Ухвала суду № 42329003, 12.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

23 грудня 2014 р. справа № 804/16386/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Крюкової О.В.

за участю:

представника позивача Овчаренко Л.В.

відповідач не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії в сумі 1603,66 грн., -

ВСТАНОВИВ :

06 жовтня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2, в якій позивач просив суд:

- поновити строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства;

- стягнути з ОСОБА_2 до бюджету Пенсійного фонду України переплату пенсії в сумі 1603,66 грн. (одна тисяча шістсот три гривні шістдесят шість копійок) шляхом здійснення їх переказу на р/р 25602303403174, відкритий у Дніпропетровському обласному відділенні ВАТ «Ощадбанк», МФО 305482, ОКПО 21910427.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 р. судом було поновлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у адміністративній справі № 804/16386/14, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 23.12.2014 р. прибув представник позивача, відповідач не прибув, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином.

За приписами ст. ст. 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Під час судового розгляду адміністративної справи, судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечував, посилаючись на те, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було відмовлено у відкритті провадження з посиланням на те, що заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягання переплати пенсії не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вважає, що даний спір підсудний адміністративним судам, оскільки позивач є органом державної влади та у спірних правовідносинах здійснює владні управлінські функції, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, що стосуються закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Так, згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Приписи вищенаведених норм кореспондують з положеннями ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень, а також, такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

Згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодовувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачених надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути поверненні пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Положення статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не передбачають норм, які б надавали органам Пенсійного фонду право звертатись із позовом про стягнення з громадянина сум надміру виплачених пенсій до адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13 Верховним Судом України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач у справі звернувся до суду з приводу повернення надмірно сплачених відповідачу сум пенсії, а не здійснення обчислення, перерахунку, виплат сум пенсій, при цьому, серед вичерпних підстав Кодексу адміністративного судочинства України, на основі яких суб'єкт владних повноважень може звернутися з позовом до адміністративного суду, повернення безпідставно отриманих коштів - немає.

Разом з тим, згідно п. 16.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20 травня 2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» роз'яснено, що частина перша Закону № 1058-IV встановлює, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Право на звернення до суду з позовами про стягнення надміру виплачених коштів випливає з функцій контролю за витрачанням коштів цього фонду, тобто у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. У зв'язку з цим через публічно-правовий характер спірних відносин вирішення таких спорів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Також, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 14 лютого 2014 року «Про внесення змін до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», вказаний пункт було виключено.

Враховуючи вищевикладене, за суб`єктним складом сторін, змістом заявлених позивачем вимог, та предметом спору, дана справа підлягає розгляду місцевому загальному суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 09.12.2014 р. у справі № К/800/57565/14, та від 12.11.2014 р. у справі № К/800/11090/14.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії в сумі 1603,66 грн. підлягають розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Отже, за наведених обставин, провадження у даній справі підлягає закриттю.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 98 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Проте, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за Законом.

На підставі ч. 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 23 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Виготовлення ухвали у повному обсязі відкладено на 29 грудня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини ухвали в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 17, 18, 21,50, 157, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ :

Закрити провадження в адміністративній справі № 804/16386/14 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії в сумі 1603,66 грн.

Роз'яснити позивачу право на звернення із зазначеною позовною заявою до місцевого загального суду, за місцезнаходженням відповідача, в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Копію ухвали про закриття провадження у справі надіслати всім сторонам по справі.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 29 грудня 2014 року.

Суддя С. В. Прудник