Ухвала суду № 42328793, 23.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 грудня 2014 р. Справа № 804/17222/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Царікової О.В., секретаря судового засідання:Безрученко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Будівельне управління «Стальмонтаж - 109» Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція - 109» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Будівельне управління «Стальмонтаж - 109» Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція - 109» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправними дій Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у проведенні зустрічної звірки ДП «БУ «Стальмонтаж - 109» ТОВ «Стальконструкція - 109», в результаті якої була складена довідка № 244/221/31102612 від 21.08.2014;

- визнання протиправними дій Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ДП «БУ «Стальмонтаж-109» ТОВ «Стальконструкція - 109», у тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ДП «БУ «Стальмонтаж - 109» ТОВ «Стальконструкція - 109», здійснені на підставі довідки від 21.08.2014 № 244/221/31102612 «Про результати проведення зустрічної звірки ДП «БУ «Стальмонтаж - 109» ТОВ «Стальконструкція - 109» (р.н.о.с.п.п. 31102612) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Венцедор Компані» (р.н.о.с.п.п. 38834486) за період діяльності з 01.01.2014 по 31.01.2014, ТОВ «Метком Інвест» (р.н.о.с.п.п. 36573617) за період діяльності з 01.02.2014 по 28.02.2014»;

- зобов'язання Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ДП «БУ «Стальмонтаж - 109» ТОВ «Стальконструкція - 109», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податків на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, ДП «БУ «Стальмонтаж-109» ТОВ «Стальконструкція - 109» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період: січень, лютий 2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року відкрито провадження у справі № 804/17222/14 та призначено її до розгляду на 21.11.2014.

21.11.2014 розгляд справи знято з розгляду, у зв'язку із відпусткою судді. Розгляд справи призначено на 08.12.2014 о 16:00, про що належним чином повідомлено сторін, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Про дату, місце та час розгляду справи позивач належним чином повідомлений судом, що підтверджується телефонограмою, яка міститься в матеріалах справи.

У судове засідання 08.12.2014 представник позивача не з'явився, відповідних клопотань від позивача до суду не надійшло, про поважність причин неявки у судове засідання суд не повідомив.

У зв'язку з неявкою представника позивача, розгляд адміністративної справи №804/17222/14 відкладений до 12.12.2014 о 12:00.

У судовому засіданні 12.12.2014 розгляд справи відкладено на 23.12.2014, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів від відповідача у справі. В матеріалах справи наявна розписка представника позивача, якою останній засвідчив факт того, що йому відомо про дату, час та місце наступного судового засідання по адміністративній справі №804/17222/14.

У судове засідання 23.12.2014 представник позивача не з'явився, будь-яких клопотань, на підтвердження причин неявки у судове засідання та на підтвердження їх поважності позивачем до суду не надано.

Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого не прибуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки, тощо, та відповідно належні докази на підтвердження наведених обставин.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 17 жовтня 2013 року по справі № К/9991/46616/11 причини неприбуття, слід визнавати неповажними, якщо за їх наявності особа мала реальну можливість прибути в судове засідання або надіслати свого представника. Якщо ж прибуття в судове засідання могло потягнути за собою завдання шкоди цінностям вищим, аніж інтереси розгляду справи (наприклад, здоров'ю чи навіть життю особи), то відповідно причини неприбуття суд визнає поважними. Отже, поважність причин неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від наявності певних обставин, тому, про вирішення даного питання суд постановляє вмотивовану ухвалу.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) імперативно визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено розумний строк як - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Згідно положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України», суду потрібно дотримуватися розумного строку для судового провадження.

Так, зловживання позивачем своїми процесуальними правами, призводить до порушення прав та законних інтересів інших учасників процесу, та порушення строків, встановлених КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 128 КАС України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічний припис міститься також у пункті 4 частини першої статті 155 КАС України, яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Щодо повторності неявки представника в судове засідання, то Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26.05.2011 по справі № К/9991/15646/11 зазначив, що «повторність» означає вчинення знову, тобто основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. При цьому, черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. А тому «повторне неприбуття» як підстава для залишення позовної заяви без розгляду означає нез'явлення у судове засідання два чи більше рази без поважних причин протягом усього розгляду справи (а не обов'язково двічі підряд).

Правильність такого тлумачення зазначених процесуальних норм підтверджується і тим, що відповідно до частини другої статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами.

Вимоги ж частини третьої статті 128 та пункту 4 частини першої статті 155 КАС України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин через раз призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справи та матиме негативний вплив на ефективність судочинства.

Враховуючи все вищевикладене та керуючись ст. ст. 155, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Будівельне управління «Стальмонтаж - 109» Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція - 109» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що згідно частини 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровский окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова