Постанова № 4231976, 09.12.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Категорія статобліку - 41

Справа № 2а-2018/08

09 грудня 2008 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шлай А.В.,

при секретарі Черненко А.А.,

за участю

Представників:

Позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

Відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ятий елемент» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «П'ятий елемент 2005» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0000382302/1 від 11 березня 2008 року . На думку позивача, висновки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є неправомірними, а рішення про донарахування податку на прибуток підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, виклавши свої заперечення письмово.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази встановив, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ятий елемент 2005» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.05.2005 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено акт № 242/232/33564348 від 31.01.2008 року. Згідно висновків, викладених в акті, позивачем за вказаний період допущені порушення п.п. 4.11., п.4.1. ст. 4; п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.5.1 п.5.5. ст. 5; п.5.1 ст. 5, п.5.9 ст. 5 та п.6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого зменшено від»ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2007 року на суму 2117694 грн. та донараховано податок на прибуток на загальну суму 9063,75 грн. Рішенням відповідача від 11.03.2008 року за № 0000382302/1 позивачу донараховано податок на прибуток на суму 9063,75 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 2358,9 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, на виконання умов договорів від 08.12.2005 року № 6 та від 07.03.2007 року № 21 СХ ТОВ «Петрово+» було перераховано позивачу передплату% 09.12.2005 року на суму 966000 грн. та 13.03.2007 року на суму 3400000 грн. У зв'язку з обставинами, що призвели до неможливості поставок, між сторонами були укладені додаткові угоди за умовами яких здійснено повернення передплат 18.01.2006 року на суму 966000 грн. та 28.08.2007 року на суму 1400000 грн. Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, грошові кошти було отримано на виконання зазначених договорів за сільськогосподарську продукцію, однак при їх перерахуванні не було визначено, яка саме продукція, у якій кількості та номенклатурі має бути реалізована. На думку відповідача, позивач заздалегідь визначився з тим, що ці кошти будуть повернуті.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській ) економічній зоні, та і за її межами. Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині 4 статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу». Безповоротна фінансова допомога - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Суд погоджується з висновками відповідача, що отримані та не повернуті на кінець податкового періоду грошові кошти, є поворотною фінансовою допомогою, на суму якої мали бути нараховані умовні проценти та включені до складу валового доходу відповідного податкового періоду. Документи, надані позивачем у судове засідання на підтвердження неможливості виконання умов зазначених вище договорів, не містять доказів невідповідності якості запропонованого сільськогосподарської продукції, що стало наслідком відмови від її прийняття та повернення передплати. Таким чином, оскаржене рішення відповідача в цій частині є правомірним.

В ході документальної перевірки також було встановлено, що позивач у перевіряємому періоді відносив до складу валових витрат витрати, пов'язані з виплатою відсотків за борговими зобов'язаннями, а саме, за кредитами, наданими ВАТ КБ «Причорномор'я». На думку податкового органу, позивач, маючи первинні документи, що підтверджують витрати, які перевищили суму отриманого доходу, не надало документів, які б свідчили, що це перевищення призвело для збільшення власного капіталу, що є обов'язковою вимогою для віднесення витрат до валових. Це призвело до безпідставного завищення підприємством валових витрат на загальну суму 2726215 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, до відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснено у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. Невід»ємною ознакою наявності підстав для віднесення процентів, виплачених за кредитними договорами, до складу валових витрат є використання кредитних коштів для здійснення господарської діяльності. Частиною 1 статті 3 ГК України господарську діяльність визначено як діяльність суб'єкта господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення, реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що має цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів з метою одержання прибутку, є підприємницькою. Господарська діяльність може здійснюватись без мети одержання прибутку (некомерційна діяльність). Згідно з п. 1.32 ст.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній, нематеріальний формах, у разі коли безпосередня участь цієї особи в організації та діяльності є регулярною, постійною та істотною. Аналіз наведених положень дозволяє виділити обов'язкові ознаки господарської діяльності, а саме: її проводять суб'єкти господарювання; ця діяльність здійснюється у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення, реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Суд вважає, що позивач використовував кредитні кошти при здійсненні господарської діяльності, тому оскаржене рішення в цій частині не є правомірним.

Таким чином, при розгляді справи по суті, судом встановлена невідповідність частини оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства. Наслідком такої невідповідності є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення. В даному випадку суд, погодившись з висновками відповідача щодо порушення позивачем пп.4.1.1 та 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не може визнати недійсним рішення податкового органу в частині, оскільки на вимогу суду, відповідач не надав даних щодо сум нарахованих оскарженим рішенням щодо кожного порушення. За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ятий елемент» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 11.03.2008 року № 0000382302/1.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена у повному обсязі 15.12.2008 року.

Суддя А.В. Шлай