Ухвала суду № 42321369, 13.01.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/6776/14-ц 13.01.2015 13.01.2015 13.01.2015

Провадження №22-ц/784/107/15 Суддя по 1 інстанції - Батченко О.В.

Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

У х в а л а

Іменем України

13 січня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Довжук Т.В., Коломієць В.В.,

при секретарі судового засідання - Орельській Н.М.,

за участю представника заявника - ТОВ «ВДМ -Холдинг» - Сорочана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю «ВДМ -Холдинг»

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2014 року, постановлену за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ВДМ -Холдинг» на дії державного виконавця відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області,

в с т а н о в и л а :

27 травня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВДМ -Холдинг» (далі - ТОВ «ВДМ - Холдинг») звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції.

Заявник зазначав, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Миколаївського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 1423/13771/2012, виданий 17 січня 2014 року Центральним районним судом м. Миколаєва, за яким рішенням суду зобов'язано ТОВ «ВДМ - Холдинг» не перешкоджати ОСОБА_3 проїзд до нежитлових будівель, що належать йому на праві власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 29 липня 2005 року, які розташовані в АДРЕСА_1.

22 січня 2014 року відкрито виконавче провадження № 41593470.

5 лютого та 12 травня 2014 року державний виконавець письмово зобов'язав ТОВ «ВДМ - Холдинг», як боржника, виконати рішення суду та попередив про наслідки його невиконання.

22 та 23 травня 2014 року державним виконавцем складені акти, що у ці дні ОСОБА_3 у супроводі свого представника ОСОБА_4 на автомобілі останнього намагався проїхати через прохідну ТОВ «ВДМ - Холдинг» до належних йому будівель, однак йому було відмовлено. За невиконання рішення суду постановами державного виконавця від 22 та 23 травня 2014 року на ТОВ «ВДМ -Холдинг» накладено штраф.

Заявник вказував, що особисто ОСОБА_3, як фізичній особі, перешкод для проїзду та проходу до його нежитлових будівель не чинять, проте державний виконавець розширено тлумачить рішення суду.

Посилаючись на викладені обставини, заявник просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо його вимоги не перешкоджати ОСОБА_3 проїзд до його будівель на транспортних засобах та під керуванням третіх осіб, а також зобов'язати посадових осіб відділу ДВС утриматися в подальшому від вчинення зазначених дій.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2014 року відмовлено у задоволенні скарги.

В апеляційній скарзі ТОВ «ВДМ -Холдинг», посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просило її скасувати та постановити нову, якою скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «ВДМ - Холдинг», перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 2 ст. 387 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, суд визнає їх неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновити його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 387 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України від 21 квітня 1999 року з наступними змінами «Про виконавче провадження» (далі - Закон), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, він здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені загальні умови виконання рішень, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

За змістом ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення та доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, перевіряє виконання рішення після закінчення строку встановленого для його самостійного виконання. У разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження та повертає виконавчий лист до суду, який його видав.

Як вбачається із матеріалів справи та копій документів виконавчого провадження № 41593470, на примусовому виконанні у відділі ДВС Миколаївського районного управління юстиції знаходився виконавчий лист № 1423/13771/2012, виданий 17 січня 2014 року Центральним районним судом м. Миколаєва, за яким рішенням апеляційного суду Миколаївської області зобов'язано ТОВ «ВДМ - Холдинг» не перешкоджати ОСОБА_3 проїзд до будівель, що належать йому на праві власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 29 липня 2005 року та розташовані в АДРЕСА_1

22 січня 2014 року відкрито виконавче провадження № 41593470, про що сторони виконавчого провадження належно повідомлені, боржнику встановлено строк до 29 січня 2014 року для добровільного виконання рішення суду.

28 січня 2014 року ТОВ «ВДМ - Холдинг» направило державному виконавцю повідомлення про добровільне виконання рішення суду.

29 січня 2014 року державний виконавець з виїздом на місце склав Акт про добровільне виконання рішення суду та в цей же день виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Вказана постанова не була затверджена начальником ДВС та скасована 5 лютого 2014 року ( а.с. 47- 48 т. 2; а.с. 249-250 т. 1).

10 лютого 2014 року державним виконавцем складено Акт про те, що боржник чинить перешкоди ОСОБА_3, який не може проїхати до належних йому нежитлових об'єктів нерухомого майна транспортом свого представника адвоката ОСОБА_4

В період з 20 березня по 12 травня 2014 року виконавче провадження було зупинено (а.с. 58, 64 т.2).

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29 квітня 2014 року відмовлено ОСОБА_3 та відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції у роз'ясненні рішення апеляційного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2013 року на підставі якого видано виконавчий документ.

5 лютого 2014 року, а також 12 травня 2014 року державний виконавець письмово зобов'язав ТОВ «ВДМ - Холдинг», як боржника, виконати рішення суду та попередив про наслідки його невиконання (а.с. 50, 60, 112 т.2).

22 та 23 травня 2014 року державним виконавцем складені акти, що у ці дні ОСОБА_3 у супроводі свого представника ОСОБА_4 на автомобілі останнього намагався проїхати через прохідну ТОВ «ВДМ - Холдинг» до належних йому будівель, однак йому було відмовлено.

За невиконання рішення суду постановами державного виконавця від 22 та 23 травня 2014 року на боржника накладено штраф.

19 червня 2014 року державним виконавцем внесено подання до правоохоронного органу про притягнення керівника ТОВ «ВДМ - Холдинг» до кримінальної відповідальності по ст. 382 КК України (а.с. 74-75 т. 2).

19 червня 2014 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (а.с. 79 т.2).

Проте, ще 27 травня 2014 року ТОВ «ВДМ -Холдинг» звернулося до суду із зазначеною скаргою.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржувані дії державного виконавця є правомірними, оскільки узгоджуються з вимогами закону.

Посилання ТОВ «ВДМ -Холдинг» в апеляційній скарзі на те, що державний виконавець розширено тлумачить рішення суду, яке, на думку заявника, стосується лише однієї фізичної особи - ОСОБА_3, а не інших осіб, є безпідставними, виходячи із поняття та змісту права власника на безперешкодне володіння своїм майном, що передбачено ст.ст. 316 - 321 ЦК України. Тому саме заявник невірно тлумачить застосовані державним виконавцем примусові заходи виконання судового рішення, а доводи скарги фактично зводяться до заборони виконання рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема й те, що ОСОБА_3 не погодився на пропозицію оплатного використання належної товариству будівлі прохідної для проїзду - проходу інших осіб, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки таке питання не є предметом судового розгляду у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 303, 387, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВДМ -Холдинг» відхилити, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: