Ухвала суду № 42316388, 15.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/11088/14-ц Головуючий у І інстанції Бондаренко О.В.Провадження № 22-ц/780/338/15 Доповідач у 2 інстанції АнтоненкоКатегорія 58 15.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

13 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Гуля В.В., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря - Токар Т.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року у справі за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №6 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про зобов»язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що метою створення та предметом діяльності КП БМР ЖЕК №6 є забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкової території протягом усього періоду їх використання за призначенням, надання послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій для задоволення потреб осіб згідно норм законодавства. На утриманні КП БМР ЖЕК №6 знаходиться будинок АДРЕСА_1, який містить в собі окремі приміщення у кількості 90 штук відповідно до кількості квартир у будинку, які закріплені за кожною з квартир. Порядок користування підвальними приміщеннями встановлений з часу здачі будинку в експлуатацію, а отже при зміні власника квартири автоматично проходила зміна власників підвальних приміщень. У серпні 2012 року відповідачкою було здійснено відчуження квартири НОМЕР_1 у зазначеному будинку, але підвальне приміщення ( кладова ) нею не звільнено. У добровільному порядку даний спір вирішити не вдалося, а тому позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. Просили зобов»язати відповідачку звільнити від речей кладовку, що знаходиться у підвальному приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року позов задоволено. Зобов»язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні підвальним приміщенням, що знаходиться у житловому будинку АДРЕСА_1 Київської області, шляхом звільнення кладовки від речей та зняття замка з дверей даного приміщення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що на балансі КП БМР ЖЕК №6 знаходиться житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 Київської області. У підвальному приміщенні вказаного будинку розташовані окремі приміщення у кількості 90 штук відповідно до кількості квартир у будинку, які закріплені за кожною з квартир та використовуються власниками квартир як кладовки. Порядок користування підвальними приміщеннями встановлений з часу здачі будинку в експлуатацію, а отже при зміні власника квартири автоматично проходила зміна власників підвальних приміщень. У серпні 2012 року відповідачкою було здійснено відчуження квартири НОМЕР_1 у зазначеному будинку, але підвальне приміщення ( кладова ) нею не звільнено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 319, 321, 369, 382, 386, 391, 671 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та прийшов до правильного висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_2. До відчуження квартири АДРЕСА_1 та по теперішній час користується кладовою площею 4,14 м, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно акта від 07 червня 2014 року комісія у складі працівників КП здійснили обстеження підвальних приміщень та встановили, що попередній власник користується зазначеною кладовою, яка знаходиться під замком, а тому доступу до кладової немає. Даний факт підтверджується висновком про результати перевірки по повідомленню громадянки ОСОБА_2 (нинішньої господарки квартири НОМЕР_1) від 25 червня 2014 року, складеного дільничним інпектором міліції Білоцерківського ВМ ГУМВС в Київській області, з якого вбачається, що сама ОСОБА_1 підтвердила, що після продажу квартири продовжує користуватися спірним підвальним приміщенням, так як в договорі купівлі - продажу квартири воно зазначено не було.

Відповідач не надала суду жодних належних та допустимих доказів того, що вона є власником, співвласником, мешканцем або споживачем комунальних послуг, що могло-б дати право на користування даним спірним приміщенням.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з того, що згідно чинного законодавства всі підсобні приміщення у житловому багатоквартирному будинку є приміщеннями загального користування та належать на праві спільної сумісної власності власникам квартир даного будинку. Оскільки відповідачка не є власником квартири у даному будинку, вона не має права на користування спірним підвальним приміщенням.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що ЖЕК №6 не має права на звернення до суду з даним позовом, спростовуються поясненнями представника позивача про те, що у підвальному приміщенні даного будинку знаходяться всі комунікації, які обслуговує позивач. Відповідачка ж своїми діями чинить перешкоди позивачу у доступі до цих комунікацій.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: