Ухвала суду № 42324377, 12.01.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/4/2015(м)

263/13889/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Гришина Г.А.,

суддів Шигірта Ф.С., Гєрцика Р.В.,

при секретарі Черниці О.В.,

за участю:

прокурора Шилова В.С.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30 грудня 2014 року, якою у кримінальному провадженні №22014050000000047 задоволено клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, а саме у тому, що у липні 2014 року (точні дата та час органами досудового слідства не встановлені), знаходячись у гаражі НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Пірс» міста Маріуполя, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Тургенева 6, який знаходився у його фактичному користуванні, будучи достовірно обізнаний про необхідність отримання дозволу на поводження з конкретною зброєю та боєприпасами до неї компетентного органу Міністерства внутрішніх справ України, в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, а саме - за відсутності дозволу на придбання вогнепальної зброї, боєприпасів, виданого компетентними органами Міністерства внутрішніх справ України, придбав шляхом отримання від активного члена терористичної організації «Донецька народна республіка» ОСОБА_3, для подальшого зберігання за грошову винагороду та передачу невстановленим членам терористичної організації, вогнепальну зброю - автомат конструкції Калашнікова «АКС-74» НОМЕР_2 калібру 5,45 мм (5,45x39) промислового виробництва, придатний для стрільби патронами калібру 5,45 мм, а також боєприпаси до нарізної стрілецької зброї - патрони калібру 5,45x39мм - штатні патрони до армійської нарізної вогнепальної зброї центрального бою, автоматів АК-74, АКС-74, АКС74«У», та інших, і придатні для здійснення пострілів, в кількості 387 шт., та в подальшому незаконно зберігав їх в багажнику та салоні автомобілю ЗАЗ DAEWOO Lanos, власником якої він є, в приміщенні гаражу НОМЕР_1 вищезазначеного гаражного кооперативу «Пірс».

25.10.2014 року в ході обшуку гаражу НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Пірс», який знаходився у фактичному користуванні ОСОБА_2 за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Тургенева, буд.6, проведеного слідчим відділом Управління Служби безпеки України, виявлено та вилучено вищезазначені боєприпаси - 387 одиниць, штатних патронів до армійської нарізної вогнепальної зброї центрального бою, автоматів АК-74, АКС-74, АКС74«У», а також вогнепальну зброю - автомат конструкції Калашнікова «АКС-74» НОМЕР_2 калібру 5,45 мм (5,45x39) промислового виробництва, придатний для стрільби патронами калібру 5,45 мм.

Крім того ОСОБА_2 на початку вересня 2014 року (точні дата та час органами досудового слідства не встановлені), знаходячись у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, власницею якої є ОСОБА_4, діючи умисно, на порушення вимог ч. 2 ст. 7, ст. ст. 12, 15,19, 20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР, згідно яких діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 (в подальшому - Переліку), на території України забороняється, за винятком діяльності з використання рослин, включених до таблиці № 1 Переліку, в цілях і на підставах, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону (тобто, в наукових та навчальних цілях, в експертній та оперативно-розшуковій діяльності), незаконно придбав без мети збуту, шляхом безоплатного отримання від ОСОБА_3., особливо небезпечні наркотичні засоби канабіс (у вигляді висушеної, подрібненої речовини зеленого кольору, яка знаходилась в чотирьох згортках з газетного паперу) які знаходились у спортивній сумці сірого кольору, то в подальшому незаконно зберігав зазначені особливо небезпечні наркотичні засоби, для особистого вживання шляхом куріння, без мети збуту, за вказаною вище адресою у вказаній спортивній сумці сірого кольору.

25.10.2014 року в ході обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, власницею якої є ОСОБА_4, проведеного слідчим відділом Управління Служби безпеки України, виявлено та вилучено, речовини рослинного походження, подрібнені, зеленого кольору масою 27.31 г, 21,92г, 26,69 г, та 5,20 г, які згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області № 329 від 27.10.2014 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 25,12 г, 20,16 г 23,48 г,та 4,58 г відповідно, що підпадають під Список № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 та Таблицю № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, які перебувають у незаконному обігу, затверджену Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 року № 634.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06 листопада 2014 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 січня 2015 року.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30 грудня 2014 року строк тримання під вартою ОСОБА_2 продовжено до 90 діб, тобто до 01 лютого 2015 року.

З зазначеною ухвалою про продовження строку тримання під вартою не погодився захисник ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення норм процесуального права, захисник просив вищезазначену ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі відмовлення у задоволенні апеляційної скарги встановити розмір застави у сумі 250000 гривень.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказав, що слідчий суддя безпідставно продовжив строк тримання під вартою. Слідчим суддею при ухвалені рішення про продовження строку тримання під вартою не враховано, що досудове розслідування щодо ОСОБА_2 проведено у повному обсязі, що вказує на відсутність необхідності проведення будь яких додаткових слідчих дій.

При цьому, не враховано дані про особу підозрюваного, той факт, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання в місті Маріуполі, співпрацює з органами досудового слідства, а тому, не є суспільно небезпечною особою.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який просив скаргу задовольнити, прокурора, який вважав оскаржену ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1ст.263, ч.1ст.309 КК України, один з яких законом віднесено до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років.

Строк досудового розслідування було продовжено до 6 місяців, а саме до 04.02.2015 року.

Слідчим у поданні зазначено, що по даному провадженню притягаються до кримінальної відповідальності ще кілька осіб, відносно яких є необхідність у проведенні слідчих дій за участю ОСОБА_2, крім того після отримання висновків вибухо-технічної експертизи обсяг підозри відносно ОСОБА_2 буде уточнено. З матеріалів провадження також вбачається, що незаконні дії з вогнепальною зброєю та боєприпасами, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, тісно пов`язані із діями, у вчиненні яких підозрюються інші особи, яким повідомлено про підозру по цьому провадженню.

Таким чином, доводи апеляції про те, що відносно ОСОБА_2 досудове розслідування проведено у повному обсязі, не відповідають матеріалам провадження.

Враховуючи, характер дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, їх зв`язок із діями інших підозрюваних, тяжкість покарання, яке передбачено ч.1ст.263 КК України, близькість окупованих територій, де є можливість переховування від правоохоронних органів України, колегія суддів вважає, що і на теперішній час не зникли ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на достовірність показань свідків, вчинити інше правопорушення. Із врахуванням зазначених обставин, колегія суддів вважає, що слідчий-суддя обґрунтовано та відповідно до вимог закону продовжив строк тримання ОСОБА_2 під вартою.

В той же час, колегія суддів звертає увагу на наступне:

Відповідно до вимог ч.4 ст.199 КПК України слідчий-суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Але, як вбачається з наданих матеріалів, при обранні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в ухвалі від 06.11.2014 р. зазначив, що у відповідності до вимог ч.4ст.183 КПК України з врахуванням того, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави. Заставу не було встановлено і оскарженою ухвалою слідчого судді від 30.12.2014 р. про продовження строку тримання під вартою.

Але, як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_2 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, боєприпасів та наркотичного засобу. При цьому ці дії не були пов`язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування. На теперішній час ОСОБА_2 не оголошено про підозру про вчинення будь-якого іншого злочину. Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчим суддею незаконно не встановлено суму застави при обранні запобіжного заходу та продовженні строку тримання ОСОБА_2 під вартою, що є порушенням процесуального закону та прав підозрюваного.

Згідно ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1. Залишити ухвалу без змін;

2. Скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Із врахуванням зазначеного порушення кримінально-процесуального закону в частині не встановлення розміру застави, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала слідчого судді від 30.12.2014 р. підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали.

Як зазначено вище, клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 судова колегія вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наявні ризики, в тому числі і можливість підозрюваного ухилитись від слідства та суду шляхом переїзду на територію Донецької області, яка тимчасово не контролюється органами влади України, судова колегія обирає максимальний розмір застави у 80 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 97440 грн. (1218х80).

В разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_2 у відповідності до ст.194 КПК України покладаються обов`язки прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30 грудня 2014 року, якою у кримінальному провадженні № №22014050000000047 задоволено клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст. 309 КК України, постановивши нову ухвалу, якою:

Задовольнити клопотання старшого слідчого в ОСВ слідчого відділу Управління СБ України в Донецької області Фролова А.О. та продовжити строк тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління ДПтС України в Донецькій області підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 90 діб, тобто до 01 лютого 2015 року включно, встановивши розмір застави в дев`яносто сім тисяч чотириста сорок гривень ( 97440 грн ), яка може бути внесена на рахунок №37315901012089 в ГУДКСУ в м. Києві код банку 820019 код ЄДРПОУ 26268059 отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: