Ухвала суду № 42321373, 13.01.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №485/1881/14-ц 13.01.2015 13.01.2015 13.01.2015

Провадження №22ц/784/26/15 Головуючий в першій інстанції Устіченко К.І.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Орельській Н.М.,

за участю представника позивача Колеснікової О.О.,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2014 року по справі за позовом

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

(далі - ПАТ «Дельта Банк»)

до

ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

10 вересня 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 456 397 грн. 54 коп.

Позивач зазначав, що 19 січня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 8 03/1/008/07-G. Згідно вказаного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 45 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,25% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 19 січня 2007 року до повного виконання зобов'язання перед кредитором.

26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами у тому числі і по вказаному договору. У зв'язку з порушенням ОСОБА_4 строків сплати за користування кредитом та відсотків по ньому, виникла заборгованість, яка станом на 21 серпня 2014 року складає 456 397 грн. 54 коп., з яких:

- тіло кредиту - 391 396 грн. 34 коп.;

- заборгованість по відсоткам - 65 001 грн. 21 коп.;

Посилаючись на вказане, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» 456 397 грн. 54 коп. заборгованості по кредитному договору, також стягнуто 3654 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього 21 156 грн. 39 коп. простроченого тіла кредиту та 61 467 грн. 74 коп. заборгованості по сплаті відсотків. На думку апелянта, рішення суду в цій частині ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою судді апеляційного суду Миколаївської області від 28 жовтня 2014 року ОСОБА_4 відстрочена сплата судового збору в сумі 1827 грн. за подачу апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом його апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, відповідача та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором та заборгованості по процентам, суд першої інстанції на підставі ст. ст. 526, 1054-1056 ЦК України прийшов до правильного висновку, що відповідач ОСОБА_4 не виконує узятих на себе зобов'язань за кредитним договором, а тому зобов'язаний повернути борг з врахуванням процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 січня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», який 26 червня 2013 року продав право вимоги за кредитними договорами ПАТ «Дельта Банк», та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 45 000 доларів США на придбання нерухомості зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% річних в доларах США (а.с. 5).

В цей же день, між тими ж сторонами, було укладено іпотечний договір, за яким ОСОБА_4 в забезпечення виконання кредитного договору передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 174).

Тобто, між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, зобов'язання за якими слід виконувати відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається, з кредитного договору він набирає чинності з моменту надання Позичальнику кредитних коштів та діє до повного погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним (а.с. 14).

Згідно заяви ОСОБА_4 від 19 січня 2007 року, він просив Банк відкрити невідновлювану мультивалютну кредитну лінію на купівлю нерухомості в розмірі 45 000 доларів США строком на 300 місяців до 18 січня 2032 року під 14% річних (а.с. 51).

З пункту 2.7 кредитного договору у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за цим договором (щодо своєчасності та/або повноти сплати процентів і повернення кредиту), розміри всіх процентних ставок збільшується на 0,25 % річних, починаючи з розмірів, встановлених п. 2.4 цього договору (14% річних).

З розрахунку заборгованості за договором кредиту, станом на 21 серпня 2014 року заборгованість за тілом кредиту складає 29 599, 49 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 391 396 грн. 34 коп., а за відсотками - 4 915,74 долара США, що еквівалентно 65 001 грн. 21 коп., а всього 456 397 грн. 54 коп. (а.с. 58).

Тому, висновок суду про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та заборгованості по процентам є обґрунтованими і відповідає вимогам закону, а посилання в апеляційній скарзі на безпідставність збільшення процентної ставки до 16,25% спростовуються вищезазначеним п. 2.7 кредитного договору, а також заявами ОСОБА_4 до позивача від 10 лютого 2008 року, 19 травня 2011 року, 20 січня 2012 року про відстрочку платежів. Вказані заяви підтверджують факт невиконання відповідачем умов договору, за які передбачено збільшення відсоткової ставки на 0,25% річних за кожен факт порушення.

Крім того, не заслуговує на увагу посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що розмір заборгованості за кредитом позивачем проведений з 45 000 доларів США, хоча він отримав кредит в розмірі 40 000 доларів США, а 5 000 доларів США були залишені Банком для страхових платежів.

Так, дійсно, згідно п. 3.1 кредитного договору 5 000 доларів США є мінімальним залишком в розмірі страхових платежів, розрахованих на весь період дії кредитного договору.

19 січня 2007 року між ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування нерухомого майна, яке є предметом іпотеки (а.с. 106).

Згідно графіка погашення кредиту (а.с. 6-10), заборгованість станом на 11 лютого 2007 року не повинна перевищувати 39 866, 66 доларів США, отже графік погашення був розрахований з суми кредиту 40 000 доларів США та мінімальний залишок коштів в розмірі 5 000 доларів США відповідачу не видався (п. 3.1 кредитного договору).

Тобто, вищевказане підтверджує, що розрахунок заборгованості за кредитним договором був проведений виходячи з 40 000 доларів США кредиту, а не 45 000 доларів США.

Інші доводи апеляційної скарги, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи також безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1827 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді