Ухвала суду № 42319525, 12.01.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2439/14-ц

Провадження № 22-ц/779/115/2015

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Турянський І.Є. І. Є.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Горейко М.Д., Вакарук В.М.

секретаря Драганчук У.М.,

з участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину у зв'язку з продовженням навчання та додаткових витрат, пов'язаних із навчанням, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду від 27 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

10.10.2014 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання.

В заяві зазначила, що їх з відповідачем дочка ОСОБА_4 є повнолітньою та навчається на ІІ курсі факультету журналістики та політичних наук Варшавського університету, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Посилаючись на те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, просила ухвалити рішення про стягнення щомісячно 1500 грн. аліментів, 75228,74 грн. половину вартості навчання за 2013-2016 роки та 763,23 грн. половину витрат на оформлення документів для проживання у Польщі.

Рішенням Косівського районного суду від 27 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Постановлено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно до закінчення дочкою навчання, але не пізніше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 243,60 грн. судового збору.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду.

Позивач вважає необґрунтованим висновок суду про те, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу щомісячно у розмірі 1000 грн. їх повнолітній дочці та оплатити половину витрат на навчання, яке у Варшавському університеті значно дешевше ніж навчання на факультеті міжнародних відносин в Українських навчальних закладах.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено, що ОСОБА_4 є студенткою ІІ курсу факультету журналістики та політичних наук Варшавського університету.

Відповідно до вимог ст. 199 СК якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За змістом ст. 199 СК України обов'язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, покладено на обох батьків.

Встановлено, що відповідач є приватним підприємцем і згідно довідки державної податкової інспекції у Косівському районі його дохід за 2013 рік становив 1000 грн., а за І-ІІІ квартали 2014 рік згідно поданої декларації будь-яких прибутків він не отримував.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальне утримання у розмірі 1500 грн. повнолітній дочці, та визначив аліменти у розмірі 500 грн. щомісячно.

Обґрунтованим є і висновок суду про відмову у задоволенні позову в частині стягнення половини вартості навчання та половини вартості оформлення документів на проживання у Польщі.

Та обставина, що на батьків покладено обов'язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Косівського районного суду від 27 листопада 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

М.Д. Горейко

В.М. Вакарук