Ухвала суду № 42324288, 16.01.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/6159/14-ц

№ 2-п/243/6/2015

У Х В А Л А

16 січня 2015 р. Словянський міськрайоний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Руденко Л.М.

при секретарі Кобець О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Словянського міськрайонного суду від 05.12.2014р., ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що копію заочного рішення суду по справі, яке набуло чинності 16 грудня 2014 року згідно відмітки суду на ньому, він отримав безпосередньо в суді лише 05 січня 2015 року, про що свідчить запис на отриманій копії судового рішення, хоча відповідно до ст. 227 ЦПК України копія заочного рішення суду повинна бути відправленою відповідачу, який не був присутній в судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням не пізніше трьох днів з дня його проголошення, чого не відбулось, а тому, вважає, законних підстав для оголошення судом рішення таким, що набуло законної чинності, нема.

Він не був належним чином сповіщений згідно вимог ст. ст. 74-76 ЦПК України про розгляд даної цивільної справи, так як лише одного разу, а саме 10 грудня 2014 року отримав кореспонденцію суду від колишньої дружини ОСОБА_2 (яка фактично мешкає за адресою місця його реєстрації і отримала її на пошті 09 грудня 2014 року), що була відправлена 28 листопада 2014 року, з копією позовної заяви і доданими документами та повісткою суду з явкою на судове засідання 5 грудня 2014 року. Тобто він отримав виклик до суду вже після того, як воно фактично відбулось і на якому було ухвалено оскаржуване заочне рішення суду. Окрім цього жодного разу ні до цього, ні після, в суд він ані повісткою, ані повідомленням за допомогою засобів зв'язку, в т.ч. SMS-повідомленнями, в суд не викликався.

Як вбачається з розрахунку позову (але не знайшло відображення в позовній заяві), заборгованість в нього за кредитними зобов'язаннями виникла в період квітня 2014 року по липень 2014 року включно, тобто в той самий час, коли на території м. Слов'янська і Слов'янського району відбувались бойові дії у зв'язку з проведенням АТО на території Донецької та Луганської областей. В цей час в місті не працювали підприємства, заклади, установи, в т. ч. банківські і, в першу чергу, банк позивача. Тобто він з цих поважних і об'єктивних причин не працював, доходи не отримував, не маючи можливості виконувати свої зобов'язання, а навіть, якщо хотів би здійснити відповідні платежі, то не зміг цього зробити, так як банк позивача був закритий і не працював тривалий час. Таким чином, для обох сторін договору існували форс-мажорні обставини, підтверджені як фактично, так і документально.

Згідно статті 2 Закону України № 1669-VII від 02 вересня 2014 року введений мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані і постійно проживають (проживали) в населених пунктах, де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним вище особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості. Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення АТО. Дія цього Закону поширюється на період проведення АТО та на шість місяців після дня її завершення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свою заяву про перегляд заочного рішення, просив її задовольнити.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, так як немає підстав для перегляду заочного рішення.

Заслухавши заявника, представника ПАТ КБ «ПриватБанк», вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 тільки 10 грудня 2014 року отримав кореспонденцію суду від колишньої дружини ОСОБА_2 (яка фактично мешкає за адресою місця його реєстрації і отримала кореспонденцію на пошті 09 грудня 2014 року), що була відправлена 28 листопада 2014 року, з копією позовної заяви і доданими документами та повісткою суду з явкою на судове засідання 5 грудня 2014 року. Тобто відповідач отримав виклик до суду вже після того, як воно фактично відбулось і на якому було ухвалено оскаржуване заочне рішення суду, що є поважною причиною неявки ОСОБА_1 до суду.

Крім того ОСОБА_1 в своїй заяві, вказує на те, що позивачем при розрахунку його заборгованості за кредитним договором перед Банком, яка виникла в період квітня 2014 року по липень 2014 року включно, тобто в той самий час, коли на території м. Слов'янська і Слов'янського району відбувались бойові дії у зв'язку з проведенням АТО на території Донецької та Луганської областей, не було враховано статтю 2 Закону України № 1669-VII від 02 вересня 2014 року, відповідно до якої введений мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані і постійно проживають (проживали) в населених пунктах, де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним вище особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості. Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення АТО. Дія цього Закону поширюється на період проведення АТО та на шість місяців після дня її завершення.

Відповідно до вимог ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 231,232 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, задовольнити.

Заочне рішення від 05.12.2015р. за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, скасувати і призначити справу до розгляду в загальному порядку на 27 січня 2015 року на 09-00 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: