Ухвала суду № 42320902, 12.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 р.Справа № 818/1705/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників позивача - Марченка І.В., Сердюк А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2014р. по справі № 818/1705/14

за позовом Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області

до Державної фінансової інспекції в Сумській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Головне управління ветеринарної медицини в Сумській області (далі - ГУ ветмедицини в Сумській області, позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Сумській області (далі - ДФІ в Сумській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування підпунктів 2, 3, 4, 5, 6, 8 пункту 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області про усунення порушень, виявлених в ході ревізії Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області, від 16.06.2014 р. № 18-07-14-14/4197.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року по справі № 818/1705/14 адміністративний позов Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області до Державної фінансової інспекції в Сумській області про скасування вимоги - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано підпункти 2, 3, 4, 5, 6 пункту 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області про усунення порушень, виявлених в ході ревізії Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області, від 16.06.2014 р. № 18-07-14-14/4197.

Визнано протиправним та скасовано підпункт 8 пункту 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області про усунення порушень, виявлених в ході ревізії Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області від 16.06.2014 № 18-07-14-14/4197 в частині зобов'язання стягнути шкоду, завдану здійсненням оплати штрафних санкцій згідно постанови ВП № 39976106 від 23.10.2013 р. у розмірі 1 360 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції змінити постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року по справі № 818/1705/14 в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов повністю - визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 4, 5, 6, 8 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області від 16.06.2014 р. № 18-07-14-14/4197.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на протиправність пп.8 п.1 оскаржуваного листа-вимоги ДФІ у Сумській області в повному обсязі. Пояснив, що судовими рішеннями було встановлено протиправність наказів ГУ ветмедицини в Сумській області про звільнення директорів Сумської та Конотопської лабораторій ветмедицини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, поновлено останніх на посадах та стягнуто на їх користь моральну шкоду, у зв'язку з чим ГУ ветмедицини було здійснено виплату коштів на загальну суму 4241,77 грн. (у т.ч. моральна шкода, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій). Зазначив, що відповідачем в порушення п.35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. № 550 (надалі -Порядок № 550)., не було встановлено винних у незаконному звільненні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто, не визначено осіб, винних у порушенні законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФІ. Крім того, всупереч п.49 вказаного Порядку, відповідачем покладено обов'язок по виконанню даного пункту вимоги на сам об'єкт контролю - ГУ ветмедицини в Сумській області, а не на його керівника та орган його управління - Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України. Відмітив, що постанову державного виконавця про накладення на ГУ ветмедицини штрафу за несвоєчасне виконання судового рішення в розмірі 1360 грн. було скасовано постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 року по справі № 818/8628/13-а, сплачений штраф у розмірі 1360 грн. підлягає поверненню позивачеві, а відтак, зазначена у пп.8 п.1 вимоги сума не відповідає дійсним обставинам справи (4241,77 грн. - 1360 грн. = 2881,77 грн.). Враховуючи викладене, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про скасування пп.8 п.1 спірної вимоги лише в частині суми 1360 грн., а не в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з підстав, викладених в останній, просили суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року по справі № 818/1705/14 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою скасувати підпункт 8 пункту 1 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області від 16.06.2014 р. № 18-07-14-14/4197 щодо зобов'язання стягнути шкоду, завдану здійсненням оплати моральної шкоди, штрафних санкцій, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у загальному розмірі 2881, 77 грн.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідач про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 07.02.2014р. по 29.04.2014р. посадовими особами відповідача проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області за період з 01.01.2011 . по 28.02.2014 р., за результатами якої складено акт від 08.05.2014 р. № 07-06/36 (а.с. 184-245, т. 2).

На підставі вказаного акту ревізії відповідачем прийнято вимогу про усунення порушень, виявлених у ході ревізії Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області від 16.06.2014 № 18-07-14-14/4197 (а.с. 17-20, т. 1).

Не погодившись із приписами підпунктів 2, 3, 4, 5, 6, 8 пункту 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області про усунення порушень, виявлених в ході ревізії Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області, від 16.06.2014 р. № 18-07-14-14/4197, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними і скасування підпунктів 2, 3, 4, 5, 6 пункту 1, підпункту 8 пункту 1 вимоги ДФІ в Сумській області про усунення порушень, виявлених в ході ревізії Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області від 16.06.2014 р. № 18-07-14-14/4197 в частині зобов'язання стягнути шкоду, завдану здійсненням оплати штрафних санкцій згідно постанови ВП № 39976106 від 23.10.2013 р. у розмірі 1 360 грн., суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування підпункту 8 пункту 1 вимоги ДФІ в Сумській області про усунення порушень, виявлених в ході ревізії Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області від 16.06.2014 № 18-07-14-14/4197 в частині зобов'язання стягнути шкоду, завдану здійсненням оплати моральної шкоди, штрафних санкцій, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у загальному розмірі 2881, 77 грн., суд першої інстанції виходив з протиправності дій ДФІ у Сумській області щодо пред'явлення позивачеві таких вимог.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, у пп. 8 п.1 вимоги від 16.06.2014 р. № 18-07-14-14/4197 зазначено наступне: "В порушення ч. 5 ст. 235, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України здійснено оплату моральної шкоди, штрафних санкцій, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій на загальну суму 4241,77 грн. за рахунок коштів бюджетної установи, чим завдано збитків на цю ж суму. В зв'язку з вищевказаним, зобов'язуємо стягнути з осіб, винних у допущеному порушенні, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130, 133, 136 КЗпП України. Крім того, вказуємо на необхідність розглянути питання з прийняттям відповідного розпорядчого рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, з вини яких допущено порушення законодавства, в тому числі у вигляді звільнення з займаної посади."

Так, ревізією встановлено, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 06.09.2013 р. по справі № 587/862/13 визнано незаконним та скасовано наказ начальника Головного управління ветмедицини у Сумській області від 01.03.2013 р. №12 про звільнення ОСОБА_3 з посади директора-лікаря ветеринарної медицини Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, поновлено на роботі ОСОБА_3 на посаді директора - лікаря ветеринарної медицини (завідувача вірусологічним відділом) Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, стягнуто з Сумської регіональної лабораторії ветеринарної медицини на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.03.2013 р. до дня поновлення на роботі, стягнуто з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 500 гривень (а.с.13-14, т. 4).

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 14.11.2013 року рішення Сумського районного суду залишено без змін.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2013 р. ВП № 39976106 зобов'язано Головне управління ветмедицини поновити ОСОБА_3 на посаді директора - лікаря ветеринарної медицини (завідувача вірусологічним відділом) Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини негайно.

Таким чином, порушення трудових прав ОСОБА_3 Головним управлінням ветеринарної медицини в Сумській області мало наслідком виплати ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 500,00 грн. за рахунок бюджетних коштів.

Згідно з ч. 5 ст. 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з тим, що позивачем не було самостійно поновлено ОСОБА_3 на посаді відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області винесено постанову про накладення штрафу від 15.10.2013 р., відповідно до якої за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем термін без поважних причин накладено на боржника - Головне управління штраф у розмірі 680,00 гривень.

23.10.2013 р. відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем термін без поважних причин накладено на боржника - Головне управління, штраф у розмірі 1360, 00 гривень.

Сплата штрафу за невиконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області здійснена Головним управлінням ветеринарної медицини в Сумській області, згідно платіжного доручення від 11.02.2014 р. № 1 в сумі 680,00 грн. та від 11.02.2014 р. № 2 в сумі 1360,00 грн.

На виконання рішенням суду від 06.09.2013 р. по справі № 587/862/13 моральна шкода сплачена позивачем до Управління Державної казначейської служби України у Сумській області згідно меморіального ордера від 03.12.2013 р. № 1 на суму 500,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 р. постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області від 23.10.2014 р. ВП № 39976106 скасовано (а.с. 157-160, т. 2).

Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до рішення Апеляційного суду Сумської області від 05.03.2013 р. по справі № 1807/7005/12 стягнуто з Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області на користь ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500,00 грн. (а.с. 15-16, т. 4).

Таким чином, порушення трудових прав ОСОБА_4 Головним управлінням ветмедицини у Сумській області мало наслідком виплати ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 1500,00 грн. за рахунок бюджетних коштів.

Рішення Апеляційного суду Сумської області від 05.03.2013 р. по справі № 1807/7005/12 самостійно Головним управлінням ветмедицини не виконано, що призвело до примусового його виконання, про що ВДВС Сумського міського управління юстиції винесена постанова від 21.03.2013 р., яка боржником - позивачем, в самостійному порядку не виконана, в результаті чого відповідно до постанов від 30.04.2013 р. стягнуто з Головного управління ветемедицини у Сумській області виконавчий збір у розмірі 150,00 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 51,77 гривень.

Сплата моральної шкоди, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій була здійснена позивачем згідно з платіжним дорученням від 20.05.2013 р. № 4 в сумі 1500,00 грн., від 20.05.2013 р. № 4 в сумі 150,00 грн. та від 20.05.2013 р. №4 в сумі 51,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Перевіркою встановлено, що вищевказані порушення допущено начальником Головного управління ОСОБА_5, яким не забезпечено проведення службового розслідування з метою з'ясування винних у незаконному звільненні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та несвоєчасного виконання рішень суду та постанов про примусове виконання рішень суду, який відповідно до Положення про Головне управління, здійснює керівництво діяльністю Головного управління, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності та яким підписано платіжні доручення на оплату моральної шкоди, штрафних санкцій, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій як особою, що має право першого підпису на банківських документах.

Колегія суддів зазначає, що несвоєчасне виконання рішень суду призвели до сплати Головним управлінням ветмедицини у Сумській області штрафних санкцій, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, про що свідчать постанови про виконавче провадження та постанови про примусове виконання рішень суду.

Дані господарські операції відображено по бухгалтерському обліку за дебетом рахунку 675/3 "Розрахунки з різними кредиторами", дебетом 323/1 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", у меморіальному ордері №3 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)" у відповідних місяцях, в яких проведено перерахування коштів.

Таким чином, вказані витрати понесені з рахунків бюджетної установи позивача. При цьому Головним управлінням ветмедицини у Сумській області не було встановлено винних у вказаних правопорушеннях осіб та не вирішено питання щодо притягнення їх до відповідальності.

Крім того, слід відмітити, що згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 499/2011 (далі по тексту - Положення), Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме, зокрема, вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до підпунктів 15, 21 пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави (абз.3 пп.4 п.4 Положення).

Вказані норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі по тексту - Закон N 2939-XII), згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, слід вказати про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуваний відповідачем підпункт 8 пункту 1 вимоги ДФІ у Сумській області від 16.06.2014 р. № 18-07-14-14/4197 в частині зобов'язання стягнути шкоду, завдану здійсненням оплати моральної шкоди, штрафних санкцій, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у загальному розмірі 2881,77 грн., є вимогою ДФІ у Сумській області, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання пункту вимоги протиправним.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з даного питання, викладеною у постановах Верховного Суду України від 13.05.2014 року по справі N 21-89а14, від 15 квітня 2014 року по справі N 21-40а14, яка в силу ч.2 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування підпункту 8 пункту 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області про усунення порушень, виявлених в ході ревізії Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області від 16.06.2014 р. № 18-07-14-14/4197 в частині зобов'язання стягнути шкоду, завдану здійсненням оплати моральної шкоди, штрафних санкцій, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у загальному розмірі 2881, 77 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2014р. по справі № 818/1705/14 в частині відмови в задоволенні позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 16.01.2015 р.