Рішення № 42328726, 12.01.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2015 р. Справа № 923/1717/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Херсонського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Газсервіс", м. Скадовськ Херсонської області

про стягнення 975184 грн. 96 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Андрющенко Є.Ю., представник, дов. № 2-50 від 13.01.2014 р.;

від відповідача - не прибув.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Херсонського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Газсервіс" (відповідач), яким просить стягнути заборгованість внаслідок невиконання грошового зобов'язання щодо оплати виконаних робіт на підставі договору експлуатації об'єкту магістрального газопроводу від 01.12.2010 року № 167 в сумі 975184 грн. 96 коп., з яких 940 652 грн. 78 коп. - сума основного боргу, 20 481 грн. 21 коп. - пені, та 14 050 грн. 97 коп. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 525, 526, 530, 549-550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1-4, 12, 32, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, п. п. 1.1, 2.1, 2.3, 2.5, 6.3.3 Договору на експлуатацію об'єкту магістрального газопроводу від 01.12.2010 року № 167.

Відповідач, належним чином тричі ухвалами господарського суду від 20.11.2014 р., від 03.12.2014 р. та від 22.12.2014 р. повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду про порушення справи, витягами з реєстру вихідної поштової кореспонденції від 03.12.2014, від 22.12.2014 р., списками згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Херсон-25с № 496 від 04.12.2014 р., № 524 від 23.12.2014 р. (а.с. 55, 109-112), проте відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

На день розгляду справи ухвали суду від 03.12.2014 р. та 22.12.2014 р., надіслані на адресу відповідача, підприємством зв'язку до суду не повернуті.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами і доповненнями) сформульована правова позиція відповідно до якої за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Неявка представника відповідача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

01 грудня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Газсервіс" (замовник) та ДК "Укртарнсгаз" НАК "Нафтогаз України" філія УМГ "Харківтрансгаз" Херсонське ЛВУМГ правонаступником, якого є публічне акціонерне товариство "Укртарнсгаз" в особі Херсонського ЛВУМГ філії УМГ "Харківтрансгаз" (виконавець) був укладений договір на експлуатацію об'єкту магістрального газопроводу за № 167 (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати роботи з експлуатації лінійної частини газопроводу-відводу DN 200, PN 5.4 МПа і газорозподільної станції (ГРС) у м. Скадовськ Херсонської області у строки, обумовлені даним договором, і в рамках своєї ліцензійної діяльності. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи. Обумовлені даним договором роботи виконуються на об'єкті замовника, який знаходиться за адресою: Каланчацький та Скадовський райони та м. Скадовськ.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, договір № 167 від 01.12.2010 р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно п. 2.1 вартість робіт, зазначених в п. 1.1 Договору, згідно з розрахунком за один місяць складає:

2011 рік - 44482 грн. 91 коп., включаючи ПДВ 20 % (договір № 167 від 01 грудня 2010 року);

2012 рік - 66522 грн. 75 коп., включаючи ПДВ 20 % (додаткова угода від 01 жовтня 2011 року до договору № 167 від 01 грудня 2010 року);

2013 рік - 74267 грн. 84 коп., включаючи ПДВ 20 % (додаткова угода від 17 грудня 2012 року до договору № 167 від 01 грудня 2010 року);

2014 рік - 79211 грн. 71 коп., включаючи ПДВ 20 % (додаткова угода від 19 грудня 2013 року до договору № 167 від 01 грудня 2010 року).

На виконання умов договору позивач у період з листопада 2013 року по жовтень 2014 року включно, надав відповідачу послуги по технічному обслуговуванню обладнання для подачі газу на ГРС м. Скадовськ на загальну суму 940652 грн. 78 коп., що підтверджується актами виконаних робіт № 35 від 30.11.2013р., № 39 від 31.12.2013р., № 3 від 31.01.2014р., № 6 від 28.02.2014 р., № 9 від 31.03.2014 р., № 12 від 30.04.2014 р., № 17 від 31.05.2014 р., № 20 від 30.06.2014 р., № 24 від 31.07.2014 р., № 29 від 31.08.2014 р. , № 33 від 30.09.2014 р., № 37 від 31.10.2014 р. (а.с. 81-92).

Факт надсилання позивачем та отримання відповідачем актів виконаних робіт та рахунків підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 20.12.2014 р. (а.с. 25) та копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень з проставленими датами та підписами уповноважених осіб про одержання (а.с. 93-102).

Однак відповідачем акти виконаних робіт не підписані та не повернуті позивачу, не заявлено відповідачем також і зауважень щодо виконаних робіт.

Пунктом 2.3. договору сторони узгодили, що оплата вартості робіт з експлуатації об'єкту здійснюється замовником шляхом 100 % передплати до 25 числа місяця, попереднього до того, в якому буде здійснюватись експлуатація об'єкту. Акт виконаних робіт з експлуатації виконавцем надається замовнику до 5 числа наступного місяця.

Проте, всупереч договірним зобов'язанням відповідач не виконав належним чином умови договору в частині повної оплати робіт, в порядку та на умовах передбачених п.п. 2.1., 2.3., 2.5. договору, не сплативши за виконані роботи суму грошових коштів у розмірі 940652 грн. 78 коп., за період з листопада 2013 року по жовтень 2014 року включно.

19 грудня 2013 року на адресу ТОВ "СКАДОВСЬК-ГАЗСЕРВІС" Херсонським ЛВУМГ направлено лист та додаткову угоду з калькуляцією на експлуатацію газопроводу та ГРС на 2014 рік з проханням укласти додаткову угоду, додаткова угода у встановлений термін не повернута, відповіді на лист позивачем не отримано.

Позивач належним чином виконує умови договору, проте, в порушення умов договору, відповідач не розраховується за фактично надані послуги, хоча претензій по виконанню позивачем взятих на себе зобов'язань у сторін не виникало.

Позивач неодноразово направляв претензії відповідачу щодо невиконання останнім договірних зобов'язань в частині оплати виконаних робіт, а також звертався до господарського суду Херсонської області з позовними заявами до відповідача (справа № 923/969/13, справа № 923/1573/13).

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становить 940652 грн. 78 коп.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 940652 грн. 78 коп. відповідачем суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 940652 грн. 78 коп. основного боргу є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 14050 грн. 97 коп. 3% річних.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 14050 грн. 97 коп. відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку пунктом 6.3.3 договору сторонами було обумовлено, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості робіт, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань з оплати вартості наданих послуг 20481 грн. 21 коп. пені за період з листопада 2013 року по квітень 2014 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Розрахунок пені здійснено вірно. Судом перевірено.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 940652 грн. 78 коп. заборгованості за надані послуги, 14050 грн. 97 коп. 3% річних та 20481 грн. 21 коп. пені.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 19504 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Газсервіс" (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Петровського, 5-Б, код ЄДРПОУ - 35132567) на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Херсонського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (73008, м. Херсон, Бериславське шосе, 15, код ЄДРПОУ - 25698645) 940652 грн. 78 коп. основного боргу у розмірі, 20481 грн. 21 коп. пені, 14050 грн. 97 коп. 3 % річних та 19504 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.01.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова