Рішення № 42329304, 05.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.15р. Справа № 904/6817/14

За позовом Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

позивача-2: Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТСТРОЙКОМ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 456,51 грн.

Головуючий колегії, суддя Колісник І.І.

Суддя Бєлік В.Г.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

від позивача-1: Кайнога Я.О., довіреність № 36 від 08.10.2014 року, представник;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

прокурор: Федотова О.П., довіреність № 08-675вих-14 від 27.10.2014 року.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області, позивача-2: Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТСТРОЙКОМ" та з урахуванням заяви № 08-800вих.14 від 25.12.2014 року про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 16 456,51 грн., з яких: на користь позивача-2 - 8204,21 грн. заборгованості з орендної плати, на користь позивача-1 - 8109,93 грн. заборгованості з орендної плати, 142,37 грн. пені.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4649-ОД від 16.11.2011 року в частині зобов'язань щодо орендної плати.

У судовому засіданні прокурор та представники позивачів підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Відзиву на позов відповідач суду не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.09.2014 року (а.с. 47 - 49 том 1).

Направлені господарським судом на адресу відповідача ухвали повернулися з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 115 - 118 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи господарський суд приймав також заходи щодо надсилання телефонограми за телефоном (050) 450-80-80, яку отримав директор ТОВ "МОСТСТРОЙКОМ" Кандауров Ю. М. (а.с. 113 том 1).

За вказаних обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Справа призначалася до розгляду на 15.10.2014 року, 05.11.2014 року. За клопотанням представника позивача-1 строк вирішення спору був продовжений ухвалою господарського суду від 05.11.2014 року на п'ятнадцять днів до 23.12.2014 року з відкладенням розгляду справи до 19.11.2014 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2014 року було прийнято рішення про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Розпорядженням голови суду Татарчука В.О. від 19.11.2014 року № 825 у справі №904/6817/14 призначено колегію у складі трьох суддів: головуючий колегії, суддя Колісник І.І., судді - Бєлік В.Г., Кеся Н.Б.

Судовою колегією справа призначалася до розгляду на 10.12.2014 року, 25.12.2014 року, 12.01.2015 року.

У судовому засіданні 12.01.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивачів, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - Позивач-1, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОСТСТРОЙКОМ" (далі - Відповідач, Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4649-ОД (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно: нежитлове вбудоване приміщення (далі - майно, об'єкт оренди), площею 18,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 2 на другому поверсі 2-х поверхового будинку, що перебуває на балансі Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.07.2011 року і становить за незалежною оцінкою 90 900,00 грн.

За пунктом 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання - передачі майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2. договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (із змінами) /далі - Методика розрахунку/, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - липень 2011 року 1 570,06 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року.

Згідно з пунктом 3.2. договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3. договору).

За змістом пункту 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 50% - до державного бюджету за місцем реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у сумі 785,03 грн.;

- 50% - балансоутримувачу у сумі 785,03 грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 16.11.2011 року по 15.10.2014 року включно (пункт 10.1. договору).

Відповідно до договору об'єкт оренди було передано позивачем відповідачу в оренду за актом приймання-передачі від 16.11.2011 року (а.с. 29 том 1).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо орендної плати у заявленій до стягнення сумі - 16 314,14 грн., з яких: 8204,21 грн. за період з 01.01.2013 року по 15.07.2014 року на користь позивача-2 та 8 109,93 грн. за період з 16.11.2012 по 15.07.2014 року на користь позивача-1.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

За частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3.6. договору строк сплати орендних платежів здійснюється щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

За обставинами справи строк виконання зобов'язань з орендної плати, заявленої до стягнення, є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості з орендної плати у сумі 16 314,14 грн. відповідач суду не надав, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог не спростував, хоча з огляду на свої процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

Перевіркою здійсненого розрахунку заборгованості порушень не встановлено.

Таким чином, вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивачів заборгованості у сумі 16 314,14 грн. є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.8. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За порушення строку сплати орендної плати позивачем розрахована, а прокурором заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача-1 пеня у загальній сумі 142,37 грн. відповідно до наступного розрахунку:

- із заборгованості 788,89 грн. за період з 16.01.2014 року по 18.07.2014 року у сумі 51,69 грн.;

- із заборгованості 793,63 грн. за період з 16.02.2014 року по 11.03.2014 року у сумі 6,78 грн.;

- із заборгованості 811,09 грн. за період з 16.04.2013 року по 18.07.2014 року у сумі 39,68 грн.;

- із заборгованості 837,85 грн. за період з 16.05.2014 року по 18.07.2014 року у сумі 27,91 грн.;

- із заборгованості 869,69 грн. за період з 16.06.2014 року по 18.07.2014 року у сумі 14,94 грн.;

- із заборгованості 878,39 грн. за період з 16.07.2014 року по 18.07.2014 року у сумі 01,37 грн. (а.с. 66 том 1).

Перевіркою здійсненого розрахунку встановлено наступне.

У доданому прокурором розрахунку допущена арифметична помилка суми, на яку нараховується пеня за період з 16.01.2014 року по 18.07.2014 року та з 16.02.2014 року по 11.03.2014 року. За вказаний період згідно з розрахунком, наданим самим же прокурором, фактична заборгованість складає 787,32 грн. та 788,89 грн. відповідно, з якої і необхідно розраховувати пеню (а.с. 14 том 1). Вказане прокурором не враховано.

Крім цього, за період з 16.02.2014 року по 11.03.2014 року та за період з 16.06.2014 року по 18.07.2014 року розрахунок пені здійснено без урахування вимог частини п'ятої статті 254 Цивільного кодексу України щодо визначення кінцевого строку виконання зобов'язання, яким, з урахуванням умов договору щодо сплати орендних платежів не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним та з урахуванням вихідних днів, які припадають на 15.02.2014 року (субота) та 15.06.2014 року (неділя), слід вважати 17.02.2014 року та 16.06.2014 року, а відтак розрахунок пені із заборгованості 788,89 грн. повинен здійснюватися з 18.02.2014 року по 11.03.2014 року, а із заборгованості 869,69 грн. - з 17.06.2014 року по 18.07.2014 року.

Також заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 51,69 грн. за період з 16.01.2014 року по 18.07.2014 року розрахована з порушенням чинного законодавства щодо можливого строку нарахування штрафних санкцій.

Так, під час розрахунку пені за вказаний період порушені нормативні вимоги частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому, із заборгованості у сумі 787,32 грн. пеня повинна розраховуватися за період з 16.01.2014 року по 16.07.2014 року.

Отже, з урахуванням викладеного правильним є наступний розрахунок пені:

- із заборгованості 787,32 грн. за період з 16.01.2014 року по 16.07.2014 року у сумі 63,07 грн., що більше від заявлених до стягнення позивачем у сумі 51,69 грн.;

- із заборгованості 788,89 грн. за період з 18.02.2014 року по 11.03.2014 року у сумі 6,18 грн.;

- із заборгованості 811,09 грн. за період з 16.04.2013 року по 18.07.2014 року у сумі 39,95 грн., що більше від заявлених до стягнення позивачем у сумі 39,68 грн.;

- із заборгованості 837,85 грн. за період з 16.05.2014 року по 18.07.2014 року у сумі 28,19 грн., що більше від заявлених до стягнення позивачем у сумі 27,91 грн.;

- із заборгованості 869,69 грн. за період з 17.06.2014 року по 18.07.2014 року у сумі 14,77 грн.;

- із заборгованості 878,39 грн. за період з 16.07.2014 року по 18.07.2014 року у сумі 01,66 грн., що більше від заявлених до стягнення позивачем у сумі 01,37 грн.

За змістом статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивачем не подавалося відповідного клопотання. Враховуючи викладене, пеня підлягає задоволенню у сумі 141,60 грн. (51,69+6,18+39,68+27,91+14,77+01,37=141,60).

За вказаних обставин позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню частково у сумі 16 455,74 грн., з яких: на користь позивача-1 - основний борг у сумі 8 109,93 грн. та пеня у сумі 141,60 грн., на користь позивача-2 - основний борг у сумі 8204,21 грн.

Відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача повністю у сумі 1 827,00 грн. як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТСТРОЙКОМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, буд. 2, ідентифікаційний код 37732596) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6, ідентифікаційний код 13467337) основний борг у сумі 8 109,93 грн., пеню у сумі 141,60 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТСТРОЙКОМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, буд. 2, ідентифікаційний код 37732596) на користь Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, буд. 2, ідентифікаційний код 01116130) основний борг у сумі 8 204,21 грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТСТРОЙКОМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, буд. 2, ідентифікаційний код 37732596) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.01.2015 року.

Головуючий колегії, суддя І.І. Колісник Суддя В.Г. Бєлік

Суддя Н.Б. Кеся