Рішення № 42326095, 23.12.2013, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №1306/8998/2012

Провадження №2/442/233/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючої- судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

за участю представника позивача: Якубовича Ю.П.

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, м. Дрогобичі цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулася в Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач ОСОБА_3 працював на посаді державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області з 10.08.2009 року по 24.01.2012 року ( державний службовець 12 рангу, 6 категорії), якому згідно актів прийняття-передачі основних засобів від 02.11.2009 року було передано в експлуатацію матеріальні цінності. Після подання ОСОБА_3 заяви про звільнення із займаної посади за угодою сторін, комісією у складі заступника начальника відділу екологічного контролю природних ресурсів ОСОБА_4, начальника відділу інструментально- лабораторного контролю ОСОБА_5, головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, фінансів та матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_6, водія ОСОБА_7 здійснено виїзд у м. Дрогобич для передачі матеріальних цінностей від держінспектора з ОНПС ОСОБА_3 іншій особі. При огляді приміщення було виявлено відсутність матеріальних цінностей, а саме: комп»ютер Celeron - 420 ( інв.. № 10480082), копіювальний апарат XEROX ( інв.. № 10490031), факс-модем ( інв..№ 1137096), 2 комп»ютерні столи ( інв..№ 1136057 та № 1136131), приставний стіл ( інв.. № 1136059), письмовий стіл ( інв.. № 1136056) та шафа для одягу ( інв.. № 1136120), про що було складено відповідний акт. Балансова вартість відсутніх матеріальних цінностей становить 19090 грн. Причину відсутності зазначених матеріальних цінностей відповідач ОСОБА_3 пояснити не зміг, інформацію про місце перебування цінностей не надав, відтак просить стягнути з останнього завдану інспекції шкоду в розмірі 19090 грн.

В судовому засіданні представник позивача Якубович Ю.П., посилаючись на обставини, викладені в заяві, позов підтримав. Щодо результатів вирішення скарги від 21.01.2013 року на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.02.2012 року пояснити не зміг, так як йому нічого не відомо з приводу цієї скарги. Просить позов задоволити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_3 , завдану інспекції шкоду в розмірі 19090 грн.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, пославшись на письмові заперечення на позовну заяву, які долучені до матеріалів цивільної справи. Крім того суду пояснив, що дійсно працював на посаді державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області з 10.08.2009 року по 24.01.2012 року ( державний службовець 12 рангу, 6 категорії), якому згідно актів прийняття-передачі основних засобів від 02.11.2009 року було передано в експлуатацію матеріальні цінності. Після подання ним заяви про звільнення із займаної посади за угодою сторін, комісією у складі заступника начальника відділу екологічного контролю природних ресурсів ОСОБА_4, начальника відділу інструментально- лабораторного контролю ОСОБА_5, головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, фінансів та матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_6, водія ОСОБА_7 було здійснено виїзд у м. Дрогобич для передачі матеріальних цінностей від нього іншій особі. При огляді приміщення було виявлено відсутність матеріальних цінностей, а саме: комп»ютер Celeron - 420 ( інв.. № 10480082), копіювальний апарат XEROX ( інв.. № 10490031), факс-модем ( інв..№ 1137096), 2 комп»ютерні столи ( інв..№ 1136057 та № 1136131), приставний стіл ( інв.. № 1136059), письмовий стіл ( інв.. № 1136056) та шафа для одягу ( інв.. № 1136120), про що було складено відповідний акт.

Виявивши дану крадіжку він звернувся в правоохоронні органи із заявою про факт крадіжки. Крім того інспекцією також було подано заяву з приводу вчинення крадіжки саме ним. За результатами проведених перевірок було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки особа, яка була встановлена правоохоронними органами, що вчинила крадіжку цих матеріальних цінностей померла. Відтак просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову з таких підстав.

Матеріальна відповідальність працівників - це один з видів юридичної відповідальності, що виражається в обов'язку працівників покрити повністю або частково покрити матеріальну шкоду, що була заподіяна з їх вини.

Найбільш суттєвими умовами матеріальної відповідальності працівника є:

- перебування працівника в трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, якому було заподіяно матеріальну шкоду;

- встановлення розмірів відповідальності працівника;

- наявність вини працівника.

Статтею 134 КЗпП України, передбачено випадки повної матеріальної відповідальності, де відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

Констиуція України (ст. 66) до обов'язків кожного громадянина відносить відшкодування завданих ним збитків.

У КЗпП (ст.130) зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації через порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються встановленням відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі , організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до Пленуму Верховного Суду України в постанові від 29 грудня 1992 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівникам», вбачається днем виявлення шкоди встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, ревізії або перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, організації, установи слід вважати день підписання акта або висновку.

Однак суд повинен встановити: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника. Якщо шкоду заподіяно кількома працівниками, в рішенні суду має бути зазначено, які конкретно порушення трудових обов'язків допустив кожен працівник, ступінь його вини та пропорційна частка загальної шкоди, за яку до нього може бути застосовано відповідний вид і межі матеріальної відповідальності.

Судом встановлено, що дійсно відповідач по справі ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Державною еклогічною інспекцією у Львівській області , що стверджується наказом № 85-к від 02.11.2009 року про переведення ОСОБА_3 -головного спеціаліста відділу екологічного контролю за використанням та охороною земельних ресурсів, надр, державного інспектора з ОНПС з 02.11.2009 року , за його згодою , на вакантну посаду головного спеціаліста відділу міжрайонного екологічного контролю, держінспектора з ОНПС, з окладом згідно штатного розпису ( а.с. 5)

Наказом № 3-к від 24.01.2012 року ОСОБА_3 -головного спеціаліста відділу міжрайонного екологічного контролю, держінспектора з ОНПС звільнено із займаної посади з 24.01.2012 року за угодою сторін, згідно п.1 ст. 36КЗпП України. ( а.с. 6)

Відповідно до акту від 01.02.2012 року, вбачається, що комісією у складі заступника начальника відділу екологічного контролю природних ресурсів ОСОБА_4, начальника відділу інструментально- лабораторного контролю ОСОБА_5, головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, фінансів та матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_6, водія ОСОБА_7 було здійснено виїзд у м. Дрогобич для передачі матеріальних цінностей від нього іншій особі. При огляді приміщення було виявлено відсутність матеріальних цінностей, а саме: комп»ютер Celeron - 420 ( інв.. № 10480082), копіювальний апарат XEROX ( інв.. № 10490031), факс-модем ( інв..№ 1137096), 2 комп»ютерні столи ( інв..№ 1136057 та № 1136131), приставний стіл ( інв.. № 1136059), письмовий стіл ( інв.. № 1136056) та шафа для одягу ( інв.. № 1136120).

Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.02.2012 року винесеної о/у СКР Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області ст.. лейтенантом міліції Лукачовим Л.В., вбачається, що після виявлення відсутності матеріальних цінностей в кабінеті , 03.02.2012 року ОСОБА_3, звернувся із заявою в правоохоронні органи, з проханням прийняти міри до гр.. ОСОБА_9, який в грудні 2011 року, шляхом вільного доступу з кабінету , що належав ОСОБА_3 викрав майно на суму близько 17.000 грн.

По даній заяві було з»ясовано, що до вказаної крадіжки причетний гр..ОСОБА_9, в його діях містяться ознаки складу злочину передбаченого ст. 185 КК України, однак ОСОБА_9 помер, а тому при таких обставинах підстав для порушення кримінальної справи не має.

Відповідно до відповіді начальника міліції Дрогобицького МВ ГУМВС України № 3030 від 14.03.2012 року , адресованої В.о. начальнику Державної екологічної інспекції у Львівській області , вбачається, що Державна екологічна інспекція у Львівській області теж зверталася із заявою в правоохоронні органи з проханням в межах їх компетенції вжити всіх передбачених чинним законодавством заходів по виявленню втрачених гр.. ОСОБА_3 матеріальних цінностей, балансова вартість яких становить 19090 гривень, та повернення їх у власність Держекоінспекціїї. І на їх заяву було надано відповідь, що до факту відсутності матеріальних цінностей причетний гр.. ОСОБА_9, однак останній помер, відтак підстав для порушення кримінальної справи не було на підставі п.8 ст.6 КПК 1960 року.

На вище вказану постанову Державною екологічною інспекцією у Львівській області було подано скаргу про її скасування, на іпсдтаві чого цивільна справа ухвалою уду від 28.01.2013 року була зупинена до вирішення цієї скарги. Однак станом на сьогоднішній день позивачем нічого не відомо про результати даної скарги, вони не цікавилися її розглядом, про що свідчить про їх згоду із постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.02.2012 року винесеної о/у СКР Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області ст.. лейтенантом міліції Лукачовим Л.В..

Таким чином з вище наведеного вбачається, що незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Державною екологічною інспекцією у Львівській області, незважаючи на те, що було виявлено факт відсутності матеріальних цінностей, однак судом не встановлено вини працівника ОСОБА_3 у умисному заподіянні шкоди, завданої недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування, на яку посилається позивач, що є невід»ємною умовою матеріальної відповідальності працівника, а навпаки матеріалами справи та наявними по справі доказами спростовується вина відповідача, зокрема наявністю вини іншої особи.

Відтак в задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Львівській області до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 130, 131, 135 КЗпП України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Львівській області до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Головуюча-суддя ___