Вирок № 42320006, 16.01.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10276/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2015 Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Хайкіна В.М.

при секретарі - Шептуха В.М.

з участю прокурора - Аракеляна В.О.

з участю обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м.Харкова кримінальне провадження за №12013220480002606 від 16.04.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Глазов, Удмуртія, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, без визначеного місця проживання, раніше неодноразово засудженого, останній раз 30.03.2009 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м.Харкова, громадянки України, маючої середню освіту, не працюючої, не одруженої, без визначеного місця проживання, раніше засудженої 10.02.2005 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до обмеження волі строком на 1 рік; 25.12.2008 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 06.09.2010 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.ч.1, 3 ст. 358, ч.1 ст. 345 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць, звільнена 06.10.2012 року за відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2013 року близько 13-00 годин, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, перебуваючи на території спортивного комплексу «Вірта», який розташований за адресою: м.Харків, вул.Бакуліна,13-а, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи за попередньою домовленістю, очікував ОСОБА_2, яка викрала два металеві листи, що перебували за огорожею спорткомплексу, та несла їх ОСОБА_1 В цей момент до спорткомплексу на автомобілі під»їхав директор закладу «Вірта» ОСОБА_3 разом з чоловіком ОСОБА_4 та зробила зауваження з приводу викрадення металевих листів, вимагаючи повернути їх назад. Але не реагуючи на зауваження, ОСОБА_2 продовжувала нести викрадені металеві листи на територію стадіону ОСОБА_1 Помітивши працівників ДСО, які приїхали за викликом працівників спорткомплексу «Вірта», ОСОБА_1, взявши два металевих листи, які на той момент ОСОБА_2 донесла до стадіону та передала йому, почав тікати, однак через деякий час був зупинений та затриманий.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №3511 від 22.05.2013 року, ринкова вартість двох металевих листів, вилучених в ході огляду місця події, на момент вчинення кримінального правопорушення-злочину складає 11 грн. 60 коп

Допитані обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1 в судовому засіданні визнали себе винними у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України у повному обсязі, та підтвердили обставини, викладені у обвинувальному акті.

Суд зі згоди прокурора, обвинувачених, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому суд з'ясував чи правильно розуміють обвинувачені зміст цих обставин, а також роз'яснив, що у такому випадку обвинувачені будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, та кваліфікує їх дії за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України - тобто закінчений замах на грабіж - відкрите заволодіння чужим майном, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При вирішенні питання про покарання обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь важкості скоєного злочину, особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, офіційно не працює, згідно наданої характеристики, характеризується негативно.

Відповідно до статті 66 КК України, обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до статті 67 КК України, обставиною що обтяжує відповідальність ОСОБА_1, судом не встановлено.

ОСОБА_2 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, офіційно не працює, згідно наданої характеристики, характеризується негативно.

Відповідно до статті 66 КК України, обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до статті 67 КК України, обставиною що обтяжує відповідальність ОСОБА_2, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції частини 2 статті 15, частини 2 статті 186 КК України, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Витрати пов'язані зі сплатою проведення експертизи стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в дольовому порядку в розмірі 49 грн., з кожного, на користь держави, відповідно до ст.93 КПК України. Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального праовпорушення-злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Визнати ОСОБА_2 винною у скоєнні кримінального праовпорушення-злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в дольовому порядку кошти в розмірі 49 грн. з кожного, на користь держави за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: