Постанова № 42320748, 30.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/20121/14-п Головуючий у 1 інстанції

Провадження № 33/790/718/14 Попрас В.О.

Категорія: ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2014 року м. Харків

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю іншого учасника ДТП - Пошталянець С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2014 року про притягнення

ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, працює водієм КП «Салтівське трамвайне депо», мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2014 року постановою судді Київського районного суду м. Харкова Лелюка Ігоря Віталійовича визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та піддано стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Суд першої інстанції встановив, що 24 жовтня 2014 року о 13 год. 15 хв., ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом - трамваєм Татра ТЗ №652 ТД «Салтівське» по узвозу Весніна перед перехрестям з вул. Челюскінців в м. Харкові не дотримався безпечної швидкості та допустив зіткнення з автомобілем Міцубісі Паджеро д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням Пошталянець С.М. Внаслідок ДТП автомобіль та трамвай отримали технічні пошкодження.

При розгляді справи суддя дійшов висновку, що ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.12.1, 12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Не погодившись з винесеним процесуальним рішенням судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2014 року та прийняти нову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Апелянт вважає постанову судді незаконною і необґрунтованою та зазначає, що справа була розглянута за його відсутності, що позбавило його можливості надати пояснення, заявити клопотання про допит свідків та належно захистити свої інтереси. На думку ОСОБА_3, в ДТП винен водій автомобіля Міцубісі Паджеро, який порушив вимоги п.п.10.1, 11.8, 15.9.ПДР України. Крім того, апелянт вважає, що призначене стягнення є занадто суворим. На його думку, суддя не врахував того, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, працює водієм трамвая та позбавлення права керування транспортними засобами унеможливить його роботу , яка є єдиним джерелом отримання доходу, що позбавить можливості платити за орендовану квартиру, де він мешкає зі своєю сім*єю. За встановлених фактичних обставин суд, на переконання ОСОБА_3, мав можливість призначити мінімальне стягнення у вигляді штрафу, натомість застосував до нього найсуворіший вид стягнення - позбавлення права керування транспортними засобами.

В судове засідання апелянт не з*явився; про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надходило. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП України, неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, за викладених обставин не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку іншого учасника ДТП - Пошталянець С.М., який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 суддею повно і всебічно встановлені всі обставини дорожньо-транспортної пригоди на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п.12.3. ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Оскільки, адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, в діях ОСОБА_3 наявний склад даного адміністративного правопорушення.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про винуватість водія ОСОБА_3 є обґрунтованим, підтверджується зібраними у справі доказами. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 цього висновку не спростовують.

Доводи апелянта щодо наявності порушення ПДР України в діях іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - водія Міцубісі Паджеро не можуть бути оцінені апеляційним судом, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно Пошталянець С.М., як єдина підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не складався, що, у розумінні положень ст.ст.254,256,257,279,294 КУпАП, позбавляє суд (першої та апеляційної інстанції) можливості надати оцінку діям водія Пошталянець С.М. в межах провадження у справі відносно ОСОБА_3 що не позбавляє останнього права доводити винуватість в дорожньо-транспортній пригоді також іншого її учасника в разі розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог ст.268 КУпАП є необгрунтованими. Як вбачається із матеріалів справи, на аркуші справи 10 містяться письмові пояснення ОСОБА_3 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, які надані ним в день винесення постанови - 04 грудня 2014 року. Зі змісту судового рішення також слідує, що ОСОБА_3 надавав пояснення в суді, винним себе не визнав. Пояснення правопорушника проаналізовані судом та оцінені у сукупності з іншими доказами у справі. Не розглянутих судом клопотань ОСОБА_3 та інших відомостей щодо обмеження правопорушника у праві здійснювати захист своїх інтересів в суді, не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Апеляційний суд приходить до висновку, що накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, як це вчинив суд першої інстанції, не узгоджується із вимогами ст. 33 КУпАП, яка регламентує загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Так, при накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Постанова судді взагалі не містить обґрунтування накладення найбільш суворого за видом адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст.124 КУАП.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 вперше притягується до адміністративної відповідальності; враховуючи специфіку його роботи, пов'язаної із використанням транспортного засобу та відсутність в матеріалах справи обставин, передбачених ст.35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_3 за адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що законним та обґрунтованим буде застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст.124 КУпАП. У зв*язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині застосування адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, відносно ОСОБА_3 - змінити в частині накладеного стягнення.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_3 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців замінити на штраф у розмірі 25-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме - у розмірі 425 (чотирьохсот двадцяти п'яти) гривень.

В іншій частині постанову судді залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко