Ухвала суду № 42319262, 15.01.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/6947/13-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц/774/9/К/15 Бондарєва О.І.

Категорія № 27 (1) Доповідач Братіщева Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Братіщевої Л.А.,

суддів: Грищенко Н.М., Чорнобук В.І.,

при секретарі: Трофименко О.О.

за участю: відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (надалі ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» зазначив, що 25.07.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11376143000, відповідно до умов якого, відповідач ОСОБА_2 отримав кошти у національній валюті, у формі кредитної лінії, що надається траншами, ліміт якої є рівним 8896,63 грн., під 20,9% річних, строком повернення кредиту не пізніше 23.10.2015 року, якщо тільки не буде застосовано іншого терміну. Одночасно, з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 219597 від 25.07.2008 року, згідно умов якого поручитель зобов'язався відповідати за виконання ОСОБА_2 договірних зобов'язань по кредитному договору. ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно не виконує, у строки, обумовлені в кредитному договорі, кредит та проценти за його користування не сплачує, у зв'язку з чим, станом на 12.08.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 14724,64 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5083,22 грн., заборгованість за відсотками - 9641,42 грн.

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, тому кредитор ПАТ «Дельта Банк» просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 квітня 2014 року та додатковим рішенням від 28 листопада 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11376143000 від 25.07.2008 року, яка станом на 12.08.2013 року, складає 14724 грн.64 коп., з яких заборгованість за кредитом - 5083,22 грн., заборгованість за відсотками - 9641,42 грн., судовий збір у розмірі 229,40 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового - про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що суд першої інстанції проігнорував заявлене ним усне клопотання про витребування у позивача оригіналу банківської справи, для підтвердження тих фактів, що позивач при укладанні договору дійсно надав вичерпну інформацію про умови кредитування. Перед укладанням договору банк не отримав від нього обов'язкового письмового підтвердження про ознайомлення з умовами кредитування та зазначений позивачем борг не підтверджений розрахунком.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.07.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11376143000, за яким ОСОБА_2 було надано кошти у національній валюті, у формі кредитної лінії, що надається траншами, ліміт якої є рівним 8896,63 грн., під 20,9% річних, строком повернення кредиту не пізніше 23.10.2015 року, якщо тільки не буде застосовано іншого терміну (а.с. 6-13).

Згідно до умов кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язався перед позивачем, зокрема, за повернення кредиту та нарахованих відсотків, відшкодування можливих збитків, за сплату пені й інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором. Відповідно до розділу 6 кредитного договору, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по своєчасному виконанню зобов'язань кредитного договору та поверненню траншу та плати за користування траншем Банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення. Терміни дострокового повернення наданого траншу та сплати плату за користування наданим траншем вважаються такими, що настали, а транш і плата за користування траншем - обов'язковим до повернення і сплати в повному обсязі Банку з 41-го календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) Банку про дострокове повернення траншу та плати за користування траншем, у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) Банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення Банку) або з інших підстав протягом 40 календарних днів, рахуючи з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) Банку.

Відповідно до додаткової угоди № 1, укладеної 29 липня 2009 року до Договору про надання споживчого кредиту № 11376143000 від 25.07.2008 року, була встановлена процентна ставка в розмірі 30,0% річних та встановлено, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення (а.с. 14).

23 лютого 2009 року була укладена додаткова угода № 2 до Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11376143000 від 25.07.2008 року, якою було погоджено, о строк сплати процентів встановлено з 01 по 20 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблено не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту (а.с. 15).

25 липня 2008 року з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 219597, згідно умов якого поручитель зобов'язався відповідати за виконання ОСОБА_2 договірних зобов'язань по кредитному договору (а.с. 16-18).

Згідно п. 3.2 договору поруки, у випадку невиконання божником ОСОБА_2 своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до ОСОБА_3 як поручителя, які останній зобов'язаний виконати протягом 10-ти робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом) шляхом переказу/перерахування коштів у розмірі визначеному п. 1.3 Договору на рахунки, вказані кредитором. Пунктом 1.4 договору поруки передбачена солідарна відповідальність поручителя і божника.

Внаслідок порушення позивачем кредитної дисципліни щодо погашення кредиту та сплати винагороди за його користування, у ОСОБА_2 виникла заборгованість, яка станом 12.08.2013 року складала суму у розмірі 14 724,64 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5083,22 грн., заборгованість за відсотками - 9641,42 грн. (а.с. 23, 151).

Згідно вимог ч.2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦПК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику/грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з ОСОБА_2, як позичальника та ОСОБА_3, як поручителя в солідарному порядку суму заборгованості по кредитному договору в розмірі 14724,64 грн.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що перед укладанням договору співробітники банку не надали йому вичерпну попередню інформацію про умови кредитування, у тому числі про усі платежі, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту, а також банк не отримав від нього обов'язкового письмового підтвердження про ознайомлення з умовами кредитування, на думку колегії суддів спростовується тим, що у кредитному договорі від 25.07.2008 року зазначається, що ОСОБА_2 ознайомлений з умовами надання споживчого кредиту та йому надано усю інформацію про умови кредитування, та він проставив свої підписи на кожній сторінці вказаного договору, отримавши його копію.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач був обізнаний з умовами кредитного договору та всіма можливими наслідками його укладення, він погодився з усіма положеннями кредитного договору.

Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції не витребував у позивача належним чином оформлених розрахунків щодо обґрунтування виникнення та величини заборгованості за кредитом, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Так, позивачем в суд першої інстанції надана довідка-розрахунок заборгованості відповідача за кредитом (а.с. 23) та виписка по кредитному договору ОСОБА_2 (а.с. 85-89), з яких видно, за який період і яка заборгованість по кредиту нарахована відповідачу. Відповідачем надані Банком розрахунки нічим не спростовуються.

На підтвердження розміру заявленого боргу, позивачем апеляційному суду наданий обґрунтований розрахунок заборгованості за договором кредиту № 11376143000 від 25.07.2008 року від 25.07.2008 року (а.с. 150-151)

Інші доводи апеляційної скарги не містять законних та обґрунтованих підстав для скасування рішення суду першої інстанції, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачем доведені, обґрунтовані, а тому немає підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, тому апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду залишає без змін відповідно до ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: