Ухвала суду № 42315237, 16.01.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/838/14-к Провадження №11-кп/773/2/15 Головуючий у 1 інстанції:Квятковський М.С. Категорія:ч.3 ст. 307 та ч.3 ст. 305 КК України Доповідач: Бешта Г. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2015 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Бешти Г.Б.,

суддів - Польового М.І., Оксентюка В.Н.,

з участю секретаря - Трофимчук Ю.О.,

прокурора - Заплотинського В.В.,

перекладача - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кедайняй, Литовської Республіки, громадянина Литовської Республіки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше несудимого,

виправдано за ч.3 ст. 307 та ч.3 ст. 305 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні даних злочинів.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_3 залишено попередньо обраний у виді застави в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень. Після набрання вироком законної сили вказані кошти постановлено повернути заставодавцю - ОСОБА_2.

Вироком вирішено долю речових доказів по справі, -

В С Т А Н О В И В :

Досудовим розслідуванням громадянин Литовської Республіки - ОСОБА_3 обвинувачувався у тому, що він вчинив незаконне придбання, зберігання та перевезення, у складі організованої групи, з метою збуту, психотропної речовини - метамфетаміну, в особливо великому розмірі, а також її контрабанду, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 305 та ч.3 ст.307 КК України при наступних обставинах:

В обвинувальному акті зазначено, що він, а також громадяни Литовської Республіки - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та громадянин України ОСОБА_8, діючи умисно, без відповідного на це дозволу, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, тобто попередньо зорганізувавшись у стійке міжнародне об'єднання для вчинення незаконного придбання, зберігання та перевезення, з метою збуту, психотропних речовин, обіг яких обмежено, в особливо великому розмірі, будучи об'єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, 23-30.01.2009 року, вчинили незаконне придбання, зберігання та перевезення, з метою збуту, в особливо великому розмірі психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетаміну.

Для реалізації спільного злочинного наміру, у вересні 2008 року обвинувачений ОСОБА_3 прибув у м. Вінницю, де під час зустрічі з ОСОБА_8 між ними було досягнуто домовленості про незаконний обіг психотропних речовин, згідно якої ОСОБА_3 повинен був організувати незаконне придбання, зберігання та перевезення на територію України психотропних речовин, а їх подальший збут - проводити ОСОБА_8.

Було узгоджено, що перевезення психотропних речовин буде здійснюватись легковим автомобілем моделі "АУДІ А-8", р.н. НОМЕР_2, під керуванням інших учасників організованої групи - громадянина Литовської Республіки ОСОБА_6 та громадянина Литовської Республіки ОСОБА_7 У вказаному транспортному засобі, в конструктивній порожнині, біля коробки перемикання передач, було обладнано спеціальний тайник, куди її було поміщено для незаконного перевезення.

27.11.2008 року до ОСОБА_8, на його стільниковий телефон, № НОМЕР_3 з телефону № НОМЕР_1 литовського оператора зв'язку, зателефонував ОСОБА_3 і повідомив про прибуття у м. Вінницю двох інших учасників організованої групи - ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Одночасно, в ході вказаної розмови, було досягнуто домовленості про збут психотропної речовини вартістю 3700 євро за 1кг..

З метою погодження деталей незаконного обігу психотропних речовин, в кінці листопада 2008 року, у м. Вінницю, легковим автомобілем моделі "АУДІ А-8", р.н. НОМЕР_2, прибули ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які зустрілись з ОСОБА_8

Під час наступних зустрічей, які проводились в готельному комплексі "Автопорт", ОСОБА_6 погодив з ОСОБА_8 умови та визначили місце зустрічі, прийому-передачі психотропних речовин та проведення грошових розрахунків - готельний комплекс "Автопорт". Для підтримання зв'язку між ОСОБА_3 та ОСОБА_8, ОСОБА_6 передав останньому апарат телефонного стільникового зв'язку з СІМ-карткою телефонного оператора Литовської Республіки.

Орієнтовно в середині січня 2009 року ОСОБА_6 і ОСОБА_3, діючи з відома ОСОБА_8 та ОСОБА_7, придбали в невстановленому місці порошкоподібну речовину, достеменно знаючи про те, що вона містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін.

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 приховали цю речовину в спеціально обладнаному, для вчинення незаконного обігу, тайнику, в конструктивній порожнині біля коробки перемикання передач, легкового автомобіля моделі "АУДІ А-8", р.н. НОМЕР_2, який надали ОСОБА_7

У свою чергу, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8 про орієнтовний час прибуття ОСОБА_7 у м. Вінницю з психотропною речовиною, а також про умови отримання грошових розрахунків за її подальший збут.

23.01.2009 року ОСОБА_7, будучи попередньо обізнаним з маршрутом руху та кінцевим місцем доставки психотропної речовини, вказаним вище транспортним засобом вирушив з Литовської Республіки до м. Вінниця (Україна), транзитом через територію Республіки Польща, завідомо знаючи, що здійснює незаконне зберігання та перевезення автомобільним транспортом психотропної речовини з метою її подальшої передачі ОСОБА_8

ОСОБА_6 та ОСОБА_3, шляхом обміну СМС-повідомленнями посередництвом стільникового зв'язку, проводили спільну координацію дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8, спрямовану на досягнення спільного злочинного результату.

ОСОБА_7 24.01.2009 року, приблизно о 23:15год. за київським часом, слідуючи з Республіки Польща в Україну, та, незаконно зберігаючи психотропну речовину, здійснив її незаконне перевезення легковим автомобілем моделі "АУДІ А-8", р.н. НОМЕР_2, на територію України через ВМО № 1 митного поста "Володимир-Волинський" Ягодинської митниці, що знаходиться на території м. Устилуг Волинської області.

Під час митного огляду автомобіля було виявлено порошкоподібну вологу речовину з грудками світло-бежевого кольору, яка знаходилась в 12 вакуумованих пакетах з полімерного матеріалу, розмірами 300х300мм.

Вказана вище речовина ОСОБА_7 не була вказана в митній декларації та не заявлена ним митному контролю під час усного опитування, а попередньо прихована способом, що утруднював її виявлення в спеціально обладнаному тайнику, який був розташований в конструктивній порожнині біля коробки перемикання передач і доступ до якого став можливим внаслідок демонтажу окремих вузлів автомобіля.

Після вилучення психотропної речовини, на підставі постанови, від 26.01.2009 року, з метою викриття всіх осіб, причетних до вчинення незаконного обігу психотропних речовин, імітатор психотропної речовини було поміщено в тайник, що знаходився в легковому автомобілі моделі "АУДІ А-8", р.н. НОМЕР_2, та, під керуванням ОСОБА_7, здійснено його контрольоване постачання до м. Вінниці, а вилучена речовина направлена на експертне дослідження.

30.01.2009 року ОСОБА_7 під контролем та у супроводі співробітників СБ України, близько 18.30 передав ОСОБА_8 три пакунки.

Після отримання від ОСОБА_7 імітатора психотропної речовини та його поміщення в салон власного автомобіля, ОСОБА_10 був затриманий співробітниками СБ України.

Відповідно до експертного висновку за № 20/5, від 05.06.2009 року, вилучена 24.01.2009р. порошкоподібна волога речовина, з грудками світло-бежевого кольору містить в собі метамфетамін, активна частка якого становить 12%, а загальна вага - 1 423,1927гр., яка, згідно Постанови КМУ, від 06.05.2000 року "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" (Таблиця ІІ, Список 2), віднесена до психотропних речовин, обіг яких обмежено і кількість якого, відповідно до таблиці 2 "Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що перебувають у незаконному обігу", затвердженої наказом МОЗ України №188, від 01.08.2000 року, становить особливо великий розмір.

Дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в суді, тому ОСОБА_3 виправдано на підставі п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор у своїй апеляції вказує на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що в ході судового розгляду було здобуто достатньо доказів вини ОСОБА_3, однак суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про невинуватість останнього.

Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у інкримінованих йому злочинах та призначити йому покарання, запропоноване державним обвинувачем в судових дебатах.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який підтримав свою апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які заперечили апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає.

У відповідності до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, суд повинні оцінювати докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ при цьому не має наперед встановленої сили. Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, з яким погоджується колегія суддів, що стороною обвинувачення не подано суду першої інстанції достатніх доказів того, що ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання, зберігання та перевезення, у складі організованої групи, з метою збуту, психотропної речовини - метамфетаміну, в особливо великому розмірі, а також її контрабанду, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 305 та ч.3 ст.307 КК України.

В обвинувальному акті сторона обвинувачення, а в апеляційній скарзі прокурор посилаються як на докази винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів на показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, висновок фоноскопічної екпертизи та матеріали по наслідках оперативно-розшукових заходів.

Згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Ці вимоги закону суд першої інстанції дотримав, допитавши свідків та обвинуваченого, а також дослідив зазначені матеріали безпосередньо в судовому засіданні і ці показання та отримані дані поклав в основу вироку.

Так, допитаний в суді свідок ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_3 він не знає, а також йому нічого не відомо про участь обвинуваченого у вчиненні злочинів, пов'язаних із незаконним обігом психотропної речовини. В матеріалах провадження відсутні докази не тільки того, що ОСОБА_3та ОСОБА_6 спільно з іншими особами придбавали психотропну речовину, а й докази факту знайомства ОСОБА_3 з ОСОБА_6

Зокрема, свідок ОСОБА_11 показав, що під час попереднього ув'язнення він деякий час перебував в одній камері із ОСОБА_8, який йому розповідав про свою участь у злочині спільно із особою, яка проживає в Прибалтиці, прізвища цієї особи не називав. Чому у протоколі його допиту від 03.12. 2013 року слідчим зазначено прізвище ОСОБА_3, пояснити суду не зміг.

Свідок ОСОБА_8 показав, що не домовлявся, не готував і не вчиняв спільно з ОСОБА_3 будь-яких злочинів. Під час досудового слідства оговорив ОСОБА_3 під тиском працівників правоохоронних органів.

За таких обставин, доказів вчинення ОСОБА_3 злочинів у складі організованої групи, про що ставиться питання в апеляції прокурора, на думку колегії суддів, стороною обвинувачення не надано.

Показання у суді свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суд першої інстанції правильно не взяв до уваги. Дані працівники СБУ у Волинській області приймали участь у затриманні ОСОБА_7, а згодом і ОСОБА_8, із психотропними речовинами. Факт затримання вказаних вище осіб із психотропними речовинами не свідчить про те, що до злочину причетний і обвинувачений ОСОБА_3

Суд першої інстанції правильно зазначив, що пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення є суперечливим, оскільки з обвинувального акту вбачається, що злочин ОСОБА_3 вчиняв у складі організованої групи в період з 23 по 30 січня 2009 року, а на іншій сторінці зазначено, що обвинувачений з іншими особами придбав психотропну речовину у середині січня 2009 року. Під час розгляду апеляційної скарги прокурором ці суперечності також не усунуто.

Крім того, суд першої інстанції підставно не взяв до уваги матеріали по наслідках здійснення оперативно-розшукових заходів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_3 відмовився надавати зразки свого голосу для проведення криміналістичної експертизи, після чого слідчий виніс постанову про проведення такої експертизи, надавши як зразки голосу, зафіксовані на відео і аудіо записі протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3, від 09.10. 2013 року, який знаходився на носії інформації - оптичному диску. Оскільки докази здобуто з порушенням закону, тому вони обгрунтовано визнані судом першої інстанції як недопустимі відповідно до вимог ст.ст. 86 - 89 КПК України.

Щодо смс-повідомлень, на які посилається сторона обвинувачення як на докази координації ОСОБА_3 дій інших учасників групи та які свідчили б про вчинення останнім злочинів, то дані про їх наявність в матеріалах провадження відсутні. Будь-яка інформація щодо причетності ОСОБА_3 до вчинення злочинів відсутня і у вилучених у ОСОБА_3 та ОСОБА_7 мобільних телефонах (т.2 а.п. 127-138, т.4 а.п. 37-41).

Інших доводів з посиланням на докази, які вказували б на вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому злочинів та на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурор в апеляції не навів.

Виходячи з положень презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини за ст. 17 КПК України, а саме, що ніхто не зобов'заний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи; положення ст. 62 Конституції України, та положення ст. 5 Право на свободу та особисту недоторканість Конвенції про захист прав і основоположних свобод, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2014 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня вручення копії даної ухвали.

Головуючий

Судді