Рішення № 42324673, 30.10.2014, Веселівський районний суд Запорізької області

Номер провадження № 2/313/324/2014

Номер справи № 313/1371/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М ЕНЕМ У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року Веселівський районний суд

Запорізької області

В СКЛАДІ:

Головуючого судді: Калабухової О.А.

При секретарі: Бадюла В.А.

За участю:

Представника позивача: ОСОБА_1

Відповідача: ОСОБА_2

Представника відповідача: ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому засіданні в залі засідань Веселівського районного суду цивільну справу за позовом:

ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

ВСТАНОВИВ

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій вказує наступне: починаючи з жовтня 1999 року по вересень 2006 року вона проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_2. Однак, оскільки у них спільне життя не склалося вони припинили сумісне проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства.

Від сумісного проживання вони мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження від 26.08.2002 року серії НОМЕР_1, видане Відділом РАЦС Веселівського РУЮ Запорізької області, який після припинення сумісного проживання залишився проживати разом з позивачкою. Питаннями утримання, виховання та розвитком дитини відповідач не турбувався, не надавав матеріальної допомоги, у зв'язку з чим вона була вимушена звернутися до суду.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 02.04.2013 року у цивільній справі № 313/273/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття, у розмірі 400 грн. 00 коп. щомісячно.

10 лютого 2014 року Веселівським районним судом Запорізької області був виданий виконавчий лист за № 313/273/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 400 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 19 лютого 2013 року і до досягнення ним повноліття.

12 лютого 2014 року Відділом державною виконавчою службою Веселівського районного управління юстиції Запорізької області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за № 42044464 з виконання виконавчого листа № 313/273/13-ц від 10.02.2014 року виданого Веселівським районним судом Запорізької області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 Однак, відповідач протягом часу починаючи з 12 лютого 2013 року по сьогоднішній день періодично не сплачує аліменти на утримання свого неповнолітнього сина, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті аліментів.

Відділом державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області їй було видано Довідку-розрахунок заборгованості з аліментів за період з лютого 2013 року по квітень 2014 року від 27.05.2014 року № 24065, якою визначено загальну суму заборгованості по несплаті аліментів у розмірі 2 546 грн. 63 коп.

Крім того, п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

З практики Верховного суду України випливає, що оскільки відповідач протягом восьми місяців не сплачує аліменти, внаслідок чого виникла не мала заборгованість, виключно з вини відповідача, позивач як одержувач аліментів на неповнолітню дитину, має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Крім того, позивачка звертає увагу суд на положення ст. 20 СК України, якою передбачено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

При таких обставинах, вимога про стягнення з особи неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення сплати заборгованості по аліментам на підставі ст. 196 СК України, не входить до переліку вимог, що передбачені ч. 1 ст. 20 СК України на яких поширюються строки позовної давності встановлені Цивільним кодексом України, зокрема і строки, що передбачені ч. 2 ст. 258 ЦК України, а саме спеціальна позовна давність (скорочена) в один рік, яка застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Тому, на вимоги позивача не поширюється позовна давність, зокрема та, що передбачена Цивільним кодексом України, а тому позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, нараховану за несплату відповідачем аліментів на користь позивача для утримання двох неповнолітніх дітей, - за ввесь період часу існування заборгованості по сплаті аліментів, не обмежуючи таки вимоги строками давності чи іншими строками в часі.

За таких умов, неустойка (пеня) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення в період часу починаючи з 19 лютого 2013 року по 18 серпня 2014 року становить 12 663 грн. 13 коп.:

Позичка є приватним підприємцем, але на сьогоднішній день не здійснює господарську діяльність, будь-які доходи в неї відсутні. Крім того, аліменти на обох дітей їх батьками постійно не виплачуються, що призводить до значного погіршення її фінансового стану. В зв'язку з цим вона просить виплату судового збору покласти на відповідача.

Представник позивачки у судовому засіданні пояснив, що позов підтримує повністю. Родинні відносини ОСОБА_4.з ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_5, де в графах батько вказаний - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_4, серії НОМЕР_1 від 29 серпня 2002 року. Відповідно до рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2013 року, справа №313/273/13-ц, відповідно до якого суд вирішив стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у розмірі 400 гривень, до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6. Сплата здійснювалась з порушеннями, з вини відповідача, адже він знав, що мусить кожного місяця сплачувати аліменти і свідомо ухилявся від виконання рішення суду від 02.04.2013 року. Відповідач самостійно про місце роботи не повідомляв Відділ державної виконавчої служби, це робила позивачка, з метою отримання від нього коштів на утримання дитини, хоча це його обов'язок самостійно з'явлитись до Відділу державної виконавчої служби і повідомляти їх про зміни місця роботи.

Відповідач у судовому засіданні пояснює, що позов не визнає, стверджує, що сплачував аліменти. Не заперечує, що на сьогоднішній день наявна заборгованість. Вона виникла не по його власній вині, заробітна плата в нього не велика, хворіє, живе разом з матір'ю, яка теж часто хворіє. Матеріальну допомогу ОСОБА_5 він надавав, що підтверджується товарними чеками по придбання ліків, розпискою ОСОБА_4 про отримання коштів, довідкою центру почтового зв'язку «Укрпошта», про почтові перекази, які надходили до ОСОБА_4 Виконавчі дії ним не оскаржувались. Про винесення рішення Веселівським районним судом Запорізької області від 02.04.2013 року справа №313/273/13-ц він знав.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив наступне, відповідач надавав матеріальну допомогу ОСОБА_4, що підтверджується товарними чеками по придбання ліків, розпискою ОСОБА_4 про отримання коштів, довідкою центру почтового зв'язку «Укрпошта», про почтові перекази, які надходили до ОСОБА_4.З розрахунком не згодні, оскільки грошові суми, які надходили переказом, та передані особисто ОСОБА_4 - не враховані. Відповідно до ст. 196 ч. 1 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Оскільки доказів, на їх думку не має, що підтверджує ухиляння від виконання рішення суду, просить суд відмовити у позові повністю.

Вислухавши думку сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, суд відмічає наступне.

Сторони з жовтня 1999 року по вересень 2006 року проживали у цивільному шлюбі. Від сумісного проживання вони мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження від 26.08.2002 року серії НОМЕР_1, видане Відділом РАЦС Веселівського РУЮ Запорізької області, який після припинення сумісного проживання залишився проживати разом з позивачкою. Батьками у свідоцтві вказані, батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_4.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області у цивільній справі № 313/273/13-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісяця у розмірі 400 грн. 00 коп до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сторони не оспорюють правомірність стягнення аліментів та наявність заборгованості по сплаті аліментів.

Відповідно ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми неоплачених аліментів за кожний день.

Спираючись на вимоги вказаної норми, позивачка звернулась до суду з позовом та надала розрахунок неустойки, заборгованість на підставі довідки про заборгованість виданою Відділом державної виконавчої служби Веселівським РУЮ Запорізької області від 27.05.2014 року.

В довідці враховано наявність заборгованості станом на 01.05.2014 року. Після відкриття провадження по справі і до початку розгляду справи по суті відповідач не надавав доказів про невірність розрахунків. Відповідачем були надані копії документів про сплату аліментів, проте вказані місяці не враховуються при обчисленні заборгованості.

Згідно ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідач стверджує, що він знаходився на лікуванні, проте довідкою Веселівської ЦРЛ підтверджено лікування лише до 2013 року. Відповідач не сплачує аліменти на утримання інших осіб. він дійсно проживає разом з матір'ю, яка є пенсіонеркою та отримує пенсію. Має постійне місце роботи і мав можливість сплачувати аліменти. Про обов'язок сплачувати аліменти знав, що підтверджується їх частковою добровільною сплатою. Про зміну місця роботи у виконавчу службу своєчасно не повідомляв, будь-яких скарг на бездіяльність судових виконавців не подавав.

Суд вважає, що заборгованість виникла з вини відповідача, тому позов підлягає задоволенню.

При зверненні до суду позивачем було внесено судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 243 грн. 60 коп.. Вказані витрати належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 20, 196 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 208-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 12 663 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з часу оголошення рішення.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області О.А.Калабухова

30.10.2014