Постанова № 4231867, 29.07.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 року справа № 2-а-12397/08/0470

м. Дніпропетровськ категорія статобліку-2.11.15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Головко О.В.

при  секретарі судового засідання Акопові А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Союз-Інвест»  

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про  скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Союз-Інвест», в якому позивач просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 10.01.2007 року №0000112342/0, від 30.01.2007 року №0000112342/1, від 06.04.2007 року №0000112342/2, від 01.06.2007 року №0000112342/3 та судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову Товариство зазначило, що він не погоджується з висновками відповідача, згідно з якими позивач не має право на бюджетне відшкодування у жовтні 2006 року, оскільки товар у вересні 2006 року не придбавався та не сплачувався. На підставі такого висновку були прийняті спірні податкові-повідомлення рішення, які позивач просить скасувати.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, згідно з якими в задоволенні позову просить відмовити повністю. Вважає висновки посадових осіб такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та законними.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи представників сторін суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в грудні 2006 року посадовими особами Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області була проведена позапланова документальна перевірка ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Союз-Інвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за жовтень 2006 року, за результатами якої складено Акт №272/ДСК/235/32729856 від 28.12.2006 року.

Згідно з Актом перевірки встановлено завищення позивачем в порушення підп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року на суму 42000, 00 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що товар, за який відбувся розрахунок в вересні 2006 року, в цей період не придбавався.

Позивачем даний факт не спростовується, при цьому представник позивача зазначає, що чинним законодавством не ставиться в залежність момент отримання товару для виникнення права на бюджетне відшкодування. Єдиною умовою виникнення такого права є сплата за поставлений товар у попередньому податковому періоді.

Надаючи оцінку доводам представників сторін суд встановив, що відповідно до платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, позивачем у вересні 2006 року було здійснено платежі за поставлений товар у квітні 2006 року на загальну суму 252000, 00 грн., у тому числі ПДВ 42000, 00 грн. Зазначена сума ПДВ поступово віднесена позивачем до складу податкового кредиту квітня 2006 року і відображена в податковій декларації з ПДВ за квітень 2006 року.

Відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з державного бюджету України бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються п. 7.7 ст. 7 позначеного Закону.

Згідно з підп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла на момент подання декларації).

Відповідно до підп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначається за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Форма та порядок заповнення розрахунку суми бюджетного відшкодування, порядок заповнення розрахунку суми бюджетного відшкодування затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166.

Форма розрахунку суми бюджетного відшкодування (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала відображення в рядку 4 суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а саме: суми, вказаної в рядку 1 цього розрахунку, в межах суми, вказаної в рядку 3 розрахунку. В рядку 1 розрахунку відображається залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду. В рядку 3 розрахунку відображається сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Суд доходить висновку, що вимоги заповнення рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування щодо необхідністі зазначення суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг), встановлені Формою розрахунку суми бюджетного відшкодування (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не відповідають нормам Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлено інший порядок бюджетного відшкодування, а саме: сума бюджетного відшкодування повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Закон не вимагає від платника податку для визначення суми бюджетного відшкодування обов'язкової передумови щодо формування податкового кредиту та сплати в одному податковому періоді.

При цьому підп. 5.12.2 п. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення розрахунку суми бюджетного відшкодування, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), міститься аналогічна норма: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Крім того, відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.

З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку, що доводи податкового органу є необґрунтованими та не доведеними. Отже спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасування як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо позовних вимог про покладення судових витрат на відповідача суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Союз-Інвест» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 10.01.2007 року №0000112342/0, від 30.01.2007 року №0000112342/1, від 06.04.2007 року №0000112342/2, від 01.06.2007 року №0000112342/3.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Союз-Інвест» суму сплачених судових витрат у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 03.08.2009 року.

Суддя Головко О.В.