річних за період з 21.06.2014р. по 30.11.2014р., заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Відділу освіти Бердянської районної державної адміністрації 6 280 грн. 14 коп. основного боргу, 201 грн. 68 коп. інфляційних витрат, 42 грн. 05 коп. 3 % річних, 175 грн. 11 коп. пені.

На підставі статті 85 ГПК України - 13.01.2015року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком", м. Запоріжжя до Відділу освіти Бердянської районної державної адміністрації, Запорізька область м. Бердянськ задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Бердянської районної державної адміністрації (71112 Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 02136169) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, ідентифікаційний код юридичної особи 01184385) 6 280 (шість тисяч двісті вісімдесят) грн. 14 коп. основного боргу, 201 (двісті одна) грн. 68 коп. інфляційних витрат, 42 (сорок дві) грн. 05 коп. 3 % річних, 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 11 коп. пені, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 15. 01.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.