Рішення № 42321162, 12.01.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/7306/14-ц

Номер провадження 2/489/140/15

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12 січня 2015 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - відповідач або Банк) про захист прав споживача та стягнення неустойки та компенсації моральної шкоди,

встановив

В жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача мотивуючи свої вимоги тим, що 16.07.2012 між ним та Банком був укладений договір про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи № НОМЕР_1, згідно умов якого Банк відкриває та здійснює обслуговування поточного рахунку на його ім'я у доларах США та видає йому міжнародну платіжну картку Visa.

З 2012 року він безперешкодно користувався вказаним рахунком. Станом на 19.03.2014 на його поточному рахунку доступний залишок становив 19 880,82 дол. США, того ж числа він прийняв рішення отримати готівкою всі грошові кошти, однак, у касі Банку йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю грошових коштів у касах банку.

Після цього він декілька разів звертався із письмовими заявами про видачу йому грошових коштів, однак, на всі свої звернення отримав відповіді, що грошові кошти він може зняти в касі або банкоматі. Після чого, при неодноразових зверненнях до кас різних відділень Банку у м. Миколаєві, він декілька разів отримав по 100-300 дол. США.

Посилаючись на те, що на теперішній час він не може в повній мірі скористатись своїми власними коштами, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 10% від заборгованості у розмірі 1 078,08 дол. США, що еквівалентно 13 961,13 грн., 3% річних у розмірі 166,11 дол. США, що еквівалентно 2 151.12 грн., стягнуту комісію у сумі 0,50 дол. США, що еквівалентно 6,47 грн.

Крім того, посилаючись на те, що він зазнав моральних страждань, що полягали у погіршенні стану здоров'я через сильні душевні хвилювання, позивач просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 8 000,00 грн.

Також судові витрати в розмірі 2 000,00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, просив суд задовольнити позов, просив стягнути кошти в розмірі 16 118,72 грн..

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про місце й час розгляду справи 27.11.2014 та 12.01.2015 повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомо.

Позивач в судовому засіданні не заперечував проти заочного розгляду справи.

Ухвалою суду вирішено проводити заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про захист прав споживача та стягнення коштів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

16 липня 2012 року між Банком та позивачем був укладено договір про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи № НОМЕР_1.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк відкриває і здійснює обслуговування поточного рахунку на ім'я держателя № НОМЕР_1 (далі - ПР) у доларах США та видає держателю міжнародну платіжну картку Visa Electron AC BASE NO PERS.

Термін дії картки до 3,5 років.

Як зазначає позивач, з 2012 року він безперешкодно користувався вказаним рахунком. Станом на 19.03.2014 на його поточному рахунку доступний залишок становив 19 880,82 дол. США, того ж числа він прийняв рішення отримати готівкою всі грошові кошти, однак, у касі Банку йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю грошових коштів у касах банку.

Після цього він декілька разів звертався із письмовими заявами про видачу йому грошових коштів, однак, на всі свої звернення отримав відповіді, що грошові кошти він може зняти в касі або банкоматі. Після чого, при неодноразових зверненнях до кас різних відділень Банку у м. Миколаєві, він декілька разів отримав по 100-300 дол. США.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою ПАТ "ВіЕйБі Банк" граничний розмір готівки, яку держатель може отримати в касі будь-якого відділення ВАТ "ВіЕйБі Банк" без попереднього повідомлення банку про свій намір, не встановлений.

До теперішнього дня відповідачем кошти за банківським вкладом позивачу не повернуто.

Згідно з випискою за поточним (картковим) рахунком позивача, доступний залишок на 16.10.2014 становить 10 185,36 дол. США.

Згідно з наданим позивачем розрахунком сума пені станом на 20.10.2014 становить - 1 078,08 дол. США, що еквівалентно 13 961,13 грн.; 3% річних станом на 23.09.2014 становить - 166,11 дол. США, що еквівалентно 2 151,12 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 2.3 Договору, за цим договором банк зобов'язується приймати і зараховувати на ПР грошові кошти, виконувати розпорядження держателя про перерахування і видачу відповідних сум з ПР та проведення інших операцій за ПР, в тому числі, такі, що будуть ініційовані за допомогою картки з дотриманням правил.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що відповідачем вимоги позивача щодо повернення грошових коштів не виконуються, що є порушенням прав позивача.

Відповідно до п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу ст. 625 ЦК України можна зробити висновок, що 3% річних є платою за користування чужими коштами.

Позивач в судовому засіданні вказав, що за умовами договору на залишок коштів на рахунку банком нараховуються проценти (п. 2.2 договору), тому суд вважає, що договором передбачено інший розмір процентів за користування коштами позивача, а тому у задоволенні вимог про стягнення 3 % річних належить відмовити.

Стосовно вимог позивача про повернення суми комісії в загальному розмірі 0,50 дол. США, що була стягнута Банком при видачі грошових коштів, суд вважає, що вимога підлягає задоволенню, оскільки позивач зазначив, що до липня 2014 така комісія не була передбачена, а відповідач не надав доказів, які б спростовували цю обставину.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 8 000,00 грн. суд зазначає таке.

Компенсацію моральної шкоди передбачено ст. ст. 23, 1167 ЦК України.

У договірних правовідносинах відшкодування моральної шкоди за невиконання умов договору можливе лише у випадках коли сторони передбачили у договорі такий вид відповідальності.

Оскільки договором не передбачено стягнення моральної шкоди за невиконання умов договору суд вважає, що в задоволенні вимог про стягнення компенсації моральної шкоди належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Яке вбачається з матеріалів справи, рахунку № 1020/14-1-Р від 20.10.2014, позивачем за надання правової допомоги сплачено 2 000,00 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, відтак з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 10, 60, 88, 212-214, 226 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про захист прав споживача та стягнення неустойки та компенсації моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (ЄДРПОУ: 19017842, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т) на користь ОСОБА_1 13 967 (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 60 коп., а саме: пеня у розмірі 10% від заборгованості в розмірі - 13 961,13 грн. та комісію - 6,47 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації моральної шкоди та 3 % річних.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (ЄДРПОУ: 19017842, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т) на користь ОСОБА_1 компенсацію витрат на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (ЄДРПОУ: 19017842, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т) на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв